Потреба виникнення та суб‘єкти бізнесу

Економіка кожного суспільства являє собою сукупність різних видів діяльності, результатом якої є створення матеріальних благ і їх рух до споживача. Ця діяльність здійснюється на основі взаємодії продуктивних сил і виробничих відносин. Бізнес - діяльність, яка історично виникла в процесі розвитку суспільства.

Практика індустріально розвинених країн, де бізнес є основою роз­витку економіки, а ринок виступає стимулом розвитку виробництва, виробила формулу виживання, яка позначена особливою простотою. Через узгодження між покупцями і продавцями розв'язуються одночасно всі проблеми. Перша з них - „що виробляти?" - визначається через гроші, що пла­тить споживач за товар, який він вибрав, друга - „як виробляти?" - конкуренцією між виробниками, третя - „скільки виробляти і як роз­поділяти?" - обумовлюється співвідношенням попиту і пропозиції. Такий процес відбувається постійно у кожному способі виробництва, у різних економічних системах, де сповідують ринкові відносини, а бізнес виступає як метод господарювання, тип мислення, спосіб жит­тя. Отже, бізнес є категорією ринку, тобто економічною категорією, а потреба його виникнення - закономірним історичним процесом.

Підприємництво є категорією бізнесу. У господарській практиці категорії „підприємництво" і „бізнес" часто ототожнюють. Разом з тим, це не тотожні, хоча дуже близькі за зна­ченням поняття.

Бізнес - охоплює всі відно­сини, що виникають між усіма учасниками ринкової економіки,вклю­чаючи у дію не тільки підприємців, а й споживачів, найманих праців­ників, державні структури.

Підприємництво - динамічний, активний елемент бізнесу, що являє собою ініціативну, самостійну діяльність, яка здійснюється на свій ризик і під свою майнову відповідальність громадянами, об'єднання­ми громадян з виробництва продукції, виконання робіт і надання по­слуг з метою одержання прибутку.

Підприємництво - якісно новий ефективний тип ведення господар­ства. Воно потребує прогресивних способів, прийомів, методів веден­ня та конкретного власника.

В Україні бізнесом мо­жуть займатися практично всі громадяни, за винятком категорії лю­дей, яким законодавчо ця діяльність заборонена. Це працівники міліції, суду, прокуратури, державної безпеки, арбітражу, нотаріату, держав­ної влади та управління, які повинні здійснювати контроль за роботою підприємств (наприклад, працівники фінансових органів, податкової інспекції). Заборонено займатися бізнесом і людям, у яких, за рішен­ням суду, не закінчився строк вироку, а також тим, які мають непога­шену судимість.

Отже, суб'єктами бізнесу можуть виступати громадяни, права яких не обмежені законом, юридичні особи, які володіють різними ви­дами власності, а також громадяни іноземних держав і особи без громадянства - в межах повноважень, встановлених законодав­ством, а саме:

- власне підприємці, тобто особи, які здійснюють ініціативну діяль­ність на свій ризик і під свою економічну і юридичну відповідальність (у минулому ця категорія підводилася під визначення капіталістів або простих товаровиробників), а також колективи підприємців і підпри­ємницькі асоціації;

- індивідуальні та колективні споживачі продукції (робіт, послуг), що пропонуються підприємцями, а також союзи та асоціації споживачів;

- працівники, які здійснюють трудову діяльність за наймом на конт­рактній або іншій основі, а також їхні професійні спілки;

- державні структури у тих випадках, коли вони виступають безпо­середніми учасниками угод (надання урядом замовлень підприєм­цям, визначення цін, складу і обсягу пільг при виконанні спеціальних робіт та ін.).

Дата добавления: 2013-12-14