Тема 5. Облік бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною

Лекція 1. Організація обліку бартерних операцій.

1. Поняття бартерних операцій, особливості їх оформлення

2. Бухгалтерський облік бартерних операцій.

Мета: розкрити порядок організації та відображення в обліку товарообмінних (бартерних) операцій підприємств.

Література:

1. [7].

2. [3].

3. [4].

4. [15].

5. П(С) БО 15 "Дохіддоход".

6. П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Питання 1.

Порядок здійснення товарообмінних (бартерних операцій) в Україні регламентується Законом України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” № 351 – ХІУ від 23.12.1998 року (зі змінами та доповненнями).

Товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Окрім цього, для потреб оподаткування Законом України „Про оподаткування прибутку підприємства” бартер (товарний обмін) визначається як господарська операція, яка передбачає розрахунок за товари (послуги) в іншій формі, ніж грошова.

Таким чином, з метою оподаткування бартер може мати будь-які форми зарахування та погашення взаємної заборгованості, у результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунок продавця для компенсації вартості товарів (послуг).

При здійсненні зовнішньоекономічних товарообмінних (бартерних) операцій особливу увагу слід приділити оформленню відповідного контракту.

Визначення сторін у бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них єз'являється,являється одночасно і продавцем, і покупцем. Тому в контракті вказуєтьсявказується тількилише назва фірми.

При укладенні бартерного договору слід чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також збалансувати за вартістю експортну і імпортну частиничастці угоди.

Однією з проблем бартерних угод єз'являється,являється вартісна оцінка товарів.

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.

У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

На окремі товари контрактні ціни визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до індикативних цін.

Індикативні ціни - це ціни на товар, що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експортера або імпортера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуваннямз врахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України.

Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:

- відносно експорту яких застосовані антидемпінгові заходи або розпочаті антидемпінгове розслідування або процедури в Україні або за її межами;

- відносно яких застосовуються спеціальні імпортні процедури (це стосується міжнародних торгів);

- щодовідносно експорту яких встановленийустановлений режим квотування, ліцензування;

- щодовідносно експорту яких встановленіустановлені спеціальні режими;

- експорт яких здійснюється у порядкуладі застосуваннявживання антимонопольних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- в інших випадках, пов'язаних з виконанням міжнародних зобов'язань України.

При митному оформленні товарів, що експортуються за бартерними контрактами, слід враховувати наступну особливість - у вантажній митній декларації уууууууууууууууууааа графі 24 "Характервдача угоди" проставляється код "51" (переміщення товарів у порядкуладі прямого товарообміну (бартерна угода).

Особливу увагу слід звернути на строки проведення товарообмінних (бартерних) операцій.

Так, товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше:

- 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг;

- 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації - у разі експорту за бартерним договором високоліквідних товарів. Перелік високоліквідних товарів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- 150 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами, у разі зустрічної імпортної поставки окремих видів товарів (каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку готових) з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки.

Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Перевищення установлених цією статтею строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики безоплатно у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, на строк, визначений у такому дозволі.

Підприємства – суб’єкти ЗЕД, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг):

- органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари);

- органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги).

Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

У випадку, якщоу разі, якщо,в случае нерезидент замість постачання імпортної частини контракту виконує свої зобов'язання шляхом перерахування грошових коштів на рахуноклічбу резидента – суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, підставоюосновою,заснуванням для зняття угоди з митного контролю єз'являється,являється:

1) банківські документи, що підтверджують надходженнявступ коштів на рахуноклічбу резидента в сумі, еквівалентній вартості продукції, яка не була поставлена за контрактом;

2) копії додаткових угод, що змінюютьзраджують характервдачу угоди.

Виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається, виходячи із звичайнихзвичних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується.

Звичайназвична ціна на продукцію – це ціна реалізації товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотківпроцентів, вартість іноземної валюти, яка може бути одержанаотримана,набута у разів разі їх продажу особамобличчям,лицям, не зв'язаним з продавцем за звичайнихзвичних умов ведення господарської діяльності.

Звичайнізвичні ціни на товари (роботи, послуги) встановлюються на основі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів на внутрішньому ринку України. Тобтоцебто звичайназвична ціна - це ціна, яка склалася на певний момент на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон'юнктури.

На товари, для яких встановленіустановлені індикативні ціни, звичайнізвичні ціни встановлюються на рівні індикативних.

Датою збільшення валових витрат вважається дата, на яку припадає будь-яка з подій, що сталася раніше:

– або дата списання коштів в оплату за товари (роботи, послуги);

– або дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Оскільки при бартерних операціях грошові кошти не перераховуються, валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт (послуг) – за датою підписання акта, що підтверджує факт отримання їх результатів.

Податковий облік розрахунків в інвалюті здійснюється в загальноприйнятому порядку, тобто відповідно до п. 7.3 Закону про прибуток як для експортних та імпортних операцій.

При експорті матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена при придбаннінадбанні сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображаєтьсявідбивається по дебету відповідних рахунківлічби облікуурахування запасів, товарів і не відноситься до складу податкового кредиту. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбаннінадбанні товарів, які експортуються за бартерними угодами.

Питання 2.

Особливості бухгалтерського облікуурахування товарообмінних (бартерних) операцій полягають в наступномуслідуючому:

1. Бартерна заборгованість відноситься до немонетарних статей, оскільки за бартерними контрактами очікується надходженнявступ (переказперерахування) не грошей, а товарів (робіт, послуг). Отже, така заборгованість підпадає під загальніспільні правила облікуурахування немонетарних статей і, згідно з П(С) БО 21, перерахунку у зв'язку із зміною валютних курсів не підлягає.

2. Доходи, одержаніотримані,набуті від здійснення бартерних операцій, і вартість товарів (робіт, послуг), одержанихотриманих,набутих внаслідоквнаслідок здійснення бартерних операцій, визначаються шляхом перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), визначеної в іноземній валюті, із застосуванням валютного курсу на дату здійснення першого зіз подій:

- або відвантаження нерезиденту товарів (наданнявиявлення робіт, послуг);

- або отриманняздобуття від нерезидента товарів (робіт, послуг).

3. Відсутні грошові розрахунки зіз іноземними партнерами.

4. Кредиторська заборгованість іноземному партнеру за імпортовані товари повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

5. Вартість одержаноїотриманої,набутої продукції і дохіддоход визначаються, виходячи із справедливої вартості.

Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу в результатіунаслідок,внаслідок операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Справедлива вартість визначається по кожній партії одержаноїотриманої,набутої продукції.

Товарообмінні (бартерні) операції оподатковуються ПДВ в тому ж порядку, що і експортні та імпортні операції.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні бартерних операцій зіз нерезидентами єз'являється,являється дата оформлення ввізної / вивізної вантажної митної декларації, що підтверджує ввезення / вивезення товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту.

При бартерному обміні обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливої вартості), так і неподібними (різними за призначенням і/або справедливої вартості) активами.

При цьому відповідно до П(С) БО 15 "Дохіддоход" при обміні подібними активами дохіддоход не визнається. Первинна вартість активів, одержанихотриманих,набутих в обмін на подібний актив, рівна балансовій вартості переданого активу. У разі, якщоу разі, якщо,в случае балансова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість, то первинною вартістю одержаногоотриманого,набутого активу єз'являється,являється справедлива вартість переданого об'єкта зіз віднесенням різниці до витрат звітного періоду.

При обміні неподібними активами відповідно до П(С)БО 15 "Дохіддоход" дохіддоход визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, одержанихотриманих,набутих підприємством, зменшеним або збільшеним на суму переданих або одержанихотриманих,набутих грошових коштів і їх еквівалентів.

Розглянемо приклади відображення зовнішньоекономічних бартерних операцій.

Приклад. Підприємство в межах бартерного договору відвантажило продукцію на експорт вартістю 1 000 дол. США (курс НБУ на момент відвантаження складав 8,3 грн.: 1 долар). При експорті мито і митні збори склали відповідно 830 грн. та 60 грн. Витрати на виробництво та реалізацію продукції склали 35 000 грн.

Згодом підприємство одержало за імпортом товари на суму 1000 дол. США (курс НБУ на момент оформлення ввізної ВМД - 8,4 грн.: 1 долар). При імпорті мито і митні збори склали відповідно 1030 грн. та 90 грн.

1. Відображено та сплачено мито та митні збори

Д 93 К 377 – 890 грн.

Д 377 К 311 – 890 грн.

2.Відвантажено продукцію на експорт за бартерним контрактом

Д 362 К 701 – 1000 $ / 8 300 грн.

3. Відображено ПЗ з ПДВ

Д 701 К 641 – 0

4. Відображено собівартість реалізованих товарів

Д 901 К 26 – 35 000 грн.

5. Списано на фінансовий результат

Д 79 К 93 – 890 грн.

Д 79 К 901 – 35 000 грн.

Д 701 К 79 – 8 300 грн.

6. Сплачено ввізне мито та митні збори

Д 377 К 311 – 1 120 грн.

7. Сплачено суму імпортного ПДВ = (1000*8,4 + 1030) *0,2 = 1886 грн.

Д 377 К 311 – 1886 грн.

8. Оприбутковано імпортований товар

Д 28 К 632 - 1000 $ / 8 300 грн.

9. Включено у вартість товару ввізне мито та митні збори

Д 28 К 377 – 1 120

10. Відображено у складі ПК суму імпортного ПДВ

Д 641 К 377 – 1886 грн.

11. Проведено взаємний залік вимог за бартерним контрактом

Д 632 К 362 - 1000 $ / 8 300 грн.

Питання для самоконтролю:

1. Які операції вважаються бартерними?

2. Які особливості митного оподаткування таких операцій?

3. Як в бухгалтерському обліку відображаються товарообмінні операції?

Лекція 2. Особливості організації операцій з давальницькою сировиною.

1. Основні поняття, що використовуються в операціях з давальницькою сировиною.

2. Особливості бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною.

Мета: розглянути особливості відображення в обліку операцій з давальницькою сировиною.

Література:

1. [8].

2. [3].

3. [4].

4. [12].

5. [15].

6. П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів".

Питання 1.

Порядок здійснення операцій з давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічних відносин регулюється Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.95 р. № 327/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

У цьому Законі визначено п'ять основних напрямів, пов'язаних із здійсненням операцій з давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічних відносин, зокрема:

• ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію України з метою виготовлення українським виконавцем з неї готової продукції;

• закупівля іноземним замовником за іноземну валюту давальницької сировини з метою виготовлення з неї готової продукції;

• вивезення давальницької сировини українського замовника за межі митної території України з метою виготовлення з неї готової продукції;

• реалізація на території України готової продукції, виготовленої з давальницької сировини іноземного замовника як ввезеної на територію України, так і придбаної ним за іноземну валюту на території України;

• здійснення розрахунків за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини.

Операція з давальницькою сировиною – це операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки (обробки, збагачення або використання) в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Операції, що не передбачають попередньої поставки сировини для отримання готової продукції або якщо вартість сировини менше 20 відсотків загальної вартості продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною. Таке визначення дає ст. 1 Закону про давальницьку сировину.

Як давальницьку сировину цей Закон розглядає сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Учасниками операцій з давальницькою сировиною є:

– замовник – суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину для виготовлення готової продукції;

– виконавець – суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку давальницької сировини.

Ураховуватимемо, що право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Відповідно до ст. 1 Закону № 327/95-ВР зовнішньоекономічна операція належить до операцій з давальницькою сировиною при дотриманні таких положень:

• на конкретному та заключному етапах переробки давальницька сировина повинна бути основним матеріалом та її вартість має становити не менше 20 % загальної вартості готової продукції або іншого відсотка, встановленого Кабінетом Міністрів України;

• технологічний процес виготовлення готової продукції повинен передбачати зміну коду давальницької сировини за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (за текстом – УКТ ЗЕД);

• попереднє здійснення поставки виконавцю давальницької сировини відносно повернення виготовленої з неї готової продукції замовнику;

• виготовлення готової продукції повинно здійснюватися за відповідну плату;

• кількість виконавців та етапів переробки давальницької сировини не впливає на визнання такої операції.

При розрахунку вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховуються вартість всієї вивезеної (ввезеної) давальницької сировини та витрати на доставку цієї сировини виконавцю.

Таким чином, лише при дотриманні наведених вимог операцію у зовнішньоекономічній сфері можна віднести до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

В окремих випадках держава встановлює обмеження щодо здійснення операцій з давальницькою сировиною. Такі обмеження насамперед стосуються виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також ввезення на митну територію України або вивезення з неї деяких інших видів давальницької сировини, наприклад шкіряної сировини, брухту і відходів чорних та кольорових металів тощо. Основна мета таких обмежень – захист економічних інтересів України.

Взаємовідносини між замовником та виконавцем при здійсненні операцій з давальницькою сировиною оформляються шляхом укладення договору.

Якщо ж одна зі сторін договору – нерезидент, укладати такий договір необхідно як з урахуванням Господарського Кодексу України, так і з урахуванням Положення про форму зовнішньоекономічних договорів.

Чинним законодавством не дозволяється здійснювати операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній сфері з товарами, які підпадають під визначення сільськогосподарської продукції 1 – 24 груп за УКТ ЗЕД, за винятком підакцизних.

Законом № 327/95-ВР визначено, що строк здійснення операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічній сфері становить не більше ніж 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної (вивізної) вантажної митної декларації.

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) при ввезенні давальницької сировини іноземного замовника провадиться українським виконавцем шляхом видачі органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням:

– простого векселя, що придбавався у банку, зі строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше 90 календарних днів з моменту оформлення ВМД;

– простого авальованого векселя – у разі ввезення цукру (код згідно з УКТ ЗЕД 1701), цукрових сиропів (коди згідно з УКТ ЗЕД 1702 90 99 90, 2106 90 20 00 і 2106 90 59 00) і патоки (коди згідно з УКТ ЗЕД 1703 10 00 00 і 1703 90 00 00).

У разі своєчасного вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, за межі митної території України вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не сплачуються.

Для погашення векселя (письмового зобов'язання) український виконавець – векселедавець подає до податкових органів заяву із зазначенням дати взяття на облік та облікового номера векселя (письмового зобов'язання). До заяви додається копія вивізної ВМД на готову продукцію з позначкою митних органів, що здійснили її митне оформлення, про фактичний перетин готовою продукцією митного кордону України.

Зупинимося на особливостях порядку розрахунків між резидентами та нерезидентами за виконані роботи, надані послуги з переробки давальницької сировини.

Розрахунки за переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини згідно з п. 1 ст. 6 Закону № 327/95-ВР можуть здійснюватися:

• у грошовій формі;

• частиною давальницької сировини;

• частиною готової продукції;

• з використанням усіх вищезазначених форм.

Забороняється здійснювати розрахунки частиною давальницької сировини чи готової продукції, забороненої на експорт.

Для вивезення готової продукції, виробленої виконавцем з давальницької сировини іноземного замовника, за межі митної території України необхідно здійснити її митне оформлення.

Митне оформлення готової продукції здійснюється митним органом за умови подання підприємством:

– ВМД на таку продукцію, що підлягає вивезенню за межі митної території України;

– товарно-транспортних та інших товаросупровідних документів;

– копії ввізної ВМД на давальницьку сировину.

Готова продукція, що вивозиться за межі митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом, іншими податками та зборами (крім митних зборів) і не підлягає ліцензуванню та квотуванню.

Питання 2.

Оприбуткування, зберігання і витрата давальницької сировини здійснюються на підставі наступних супровідних документів:

- транспортних документів;

- сертифікатів якості;

- специфікації;

- страхового поліса;

- технічної документації на продукцію технічного призначення (техпаспорт, інструкція із збираннязборці,збиранню і монтажу, наладки і експлуатації);

- технологічна схема переробки давальницької сировини. У технологічній схемі відображаються: основні етапи переробки та процес перетворення давальницької сировини на готову продукцію; кількісні показники давальницької сировини та інших матеріалів, що використовуються підприємством для здійснення операцій з переробки, на кожному її етапі; обґрунтування виробничих втрат сировини і витрат виконавця на кожному етапі переробки.

- інші документи, передбачені контрактом;

- карткикарточки складського облікуурахування матеріалів (М-12);

- акт про витрату давальницьких матеріалів (М-23).

Як відомо, давальницька сировина є власністю замовника і при передачі її для переробки виконавцю право власності на цю сировину до виконавця не переходить. Тому в бухгалтерському обліку виконавця давальницьку сировину слід обліковувати на забалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» за цінами, передбаченими в договорі. Так зазначається в Інструкції № 291.

Аналітичний облік давальницької сировини ведеться щодо замовників, за видами сировини, місцями їх зберігання або переробки.

Облік витрат на переробку або доробку давальницької сировини ведуть на рахунку 23 «Виробництво» (за винятком вартості власне давальницької сировини замовника) з подальшим списанням суми на субрахунок 903 «Собівартість наданих послуг» у момент реалізації. Реалізація послуг відображається за дебетом субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» та за кредитом субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг».

Замовник відображає вартість переданої в переробку давальницької сировини по дебету субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» і підставою для її списання буде підписаний акт виконаних робіт із нерезидентом-виконавцем.

Що стосується обліку в замовника отриманої в результаті переробки давальницької сировини готової продукції, то тут є два варіанти:

1) готову продукцію обліковують як товар з використанням для цієї мети рахунка 28 «Товари»;

2) облік витрат на виробництво готової продукції, отриманої від виконавця, ведуть на рахунку 23 «Виробництво» з подальшим списанням таких витрат до дебету рахунка 26 «Готова продукція».

При сплаті послуг із переробки Дт 632 (68) «Розрахунки з іноземними постачальниками» («Розрахунки з іншими кредиторами») Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», здійснюється проводка Дт 23 «Виробництво» Кт 632 (68).

Питання для самоконтролю:

1. Що являють собою операції з давальницькою сировиною?

2. Які особливості бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною?

3. Які особливості податкового обліку операцій з давальницькою сировиною?

Дата добавления: 2013-12-14