Питання 1. Ринкове господарство: риси, структура, функції

Світовий досвід показує, що найефективнішою формою організації економічного життя суспільства є ринкова економіка.

Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово – кредитних механізмів.

До 12 ст. Міста були відокремлені і мало залежали один від одного, тобто існувало самозабезпечення

В 12 ст. Обмін розширюється, але він ще обмежений, тобто виникає взаємообмін:

Рибак Мисливець

Гончар Землевласник

Пізніше обмін набуває загального характеру і формуються ринкові відносини:

Рибак Мисливець

Гончар Землевласник

Сучасна економіка змішана, тобто існує 2 сектори: ринковий і неринковий(бюджетний)

Сектори економіки
Ринковий	Бюджетний
Ринок – економічна система, що працює заради прибутку	Виробляє необхідні для суспільства товари та послуги
Це само відтворювальний сектор економіки	Головна мета не прибуток, а задоволення потреб через виробництво суспільних благ
Працює на задоволення економічного інтересу	Працює на гроші з бюджету
Ринок сам заробляє і сам на свій ризик витрачає	Витрачає кошти суворо з цільовим призначенням

Висновок:

Співвідношення між ринковим і бюджетним секторами зумовлюється задачами, які визначаються індивідуально, в межах певної економічної системи.

Ринкові відносини виникають за певних умов:

- Суспільний поділ праці(спеціалізація)

- Економічна відокремленість суб’єктів господарювання зумовлена наявністю різних форм власності

- Вільний обмін ресурсами, що забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання

Сучасна ринкова економіка має такі риси:

1) Економічна свобода – вибір сфери застосування здібностей, капіталу, партнерів, свобода ціноутворення, свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності, повна відповідальність за свої рішення

2) Конкуренція – стимул економічного розвитку, але й поява монополій

3) Мобільність ресурсів – здатність робітників змінювати сфери застосування їх здібностей альтернативне використання ресурсів, вільний рух ресурсів, пов’язаний з новими видами транспорту, зв’язку, інформації, спорту.

4) Соціалізація – орієнтація задоволення суспільних потреб

5) Автономність дії учасників ринку – суб’єкти ринкових відносин залежать один від одного, хоча економічно пов’язані

6) Проінформованість господарюючих суб’єктів – інформація – важливий фактор сучасної економіки

7) Глобалізація економічних зв’язків – розширення світогосподарських зв’язків і поява нових сфер діяльності

Структура ринку:

За об’єктами ринку:

- Ринки ресурсів

- Праці капіталів

- Землі

- Нерухомості

- Товарів

- Послуг

- НТ розробок

- Інформації

- Грошей

- Цінних паперів

- Валютний

За умовами дії суб’єктів:

- Вільний ринок

- Монополізований ринок

- Регульований

За територією:

- Місцевий

- Регіональний

- Національний

- Світовий

За чинним законодавством:

- Легальний

- Тіньовий

За способами формування:

- Стихійний

- Організований

Функції ринку:

1) Регулювальна – ринок регулює всі економічні процеси через взаємодію попиту і пропозиції

2) Стимулююча – ринок спонукає виробників до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів

3) Розподільча – доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходи.

4) Сануюча – ринок черех конкуренцію очищує економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші

5) Інформаційна – через ціни ринок інформує суб’єктів про те, що вигідно виробляти і покупати, а що ні, на що орієнтуватися у своїй діяльності

6) Інтеграційна – ринок обєднує суб’єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.

Етапи формування ринку:

I. До середини 19 ст – класичний вільний ринок. Держава не втручається в економіку, а лише стежить за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни

II. Середина 19 – початок 20 ст – регульований ринок. Держава втручається в економіку з метою обмеження дії монополій та захисту конкурентного середовища.

III. Сучасний період – соціально-орієнтований ринок. Ринкове саморегулювання доповнюється державним регулюванням і соціальним захистом населення.

Дата добавления: 2013-12-14