Податок на додану вартість

Основними нормативними документами, що регламентують порядок нарахування та сплати ПДВ В Україні є:

= Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997р.;

= Закон України “Про внесення змін до Закону України ”Про ПДВ” від 26 вересня 1997р.;

= Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 19 листопада 1997р.

Платниками ПДВ є юридичні або фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні за умови, що обсяг оподатковуваних операцій у платника за останній рік перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктом оподаткування є:

1) Операції по продажу товарів, робіт, послуг на митній території України;

2) Операції по ввезенню (імпорту) товарів на митну територію України;

3) Операції по вивезенню (експорту) товарів за межі митної території України, наданню послуг для їх споживання за межами митної території України.

База оподаткування по ПДВ має свої особливості в залежності від сфери та виду діяльності господарюючого суб’єкта. Ці особливості відображено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Сфера та вид діяльності	База оподаткування
1)Операції по продажу товарів, робіт, послуг;	Договірна вартість, розрахована за вільними або регульованими цінами + акцизний збір
2)Бартерні операції	Фактична ціна вказаної операції, але не нижче звичайної ціни
3)Імпортні товари	Митна вартість + вартість митних процедур + мито + акцизний збір
4) Реалізація готової продукції з давальницької сировини нерезидента	Договірна(контрактна) вартість такої продукції + акцизний збір
5) Комісійна торгівля	Сума комісійної винагороди платника податку

Ставки: Ставка ПДВ – 20% до об’єкту оподаткування. Крім цієї ставки застосовується і нульова ставка ПДВ за наступним переліком операцій:

= продаж товарів, які були експортовані платником податку за межі митної території України;

= продаж послуг, що призначені для споживання за межами митної території України;

= продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі у зонах митного контролю;

= надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митної території;

= продаж вугілля, електроенергії;

= продаж газу, що імпортований в Україну;

= продаж переробним підприємства молока та м’яса живою вагою.

Звільняються від сплати ПДВ:

1) Операції по продажу: вітчизняних продуктів дитячого харчування, товарів для інвалідів, лікарських засобів, книжок та зошитів вітчизняного виробництва, товарів для власних потреб дипломатичних представництв, консульств;

2) Операції по наданню послуг: перевезення пасажирів міським транспортом та приміським; по ремонту шкіл, дитячих садків; вищими, середніми та ПТУ за спеціальним дозволом; музичними, художніми школами; по доставці пенсій та грошової допомоги населенню.

3) Операції по виконанню робіт: за рахунок інвесторів по будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів; по будівництву житла за рахунок фізичних осіб з передачею їм цього житла у власність.

4) Операції по передачі: земельних ділянок, які знаходяться під об’єктами нерухомості.

5) Операції по імпорту: товарів морського промислу, які добуті українськими судами.

Механізм розрахунку та сплати ПДВ має деякі особливості на яких доцільно зупинитися більш детально. Особливості ці пов’язані з тим, що ПДВ сплачується на кожній стадії руху товару. Тому існує поняття вхідного ПДВ. Він представляє собою податок, який включено в ціну товару для покупця. Тобто, купуючи товари підприємство сплачує певні суми ПДВ, що закладені у відпускну ціну продавцем. Ці суми ПДВ, що сплачені підприємством –покупцем в зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг (вартість яких відноситься до складу валових витрат) є не що інше, як податковий кредит. Податковий кредит дає право підприємству на відшкодування сплаченого ПДВ (вхідного ПДВ) в зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг. Документом, який дає право включення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна. Вона оформлюється продавцем у 2-х екземплярах; оригінал передається покупцю, а копія залишається у продавця. При імпорті товарів, робіт підтвердженням є акт прийняття робіт, або банківський документ, що підтверджує перерахунок коштів в оплату вартості таких робіт. Без наявності таких документів витрати по сплаті ПДВ до податкового кредиту відносити не можна. Надалі виникає необхідність визначення джерел відшкодування вхідного ПДВ:

1) По товарах, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, що надходять від реалізації продукції (або за рахунок податкових зобов’язань підприємства - продавця);

2) По товарах, що звільнені від сплати ПДВ і вартість яких входить до складу валових витрат вхідний ПДВ також включається у склад валових витрат виробництва (обігу). Отже у підприємств, які не сплачують ПДВ, вхідний ПДВ не включається в податковий кредит;

3) Якщо суб’єкт господарювання – платник податку купує товари, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) не підлягають амортизації, то вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів і до складу податкового кредиту не включається.

Сума ПДВ, яка повинна бути сплачена до бюджету платником податку визначається наступним чином:

ПДВ до сплати = ПЗ – ПК,

де ПЗ, ПК – суми податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно за звітний період.

Якщо по результатах звітного періоду ПК > ПЗ, то різниця повинна бути відшкодована платнику податку з бюджету на протязі місяця, який наступає за звітним періодом. За рішенням платника сума відшкодування по ПДВ може бути повністю або частково зарахована в рахунок наступних платежів тільки по ПДВ.

Сума ПДВ, яка належить сплаті до бюджету та сума податкового кредиту визначається на основі податкової декларації за звітний період.

Як бачимо, між формуванням вхідного ПДВ (виникненням податкового кредиту) та його відшкодуванням проходить певний час. Цей період характеризує час іммобілізації оборотних активів на сплату вхідного ПДВ. Цей фактор негативно впливає на фінансовий стан підприємств.

Строки сплати ПДВ. Термін сплати ПДВ в бюджет залежить від обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню:

1) якщо >7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – оподатковуваний період = календарному місяцю і сплата ПДВ повинна відбуватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним;

2) якщо < 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то платники податку самі визначають податковий період.

Дата добавления: 2013-12-14