Утримання та експлуатація машин і механізмів

Основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників.

До цієї статті належать витрати на оплату праці робітників, які безпосередньо виготовляють продукцію. Обчислюється згідно з нормами витрат на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції та виготовлення одиниці продукції.

До цієї статті належать:

- амортизаційні відрахування на відтворення машин та устаткування (А_ус);

- електроенергія, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування (с_ЕНТ);

- придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування (С_ІНС);

- ремонт та технічне обслуговування (С_РТО);

- заробітну плату обслуговуючого персоналу (С_ЗП.ОБ);

Витрати за цією статтею можуть бути розрахованими трьома методами:

а) Метод простого підсумування:

с _УЕКС = Аус + с_ЕНТ + С_ІНС + С_РТО + С_ЗП.ОБ,

б) Кошторисний метод:

Розподіл витрат здійснюють пропорційно основній зарплаті виробничників:

с _УЕКС = С_{ЗП..ОСН*} С_ЕКС/100,

С_зп.осн - витрати на основну заробітну плату виробничих робітників на одиницю продукції; С_ЕКС - відношення витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування до основної заробітної плати виробничих робітників, %.

в) Метод розподілу:

Цим методом здійснюють розподіл витрат залежно від часу обробки одного виробу і нормативних витрат на одиницю часу:

с_ЕКС = ,

де С_{ЕКС. год.} - витрати 4 - тої статті за годину на і -ту машину; t_і – тривалість обробки виробу на і-тій машині; п - кількість машин на яких обробляється виріб.

5) Загально виробничі (накладні) витрати:

До цієї статті входять витрати на:

-управління, виробниче і господарське обслуговування в межах виробництва;

-заробітну плату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, спеціалістів, службовців;

- амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах;

- охорону праці;

- техніку безпеки, охорону, протипожежну охорону;

- досліди, випробування, винахідництво;

- підготовку кадрів, адміністративні та канцелярські витрати;

- відрядження;- обов'язкові платежі (страхування майна, платежі

- за забруднення навколишнього середовища);

- придбання патентів, ліцензій тощо.

Накладні витрати розподіляються пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників, крім амортизаційних відрахувань:

с_НАКЛ = С_{ЗП..ОСН*} q+ А_БС,

де q - відсоток загально-виробничих витрат у заробітній платі основних виробничих робітників; А_БС - амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах

на їх повне оновлення.

6) Підготовка й освоєння виробництва:

До цієї статті належать витрати на:

- освоєння нових підприємств, виробництв, цехів;

- підготовку й освоєння нової продукції;

- підготовчі роботи у добувній промисловості.

Ці витрати списуються рівними частками за встановлений період їх відшкодування.

7) Позавиробничі витрати:

До таких витрат відносять:

- маркетингові дослідження;

- рекламу продукції;

- заходи щодо стимулювання збуту.

Зниження витрат виробництва та собівартості продукції є однією з основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.

Зниження собівартості може здійснюватися внаслідок скорочення:

1. витрат учеревленої праці, що може бути досягнуто поліпшенням використання засобів та предметів праці;

2. затрат живої праці, що можуть бути скорочені за умови зростання продуктивності праці;

3. адміністративно-управлінських витрат, зниження яких досягається розумною економією.

Основним шляхом зниження рівня собівартості продукції підприємства є скорочення тих витрат, які мають найбільшу частку в її структурі. Зменшення цих витрат може відбуватися під впливом низки факторів, зокрема:

- підвищення технічного рівня виробництва;

- вдосконалення організації виробництва і праці;

- зміни структури та обсягу продукції

- галузевих та інших чинників.

Дата добавления: 2013-12-14