Визначення ефективності технічних та організаційних нововведень

Організаційний прогрес полягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організація виробництва - певним чином упорядкована й скоординована в часі та просторі система взаємодії провідних елементів виробничого процесу.

Розрізняють локальні та суспільні форми організації виробництва. Локальні містять: поділ та інтеграцію виробничих процесів усередині підприємства; кооперування окремих виробничих підрозділів; раціональне поєднання всіх елементів процесу виробництва в межах дільниці, цеху, підприємства. До суспільних відносять: концентрацію, деконцентрацію, оптимізацію розмірів виробництва в межах галузі; спеціалізацію й кооперування підприємств, конверсія виробництв, розміщення підприємств.

Організація праці — це поєднання працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів за умов конкретно застосовуваної технології та організації виробництва.

До організаційного прогресу також належать: системи управління, планування, фінансування, матеріального стимулювання, матеріально-технічного забезпечення, технічного обслуговування.

Основними напрямками організаційного прогресу є загальносистемний та внутрішньовиробничий ключовими аспектами яких є удосконалення організації виробництва, поліпшення організації праці, раціоналізація елементів господарського механізму.

Загальносистемний організаційний прогрес визначає напрямки для розробки і прийняття високоефективних організаційних рішень внутрішньовиробничого характеру, а локальний сприяє підвищенню організаційного рівня діяльності більших і складніших виробничо-господарських систем.

Основними тенденціями організаційного прогресу є:

1) прискорення розвитку окремих та посилення взаємозв'язків усіх суспільних форм організації виробництва;

2) посилення безперервності та гнучкості виробництва;

3) розвиток колективної форми організації та оплати праці;

4) раціоналізація організації потоку й використання засобів виробництва та кінцевої продукції на всіх стадіях відтворювального процесу;

5) формування нових типів суспільної комбінації речових і особистісних елементів процесу виробництва, науки та виробництва, виробництва і сфери споживання;

6) удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств;

7) активізація людського чинника через здійснення сучасної кадрової політики.

4. Узагальнюючим показником ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект. Ефект - це результат від будь-якого заходу. Результатом від впровадження заходів НТП є: підвищення якості продукції; скорочення часу виробництва і обігу; вивільнення ресурсів тощо.

Ефективність ‑ відносна величина, яка характеризує результативність будь-яких затрат.

Сумарний економічний ефект від реалізації заходів НТП за певний розрахунковий період обчислюється за формулою:

Е_Т=Р_Т-В_Т,

де Р_Т - вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.; В_Т - вартісна оцінка витрат на здійснення заходів НТП за цей же період, грн.

З урахуванням чинника часу народногосподарський економічний ефект від технічних нововведень дорівнює:

Е_Т=(Р_Т-В_Т,)*е_Т,

де Р_Т, В_Т - вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у Т - му році, е – індекс інфляції певного року.

Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних (Росн) і супровідних (Рсупр) результатів:

РТ=Росн+Рсупр

Основні результати обчислюються за формулами:

а) для засобів тривалого користування:

Р=Ц

б) для нових предметів праці:

де Ц - ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових засобів або предметів праці у t - році, грн., V - обсяг використання нових засобів або предметів праці t - році, шт., W, - продуктивність засобів праці у і - році, C - витрати предметів праці на одиницю продукції у t — році.

До супровідних результатів належать додаткові економічні результати в різних сферах (наприклад, запровадження нових видів транспортних засобів може зумовити додаткову економію на складах завдяки скороченню запасів вантажів), а також включає додаткові економічні результати в різних сферах господарства, і економічну оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації заходів НТП.

Сумарні витрати на реалізацію заходу НТП за розрахунковий період включають витрати на виробництво В_ВИР і використання продукції. При цьому витрати на виробництво і на використання обчислюються з урахуванням фактору часу:

Вт=

де Сt, - поточні витрати при виробництві продукції у t — році без врахування амортизаційних відрахувань на реновацію; Kt - одноразові витрати при виробництві продукції у t — році, грн.; Lt - залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у t - році, грн., е - індекс інфляції.

Показник прибутку що залишається в розпорядженні підприємства за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки (наукової організації) визначається:

Пt = Pt-Ct-Bt,

де Pt – виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного призначення в році t за ринковими цінами; Ct – собівартість продукції в році t; Bt - загальна сума виплат з балансового прибутку підприємства та податків у році t.

Дата добавления: 2013-12-14