Порядок формування резерву для відшкодування можливих втрат за операціями банку з цінними паперами

Сукупність придбаних (отриманих) банком цінних паперів, право на володіння, користування та розпорядження якими належить банку та які згруповані за типами і призначенням становить портфель цінних паперів банку.

Портфель цінних паперів має відповідає прийнятному для інвестора рівню дохідності, ризику та ліквідності. Перш ніж сформувати портфель цінних паперів, інвестор має: вивчити перелік цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, оцінити їхні переваги і недоліки через критерій ризику, прибутковості та росту; отримати первинну інформацію про емітентів; визначитися з кількісним складом цінних паперів; отримати інформацію про можливість диверсифікації портфеля через співвідношення попиту та пропозиції при зміні цін і обсягу інвестицій.

Банки зобов’язані визнавати зменшення корисності придбаних цінних паперів, що обліковуються в портфелях банку 15 і більше робочих днів, та формувати відповідний резерв. Зменшення корисності цінних паперів банки визнають у разі втрати економічної вигоди в сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над сумою очікуваного відшкодування. Зменшення суми очікуваного відшкодування цінного папера може бути спричинено погіршенням фінансового стану емітента цінних паперів та зміною ринкової ставки дохідності.

Активи у вигляді цінних паперів, за якими банк визнає зменшення корисності, вважаються нестандартними.

Банки зобов’язані здійснювати щомісячне (за станом на перше число кожного місяця) формування та коригування резерву під активи у вигляді цінних паперів, що визнані нестандартними. Резерв під цінні папери формується у валюті номіналу цінних паперів.

Розмір резерву під цінні папери визначається у суміперевищення балансової вартості цінних паперів над сумою очікуваного відшкодування, що коригується (зменшується) на фактор ризику емітента(табл. 6.2.1).

Залежно від мети придбання, характеристики цінного папе­ра і строків зберігання виділяють такі види портфелів цінних паперів банку:

торговий портфель цінних паперів;

портфель цінних паперів на продаж;

портфель цінних паперів, що утримуються до погашення;

портфель інвестиції в асоційовані та дочірні компанії (рис. 6.3.1).

Таблиця 6.2.1

Процент коригування суми очікуваного відшкодування

Клас емітента	Процент коригування
Клас «А»	0%
Клас «Б»	5%
Клас «В»	20%
Клас «Г»	50%
Клас «Д»	100%

Рис. 6.3.1. структура сукупного портфеля цінних паперів банку

До складу торгового портфелю банку входятьборгові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що використовуються банком для отримання прибутків у результаті короткотермінових коливань ціни або дилерської маржі та продажу в найближчий час.

Цінні папери у торговому портфелі відображаються за справедливої вартістю, крім акцій, які не мають котирувальної ціни на активному ринку і справедливу вартість яких неможливо достовірно визначити.

Справедлива вартість цінного папера – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.Справедливою вартістю цінного папера є одне з таких значень на активному ринку цього цінного папера:

середньозважене котирування цінного папера за останні п’ять робочих днів місяця на організаційно оформленому біржовому ринку;

найменше з котирувань цінного папера на кількох біржах за останні п’ять робочих днів місяця;

середньозважене котирування цінного папера на організаційно оформленому позабіржовому ринку цінних паперів за останні п’ять робочих днів місяця.

У разі неможливості використання для визначення справедливої вартості цінних паперів жодної з наведених процедур банки можуть застосовувати інші методики визначення справедливої вартості, що мають бути зазначені у внутрішньобанківському положенні.

Переведення цінних паперів з торгового портфеля в інші портфелі банку або навпаки з інших портфелів цінних паперів у торговий портфель не допускається.

До складу портфеля цінних паперів на продаж входять:

боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які банк не має наміру або змоги тримати до дати їх погашення;

цінні папери, котрі банк готовий продати у зв’язку зі зміною ринкових відсоткових ставок, його потреб, пов’язаних з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити справедливу вартість;

фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців та інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

Банк має право здійснювати продаж цінних паперів з портфеля до погашення у разі:

коли до погашення цінного паперу залишилося менше ніж 3-х місяців;

отримання всієї первісної вартості фінансової інвестиції у вигляді планових платежів або передоплати;

значного погіршення кредитоспроможності емітента;

реорганізації емітента;

зміни законодавчих або регулятивних вимог;

значного підвищення регулятивних вимог до капіталу тощо.

Цінні папери в портфелі на продаж відображаються за справедливою вартістю або за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності, у випадку коли справедливу вартість цінного папера достовірно визначити неможливо.

До складу портфеля до погашення входять придбані боргові цінні папери з фіксованими платежами або з платежами, що можна визначити, а також з фіксованим строком погашення. Боргові цінні папери відносяться до портфеля до погашення, якщо банк має намір та змогу утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

Цінні папери, що утримуються банком до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка.

До портфеля інвестицій в асоційовані та дочірні компанії належать акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбані та утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання.

Інвестиції в асоційовані компанії відображаються на дату балансу за методом участі в капіталі, а інвестиції в дочірні компанії – за собівар-тістю.

Банк здійснює перегляд на зменшення корисності цінних паперів, що віднесені до портфеля на продаж, портфеля до погашення та інвестицій в асоційовані компанії (крім акцій бірж та депозитаріїв). Цінні папери, що віднесені до торгового портфеля і обліковуються лише за справедливою вартістю, та інвестиції в дочірні компанії не підлягають перегляду на зменшення корисності та відповідно резервуванню. Інвестиції в асоційовані компанії підлягають перегляду на зменшення корисності один раз на рік за результатами оцінки річної фінансової звітності емітента й не підлягають резервуванню.

Питання для самоконтролю:

1. Визначте сутність цінних паперів та охарактеризуйте їх основні види.

2. Визначте види цінних паперів за формою існування.

3. Які ви знаєте цінні папери за формою випуску?

4. Назвіть боргові цінні папери та охарактеризуйте особливості їх обігу.

5. Назвіть пайові цінні папери та охарактеризуйте особливості їх обігу.

6. У чому полягає сутність спекулятивних банківських операцій з цінними паперами?

7. Визначте перелік осевих клієнтських операцій банків з цінними паперами.

8. За якими критеріями здійснюється оцінка дохідності пакету облігацій?

9. Охарактеризуйте особливості банківських операцій з векселями.

10.Розкрийте структуру сукупного портфеля цінних паперів банку.

Дата добавления: 2013-12-14