Територіальні індекси

При вивченні явищ суспільного життя в статистиці широко використовують метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних районів, міст, підприємств тощо. Узагальнюючі показники, тобто відносні величини, що дають порівняльну характеристику в розрізі території i об'єктів називаються територіалъними індексами.

Загальні принципи побудови територіальних індексів майже ідентичні принципам моделювання динамічних індексів. Проте, на відміну від них, територіальні індекси дещо специфічні при виборі бази порівняння. Наприклад, порівнюючи два регіони, можна кожей з них прийняти як за порівнюваний, так i за базу порівняння, при цьому також вирішується питания добору ваг (співвимірників), коли визначають загальні індекси.

Порівняння показників можна здійснювати або по двох територіях (об'єктах), або по колу територій (об^’єктів). У першому випадку базою може бути показник будь-якої з територій, а в другому — база порівняння повинна бути економічно обгрунтованою. Так, якщо порівнюється, наприклад, продуктивність праці робітників по колу однотипних підприємств із приблизно однаковими техніко-економічними умовами виробництва, то цілком очевидно, що за базу порівняння слід узяти підприємство, яке має найвищий рівень продуктивності праці.

При побудові територіальних індексів інтенсивних показників вагами можуть бути:

• екстенсивний показник, що відноситься до території, на якій інтенсивний показник є більш динамічним;

• середня величина екстенсивного показника по сукупності одиниць порівнюваних територій;

• екстенсивний показник, прийнятий за стандарт.

При побудові територіальних індексів для екстенсивних показників як вимірники можуть виступати середній рівень інтенсивного показника; а) по території, по якій здійснюється порівняння; б) встановлений для території, прийнятої за стандарт.

Саме стандартні показники найчастіше використовують як вагу та співвимірники при побудові територіальних індексів.

Проілюструємо вище сказане на прикладі. Відомо, що на ринках двох міст Л i K в звітному періоді реалізація товарів характеризувалася наступними даними (табл. 9.4.)

Таблиця 9.4. Дані про реалізацію товарів на ринках міст

Товар	Місто Л	Місто К	індивідуальний індекс цін
Середня ціна за 1кг. рЛ	Реалізовано тонн qЛ	Середня ціна за 1кг. рК	Реалізовано тонн qК
А Б В	0,50 0,70 1,20		0,40 0,60 1,30		1,25 1,17 0,92	0,8 0,86 1,08

Для характеристики співвідношення piвнів цін за товари, що реалізовані в місті Л порівняно з містом К, розраховують загальний індекс цін, у якому за ваги-співвимірники індексованих величин р_Л i p_K брали кількість товарів, реалізованих в місті Л:

де чисельник Σq_Лр_Л — це фактичний обсяг товарообігу в разі реалізації даного асортимеиту товарів у місті Л за місцевими цінами. Знаменник формули Σq_Кр_Л - відображає умовний товарообіг, який міг би бути в разі реалізації асортименту товарів за цінами, що склалися в місті К.

Знаходимо індекс

Добутий результат свідчить про те, що якби товари цього асортименту продавались за цінами міста Л, то їхній рівень був би вищий за рівень цін міста К в середньому на 8,2%.

Різниця між чисельником i знаменником розрахованого індексу відображає результат від різниці цін у порівнюваних містах.

Σq_Лр_Л - Σq_Кр_Л = 10,50 – 9,70 = 0,80 тис. грн..

Отже, при продажу товарів вказаного асортименту за цінами ринку міста К грошова виручка була би вищою від фактичного обсягу їx товарообігу в місті Л на 800 гривень.

Можливий i інший аспект висвітлення цієї проблеми — розгляд співвідношення цін, за якими реалізувалися товари в місті К порівняно з містом Л. Для визначення загального індексу цін за ваги індексованих величин використовують дані про кількість q_К реалізованих товарів у місті К:

Чисельник Σq_Кр_К відображає фактичний обсяг товарообігу в місті К за цінами, що там склалися, а знаменник Σq_Лр_К характеризує умовну величину товарообігу, яка склалася б за умови продажу за цінами міста Л:

або 89,5%

Це свідчить, що в разі продажу кількості товарів міста К за цінами, що склалися на ринку міста Л, було б досягнуто зниження їхнього рівня в середньому на 10,5%. Якщо знайти різницю між чисельником і знаменником розрахованого індексу, то дістанемо різницю у виручці від peaлізації за рахунок різниці в цінах регіонів 9,40 — 10,50 = -1,10 тис. грн.. Тобто, якби асортимент товарів міста К був реалізований за цінами мicтa Л, то обсяг товарообігу був би меншим на 1 100 гривень.

Отже, фіксуючи ваги індексованих величин р_Л i p_K на рівні порівнюваного регіону, одержимо загальні індекси, згідно з якими рівень цін дещо не збігається зi зміною цін на окремі товари, що зумовлено впливом зміни в структурі реалізованих товарів.

Для подолання цього фактора розраховують індекс, в якому за ваги-співвимірники править сума реалізованих товарів у двох містах:

q = q_Л + q_К

Тоді формула загального індексу зміни цін у місті Л порівняно з містом К має такий вигляд:

.

Використавши цю формулу, обчислимо індекс цін:

Тобто ціни в місті Л вищі, ніж у місті К, в середньому на 9,9%. Це підтверджується розрахунком зворотного індексу цін, який характеризує зміну цін у місті К порівняно з містом Л:

що свідчитъ про те, що за асортиментом ціни в місті К нижчі, ніж у місті Л, в середньому на 9,1%.

У зведених загальних територіальних індексах фізичного обсягу за співвимірники можуть правити середні ціни , які обчислюють як середню арифметичну для кожного виробу:

грн..

грн..

грн..

Отримані величини підставимо в формулу індексу:

або 101,5%. Це вказує на те, що загальний обсяг реалізації товарів у місті Л в середньому більший на 1,5 %, ніж у місті К.

Розрахуємо зворотний індекс фізичного обсягу реалізації:

Отже, загальний обсяг реалізованої товарної маси в місті К менший, ніж у місті Л, в середньому на 1,5%.

У paзi багатосторонніх порівнянь вибір бази порівняння i ваг-співвимірників індексованих величин визначають конкретними умовами аналізу.

Дата добавления: 2013-12-14