Особливості правопорушників

Питання вивчення особистості злочинця приділяється досить велика увага.

Злочинець – це особа, яка здійснила злочин і визнана виною в результаті судового розгляду.

У психіці людини не існує якихось особливих „злочинних” рис. Лазурський у своїх працях підкреслював, що викривлений розвиток людської особистості пов’язаний не з відсутністю чи недостатністю тих чи інших психічних якостей (розуму, волі, емоцій), а більшою мірою з невідповідністю між особливостями психіки і тими зовнішніми умовами, в яких відбувається розвиток людини.

У типології злочинців виділяють загальний тип злочинця, особистість злочинця певної категорії, особистість злочинця певного виду. Ці градації відносяться між собою як загальне, особливе і одиничне. Вивчаючи злочинця, юристи вивчають його індивідуальність (одиничні, неповторні риси), його особливі риси (риси притаманні шахраям) чи учасникам розбійних нападів), загальні риси (риси, що притаманні майже всім учасникам злочинного світу).

Види злочинців:

За ціннісно-орієнтаційною деформацією особистості злочинця (асоціальний, антисоціальний).

Асоціальний тип злочинця (менш злісний) відзначається не сформуванням у людини позитивних ціннісних орієнтацій, позитивних соціальних установок, які б не чинили вплив на його поведінку, але і утримували від можливої протиправної поведінки в складних, часом конфліктних ситуаціях.

Антисоціальний тип (злісний) притаманний професійному злочинцю, який проявляє постійну готовність до злочинної поведінки. Як правило, ці люди не одноразово здійснювали злочини, та мають стійкі підсвідомі кримінальні спонукання.

За змістом ціннісно-орієнтаційноï спрямованості особистості злочинця (корислива категорія, корисливо-насильницька, насильницька).

Корислива категорія злочинців, які посягають на матеріальні блага суспільства і окремих громадян поділяється на види

а) корисливо-господарські злочинці (незаконне підприємство, ухилення від податків),

б) корисливі службові злочинці (хабарництво, розкрадання шляхом зловживання службових становищем, обман споживачів),

в) крадії, розкрадачі (корисливі посягання на чужу власність),

г) шахраї (підробка документів, грошей),

д) ненасильницькі вимагачі.

Корисливо-насильницька категорія характеризується поєднанням корисливих посягань з насильницькими діями над особистістю поділяються на:

а) грабіжники

б) учасники розбійних нападів,

в) насильницькі вимагачі,

г) вбивці з корисливою метою.

Насильницька категорія злочинців відрізняються агресивною, антигуманною спрямованістю до життя, здоров’я і особистості інших людей. Поділяються на:

а) хулігани,

б) злісні хулігани,

в) особи, які посягають на честь та гідність особистості шляхом наклепу,

г) особи, що здійснюють агресивно-насильницькі діï проти особистості – вбивство, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних пошкоджень.

За психорегуляційною підставою - дефектами психічної регуляції особистості (випадковий тип, халатність, безвідповідальність, надмірна зарозумілість, сильне душевне хвилювання, підвищена ситуація дезадаптації).

Для різних видів злочинів характерні різні викривлення в мотиваційній сфері. Зелінський дає визначення поняттю крадіжка: в одному випадку виявляє хижацьку та наживницьку спрямованість винного, а в іншому слабовільність і навіюваність.

Одним із найнебезпечніших різновидів викривлених потреб є потреба в алкоголі, наркотиках, які виступають каталізатором злочинів. Вивчення осіб, засуджених за вбивство, свідчать про те, що близько половини з них вживали спиртні напої з раннього віку.

У багатьох злочинців матеріальні інтереси, „інстинкти накопичення, є основним змістом життя. Духовну бідність прагнуть компенсувати матеріальною.

Дата добавления: 2013-12-14