Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Професійна етика аудитора

Кодекс професійної етики аудиторів України визначає вимоги щодо поведінки аудиторів у різних умовах проведення аудиту та надання аудиторських послуг. Цей документ детально роз'яснює застосування завдань і фундаментальних засад аудиту на практиці для багатьох типових ситуацій під час вирішення етичних конфліктів. Кодекс професійної етики аудиторів України складається з двох глав: вступної із

6-ти розділів та Кодексу із 14-ти розділів. Національні нормативи аудиту і Кодекс професійної етики аудиторів України встановлюють основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні засади аудиторської етики. Відповідно до цих документів принципи аудиту можна поділити на дві групи: методологічні та принципи професійної етики.

Методологічні принципи:

· планування аудиту;

· обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв, а також системи внутрішнього контролю;

· визначення критеріїв суттєвості й достовірності;

· дотримання методики і техніки аудиту, оцінювання ризиків та вибору даних;

· аналіз інформацій і формування висновків;

· відповідальність за результати аудиту;

· повне інформування клієнта.

Кодекс професійної етики аудиторів визначає принципи етики аудитора.

Вірогідність. Суспільство потребує достовірної інформації.

Професіоналізм. Роботодавці - клієнти та інші зацікавлені сторони визначають рівень фахової підготовки аудиторів.

Якість послуг. Аудит і аудиторські послуги повинні здійснюватись у суворій відповідності із чинним законодавством та нормативними актами.

Довіра. Роботодавці-клієнти, інші зацікавлені сторони можуть бути впевнені в тому, що аудитор ніколи не порушить професійної етики і дотримуватиметься її протягом усієї практики.

Фундаментальні засади етики:

неупередженість;

об¢єктивність;

професійна незалежність;

конфіденційність;

професійна поведінка.

Найважливіші принципи професійної етики такі.

1. Об'єктивність і незалежність. Виконуючи свої професійні обов'язки, аудитори повинні зберігати об'єктивність та не допускати зіткнення інтересів. Вони мають бути незалежними формально і фактично.

2. Чесність. Щоб заслужити та виправдати громадську довіру, аудитори повинні чесно виконувати свої професійні обов’язки.

3. Компетентність і високий технічний рівень. Аудиторам необхідно дотримуватись технічних й етичних професійних стандартів та прагнути до постійного поліпшення якості послуг, виконуючи професійні обов'язки, використовувати всі свої здібності.

4. Обов'язки (перед клієнтом). Обслуговуючи клієнта, аудитори повинні проявляти високі професійні й моральні якості, дбати про його інтереси, що має узгоджуватись з їх обов'язками перед суспільством (дбати про інте­реси клієнта, якщо вони не суперечать суспільним).

5. Інтереси суспільства (обов'язки перед суспільством). Аудитори мають діяти в інтересах суспільства, виправдовуючи його довіру. Вони повинні сприяти зростанню престижу й авторитету своєї професії та її можливості слугувати суспільству. Крім того, вони мають створювати умови для співробітництва і сприяння добрим взаємовідносинам між представниками своєї професії.

Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. регу­лює проблеми незалежності аудиторів в Україні. Зокрема, в статті 24 "Спеціальні вимоги" вказується на те, що забороняється проведення аудиту аудитором, який:

- має прямі родинні стосунки з керівництвом господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

- має особисті майнові інтереси у господарюючому суб'єкті, котрий перевіряється;

- є членом керівництва, засновником або власником господарюючого суб'єкта, що перевіряється;

- є працівником господарюючого суб'єкта, який перевіряється;

- є працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва господарюючого суб'єкта, що перевіряється.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Нормативи аудиту | Запитання для самоперевірки. 1. Законодавче і нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 749; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.