Поняття, значення, завдання та джерела аналізу фінансового стану підприємства

Аналіз грошових коштів та їх еквівалентів.

Аналіз засобів в розрахунках (боргових прав) підприємства.

Аналіз ефективності використання матеріальних оборотних активів.

Фінансовий стан – комплексна характеристика фінансово – господарської діяльності, виражена системою показників, що відображають наявність, розміщення, забезпеченість і використання фінансових ресурсів підприємства. Фінансовий стан може бути кваліфікований за ступенем стійкості, який характеризують здатність підприємства до відтворення діяльності за рахунок власних джерел, залежність від зовнішніх джерел фінансування, ступінь фінансового ризику при інвестуванні чи кредитуванні.

У ринковій економіці нормальне функціонування підприємств, ефективність їх роботи значною мірою залежить від стабільного фінансового стану, адже лише за цих умов підприємства зможуть виконувати свою виробничу програму, забезпечувати своєчасність і повноту розрахунків з постачальниками, працівниками, бюджетом, банками тощо. Отже аналіз показників фінансового стану має винятково важливе значення. Факторами формування фінансового стану є забезпеченість підприємства фінансовими ресурсами та структура авансованого капіталу, раціональна структура активів та їх оптимальна оборотність, рентабельність діяльності, своєчасність та повнота розрахунків.

При аналізі фінансового стану здійснюють такі завдання:

1. Загальна оцінка змін, що відбулися у обсязі, складі та структурі майна підприємства в цілому і в розрізі його груп, виявлення причин, що їх зумовили, оцінку зміни темпів зростання мобільних (оборотних) та необоротних активів з позиції сповільнення або прискорення оборотності капіталу, підвищення або зниження ліквідності майна;
2. Оцінка зміни обсягу, складу та структури джерел коштів формування майна підприємств в цілому та в розрізі груп, з позицій зміни частки в складі цих джерел власних коштів (капіталу), в тому числі власних оборотних коштів, і залучених в оборот сторонніх коштів (зобов’язань підприємства);
3. Розрахунок показників фінансової стійкості та оцінка їх зміни, виявлення напрямків зміцнення фінансової стійкості підприємства;
4. Оцінка ефективності використання підприємством його оборотних активів, визначення причини сповільнення (прискорення) їх оборотності та вплив її зміни на фінансову стійкість підприємства у формі додаткового залучення (вивільнення) в зв’язку з цим коштів в оборот підприємства;
5. Аналіз стану розрахунків, виявлення причин зміни обсягів, складу та структури дебіторської та кредиторської заборгованості, особливо їх простроченої частини;
6. Оцінка стану платоспроможності та ліквідності підприємства та виявлення основних напрямків поліпшення ліквідності його активів;
7. Оцінка зміни складу і структури грошових потоків підприємства, визначити влив потоків від окремих видів діяльності на зміну залишків грошових коштів протягом звітного періоду.
8. На основі проведеного аналізу визначити можливі шляхи зміцнення фінансового стану підприємства та дати рекомендації керівництву по їх реалізації в подальшій діяльності.

Для проведення аналізу фінансового стану використовують такі джерела даних:

§ Фінансова звітність підприємства (ф.1 ”Баланс”, ф.2 “Звіт про фінансові результати”, ф. 3 “Звіт про власний капітал”, ф.4 “Звіт про рух грошових коштів”, ф.5 “Примітки до річної фінансової звітності”);

§ Статистична звітність (ф. 1-Б “Звіт про фінансові результати, дебіторську та кредиторську заборгованість).

• Дані фінансового обліку (за окремими синтетичними та аналітичними рахунками, реєстри бухгалтерського обліку (журнали – ордери, відомості, первинні документи);
• Фінансовий план підприємства, платіжний календар, наказ про облікову політику підприємства.
• Позасистемна інформація (результати ревізій, перевірок аудиторських фірм, дані обстежень, спеціальних спостережень, засобів масової інформації, матеріали нарад тощо).

Аналіз обсягу, складу, структури та ефективності використання активів підприємства Аналіз фінансового стану підприємства доцільно розпочинати з проведення загальної оцінки тих якісних змін, що відбулися протягом звітного періоду в складі та структурі його майна та боргових прав. Для цього використовують дані активу балансу, приміток до річної фінансової звітності, а для глибшого аналізу – дані бухгалтерського обліку за рахунками необоротних і оборотних активів підприємства.

Залежно від мети та завдань такий аналіз здійснюють з різним рівнем деталізації, акцентуючи увагу на тих складових майна, які найбільшою мірою цікавлять аналітика з точки зору цільової орієнтації аналітичного дослідження (пропорції між основним і оборотним капіталом, наявність та структура виробничого потенціалу підприємства, частка реального інвестування в необоротних активах, частка довгострокових і поточних боргових прав підприємства). Відповідно до цього здійснюють агрегування статей активу балансу і формують відповідні показники аналітичної таблиці.

Як правило, для здійснення загальної оцінки майна у складі активів виділяють такі групи:

· Необоротні активи;

· Оборотні активи;

· Витрати майбутніх періодів.

В основу цього поділу покладено строк та характер використання активів у діяльності та їх ступінь ліквідності (необоротні активи використовуються протягом періоду, що триває більше одного року, багатократно приймають участь у виробничому процесі, одночасно вони є низько ліквідними; оборотні активи мають менший термін використання, споживаються повністю, є більш ліквідними; певну специфіку мають і витрати майбутніх періодів).

Оборотні активи доцільно поділити на такі підгрупи залежно від ступеня їх ліквідності:

· Запаси і витрати (матеріальні оборотні засоби);

· Засоби в розрахунках (дебіторська заборгованість, векселі одержані);

· Поточні фінансові активи (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції).

Відповідно до такого поділу майна підприємства здійснюється аналіз його обсягу, складу та структури, для проведення якого за даними активу балансу доцільно скласти таку аналітичну таблицю:

Дата добавления: 2013-12-14