Підготовчі роботи до планування аудиту

Офіційним джерелом інформації у такому разі може бути попередній аудитор. Аудитор, що має проводити аудит, може звернутися з проханням до попереднього аудитора одержати всю необхідну інформацію про клієнта. Проте для цього він повинен отримати дозвіл замовника на контакт із попереднім аудитором.

У процесі проведення підготовчої роботи, тобто початкового вивчення підприємства, аудитор зобов'язаний:

- визначити приблизний обсяг роботи та тривалість перевірки;

- відокремити найбільш важливі питання аудиту;

- з'ясувати питання, які вимагають особливої уваги (можливість матеріальних помилок, шахрайства або залучення інших підприємств, організацій до сфери зловживань тощо);

- виявити ступінь довіри до облікової системи і внутрішнього контролю клієнта;

- установити суть і обсяг необхідних аудиторських доказів;

- проаналізувати роботу суб'єктів внутрішнього контролю і можливість залучення їх до аудиту;

- вивчити доцільність залучення інших аудиторів для проведення аудиту у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства, які мають окремий баланс;

- виявити необхідність у залучені експертів.

У відповідності з обсягом і складністю роботи встановлюється та погоджується з клієнтом вартість аудиту. Якщо клієнт невпевнений в обґрунтованості суми, слід підкріпити її величину відповідними розрахунками. Погоджена сума вказується в договорі на проведення аудиторської перевірки.

Підготовчий процес закінчується складанням договору на проведення аудиту.

Якщо керівництво аудиторської фірми прийняло рішення почати аудит і договір про проведення аудиту був підписаний обома сторонами, аудитору необхідно одержати подальшу — більш детальну — інформацію для підготовки до планування аудиту.

Підготовчі роботи.

Під час підготовки до планування аудиту необхідно:

- вивчити організаційно-управлінську структуру підприємства;

- отримати інформацію про види діяльності і номенклатуру продукції, яка виготовляється підприємством;

- розрахувати основні економічні показники діяльності підприємства та провести фінансовий аналіз діяльності підприємства за попередній звітний період;

- провести аналіз структури власного і залученого капіталу;

- ознайомитися з технологічними особливостями виробництва продукції;

- проаналізувати інформацію про основних покупців і постачальників;

- з'ясувати порядок розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства;

- отримати інформацію про дочірні та споріднені підприємства;

- провести аналіз системи внутрішнього контролю;

- проаналізувати робочу програму внутрішнього аудиту;

- перевірити виконання рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту;

- ознайомитися з актами перевірок державних контролюючих органів;

- ознайомитись зі змінами в діяльності підприємства, які відбулися з моменту останнього аудиту.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства для аудитора можуть бути:

- статут підприємства;

- документи про реєстрацію підприємства;

- протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;

- документи, які регламентують облікову політику підприємства;

- бухгалтерські документи та звітність;

- статистична звітність;

- документи планування діяльності підприємства;

- контракти, договори, угоди;

- внутрішні звіти аудиторів, консультантів;

- внутрішні інструкції;

- акти податкових перевірок;

- документи по арбітражних та судових справах;

- документи, які регламентують виробничу й організаційну структуру підприємства, список його філій і дочірніх компаній;

- свідоцтва, отримані від керівництва, про існування споріднених підприємств;

- інформація, отримана з різних джерел у ході ознайомлення з діяльністю підприємства.

При заміні аудитора (аудиторської фірми) для правильної оцінки початкових залишків по рахунках, якщо існує така необхідність, попередній аудитор надає відповідні пояснення. За згодою підприємства він дає пояснення аудитору, який починає роботу, використовуючи свою робочу документацію.

Оцінка системи внутрішнього контролю.

Щоб повніше визначити характер, обсяг і зміст аудиторських процедур на етапі планування аудиту, аудитор повинен дати оцінку системі бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю у клієнта. У процесі такої оцінки встановлюється імовірність наявності помилок у бухгалтерському обліку, які впливають на достовірність фінансової інформації. При цьому слід мати на увазі, що система внутрішнього контролю не може дати абсолютних гарантій його ефективності, оскільки: (ніхто не може поручитись за відсутність корисливих мотивів у працівника, наділеного владою).

- керівництво часто ігнорує контроль, який воно саме встановило;

- незважаючи на відбір кваліфікованих кадрів, які заслуговують на довіру, можливий вплив на них як усередині, так і за межами підприємства;

- можливі помилки і неточності в записах, підрахунках у результаті нерозуміння завдання, втоми або неохайності.

Ураховуючи наведені обмеження ефективності внутрішнього контролю, зовнішній аудитор повинен дати оцінку результативності внутрішнього контролю за наступними позиціями:

- ступенем незалежності внутрішнього контролю;

- чисельністю, кваліфікацією і досвідом персоналу, який займається внутрішнім аудитом;

- масштабом, глибиною, напрямом і строками проведення перевірок суб'єктами внутрішнього контролю;

- огляд усіх документів, які стосуються внутрішнього аудиту, перевірок, які може надати клієнт;

- ступеню впливу органів управління на роботу суб'єктів внутрішнього контролю.

На початковому етапі планування рекомендується виконати аналітичні процедури, які допоможуть аудитору виявити вагомі для аудиту питання і тим самим краще спланувати роботу. Це може бути тестування економічних показників за декілька років, виявлення значних відхилень, що свідчать про необхідність загострення уваги на цих позиціях, тестування облікових даних по місцях тощо.

Важливим етапом при підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:

-аналізу відповідної документації;

- бесід із керівництвом;

- опитування персоналу, зайнятого в цих системах.

Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки. Зниження ризику контролю дозволяє зменшити обсяг перевірки та спиратися на дані внутрішнього контролю при винесені аудиторського висновку.

Загальний план

При підготовці загального плану і програми перевірки слід встановити рівень суттєвості (ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати достовірною).

Дата добавления: 2013-12-14