Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції. 1.Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції (сам.вивч.)

План.

1. Натуральна і товарна форми суспільного виробництва; ринок та його функції (сам.вивч.).

2. Принципи та передумови підприємництва. Економічна свобода - як основна передумова розвитку підприємництва.

3. Суть і функції та процес розвитку підприємництва. Пріоритети його розвитку в Україні.

4. Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу, основні ознаки та рушійні сили бізнесу. Стратегія і тактика бізнесу, підприємницький, споживчий, трудовий та державний бізнес.

5. Особливості ведення бізнесу у сфері послуг (сам.вивч.).

6. Поняття підприємства. Місія, цілі, напрями діяльності підприємства.

7. Правові засади функціонування підприємств в Україні.

8. Класифікація підприємств за різними ознаками, різновиди об‘єднань підприємств та господарських товариств.

9. Державне регулювання та державна підтримка національного та розвиток міжнародного бізнесу (сам.вивч.).

Історично першим виникло натуральне виробництво.

Натуральне виробництво — це тип господарювання, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання всередині того господарства, де вони вироблені.

Натуральне виробництво має такі основні риси:

а) універсальність праці;

б) замкненість виробництва;

в) прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням.

Натуральне виробництво було переважною формою господарю­вання до початку капіталістичної епохи. На зміну йому поступово приходить товарне виробництво.

Товарне виробництво — це тип господарювання, за якого продукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єктами не для власних, а для суспільних потреб, шляхом купівлі-продажу цих продуктів, що стають товарами.

Товарне виробництво, що виникло як протилежність натуральному господарству 7—8 тис років тому, зберігається і є ефективним сьогодні.

Воно має такі визначальні риси:

а) суспільний поділ праці;

б) повна соціально-економічна відокремленість виробників;

в) економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками відбуваються шляхом обміну;

г) приватна власність на результати праці;

д) продукт праці набуває форми товару.

Товар — це продукт праці, який має дві властивості;

1) здатність задовольнити певну потребу людини;

2) можливість обміну на інші товари шляхом купівлі-продажу.

Тобто товар — це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини і виготовлений з метою обміну.

Як явище господарського життя, ринок виник внаслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну, що породили товарне ведення господарства.

Ринок насамперед виступає як обмін товарів, організований за законами руху товарних відносин.

Суб'єкти ринку — це фізичні та юридичні особи, що вступають до економічних відносин товарообміну та послуг в одних випадках як споживачі, в інших — як виробники. Суб'єктами є індивідуальні товаровиробники, фірми, сім'ї, організації, держава та ін.

Об'єкти ринку — це специфічні групи товарів та послуг, що мають стійкий попит, постійно надходять на ринок. Об'єктами ринку є товари, послуги, технології, інформація тощо.

Більш повно сутність ринку розкривається через функції, які він виконує. Головні з них такі: регулююча, контролююча, розподільча, стимулююча, інтегруюча.

Регулююча функція ринку полягає у регулюванні виробництва товарів та послуг, встановленні пропорцій суспільного виробництва. Ринок сам диктує, що і скільки виробляти.

Контролююча функція ринку визначає суспільну значущість виробленого продукту та витраченої на його виготовлення праці.

Розподільча функція ринку забезпечує збалансованість економіки, диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців та переможених.

Стимулююча функція ринку сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує фактори виробництва для одержання найкращих остаточних результатів, спонукає зростання продуктивності праці, використовування нової техніки тощо.

Інтегруюча функція ринку об'єднує економіку в одне ціле, роз­криваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. Ринок сприяє проникненню товарів у різні країни і куточки світу.

1. Так, з точки зору економічного призначення об'єктів ринкових відносин, ринок можна класифікувати як:

— ринок предметів споживання та послуг;

— ринок засобів виробництва;

— ринок науково-технічних розробок та інформації;

— ринок "ноу-хау";

— ринок праці;

— ринок цінних паперів (фінансовий ринок);

— валютний ринок.

2. Структура ринку може бути охарактеризована за адміністративно-територіальною ознакою або за географічним положенням:

— місцевий ринок;

— ринок окремих територій;

— ринок окремих регіонів;

— загальнонаціональний (внутрішній) ринок;

— світовий;

—ринок коаліцій різних країн (ЄС, СНД тощо).

3. Ринок можна характеризувати залежно від ступеня розвиненості ринкових відносин:

— розвинутий ринок;

— ринок, що формується.

4. Залежно від ступеня обмеження конкуренції розрізняють:

— монополістичний ринок;

— олігополістичний ринок;

— ринок вільної конкуренції (вільний ринок);

— змішаний ринок.

5. Відповідно до чинного законодавства виділяють:

— легальний (офіційний) ринок;

— нелегальний (тіньовий) ринок.

6. За характером продажу розрізняють:

— оптовий ринок (ринок оптової торгівлі);

— роздрібний ринок (ринок роздрібної торгівлі).

Основними засадами ринку є: повна економічна самостійність суб'єктів господарювання; вільні ціни; економічна конкуренція; розвинена ринкова інфраструктура; стала фінансово-грошова система; тісний зв'язок зі світовим ринком.

Важливим елементом відтворення ринкового середовища є ринкова інфраструктура.

Ринкова інфраструктура — це сукупність (система) підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили тощо. До таких установ належать: біржі, банки, дилерські та брокерські контори, служби зайнятості, оптові та постачально-збутові організації, інвестиційні компанії, страхові організації, аудиторські фірми тощо.

Головними елементами ринкової економіки єринковий механізм; методи державного регулювання; рівень та ступінь громадської свідомості; дієвий механізм соціального захисту населення.

Дата добавления: 2013-12-14