Непряме ціноутворення

Розрахунок цін на підставі чинних типових умов.

Ціноутворення на основі узаконених типових умов орієнтується на ті закони, норми і правила, які існують у даній країні, галузі чи території.

У ряді випадків ринкове ціноутворення має обмеження, тобто існують узаконені типові умови, згідно з якими і розраховують ціни. Це, насамперед, біржове ціноутворення.

Біржове ціноутворення (котирування цін) - це виявлення і фіксування цін угод купівлі-продажу на товарних біржах. Воно може здійснюватися як за результатами біржового дня (кінцеве котирування), так і в процесі торгів (проміжне котирування).

Методи непрямого ціноутворення (сутність та зміст);

— кредитна політика:

— політика кондицій;

— політика знижок.

Маркетингове непряме ціноутворення — це політика підприємства стосовно знижок, торговельного кредитування, а також кондицій. Воно має на меті створення відповідних умов для матеріального заохочення споживачів продукції підприємства.

У маркетинговій практиці використовуються такі види знижок:

— кількісні — за придбання великих партій товарів;

— касові — за оплату готівкою;

— за замовлення вартістю понад якусь обумовлену суму;

—функціональні — посереднику за виконання маркетингових функцій;

— торговельні — посередникам за здійснення торгових операцій;

— сезонні — на товари, що продаються поза сезоном;

— фінальні — на останню партію товару;

— залікові — на новий товар за одночасного повернення старого;

—договірні — на вимогу якогось надто важливого клієнта. Кредитна політика фірми — це підходи до визначення і безпосе­редньої реалізації заходів щодо середньострокового кредитування відпускної ціни під час поставки виготовленої продукції.

Політика кондицій — це визначення умов платежу й поставок тобто:

— видів платежу (видів цін на валюту);

— розмірів платежу (основна ціна, а також знижки, сконто та бонус);

— платіжних надбавок (за часткові платежі, упаковку, транспортування, монтаж тощо);

— часу платежу (попередня оплата, оплата за фактом поставки, відстрочена оплата);

— місця платежу;

— відповідального за платіж (дебітор, відповідальний поручник);

— предмета, обсягу, часу, місця й умов надання послуг.

Сконто — це знижка за платіж, який був здійснений до закінчення обумовленого терміну платежу.

Бонус — це знижка, яка надасться за результатами річного обороту.

Дата добавления: 2013-12-14