Приблизна форма плану доходів та витрат підприємства

План доходів та витрат підприємства, зміст та порядок його розробки

Теоретичні основи розробки фінансового планування на підприємствах: мета, задачі, передумови його розробки, зміст розділів та основних показників

Балансовий план, зміст та порядок його розробки

План надходження та використання грошових коштів, зміст та порядок його розробки. Платіжний календар

План доходів та витрат підприємства, зміст та порядок його розробки

Теоретичні основи розробки фінансового планування на підприємствах: мета, задачі, передумови його розробки, зміст розділів та основних показників

Ра = Роб * КОа

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Ра = ЧП / А

2) коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Рвк = ЧП / ВК)

3) коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (Роб = ЧПо / ОР)

4) коефіцієнт рентабельності поточних витрат (Рв = ЧПо / ВВ)

5) коефіцієнт рентабельності інвестицій (Рі = ЧПі / ІР, де ІР – інвестиційні ресурси). На основі цього коефіцієнту роблять висновки про фінансовий стан підприємства в цілому: н-д, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти є вищою за величину цього коефіцієнта.

6) Коефіцієнт рентабельності основних виробничих фондів (Рф = Чп / ОВФ). Цей показник характеризує ступінь прибутковості всього виробничого потенціалу.

При оцінці фінансового стану підприємства необхідно враховувати не тільки значення коефіцієнтів, але і їх взаємовплив. Саме на цьому принципі повинна будуватись комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

Починати інтерпретацію слід з комплексного показника рентабельності активів. Розглядаючи його динаміку, можна виявити момент погіршення тенденції його зміни та прослідкувати, який із складових показників призвів до такої зміни.

Надалі слід аналізувати елементи, які складають ці показники та виявити наступний рівень причин. Таким чином можна дійти до вихідних причин погіршення показника рентабельності активів і надати рекомендації. Саме на такому принципі інтегрованості побудована система “Дюпон-каскад”, у відповідності з якою показник рентабельності активів залежить від рентабельності реалізації та оборотності активів:

де Роб –рентабельність обороту (реалізації), КОа – коефіцієнт оборотності активів.

Схематично показник рентабельності активів може бути розкладено так (рис.2).

Операційний прибуток

Рентабельність

реалізації Обсяг реалізації

Рентабельність

активів

Оборотність Необоротні

активів Активи Грошові кошти

Оборотні Запаси

Дебіторська

Заборгованість

Власні оборотні

кошти + Поточні пасиви

Ліквідність

Рис. 2. Схема методу “Дюпон – каскад”.

Причини погіршення рентабельності активів можуть бути я к в зниженні рентабельності реалізації, так і в зменшенні оборотності активів.

Причиною зниження рентабельності реалізації може бути:

= Зростання собівартості продукції. Для рішення цієї проблеми слід:

· виділити найбільш вагомі статті собівартості і дослідити можливість їх зниження;

· поділити витрати на постійні та змінні і вирахувати точку беззбитковості;

· проаналізувати прибутковість окремих видів продукції, вивчити необхідність та можливість змінення номенклатури продукції, що випускається.

= Падіння обсягів продажу.

Причини зниження показника оборотності активів:

= Зниження обсягів реалізації. Для їх зростання необхідно зосередити зусилля на маркетинговій роботі, асортиментній політиці та системі ціноутворення.

= Зростання розміру активів. Для зниження їх розміру слід розглянути можливість щодо:

· продажу або списання активів, які не використовуються або використовуються неефективно

· зниження запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції

· зменшення дебіторської заборгованості.

ТЕМА 11 ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

В умовах переходу на ринкових відносин зростає потреба в перспективному, поточному та оперативному плануванні на підприємствах для збереження їх стійкого фінансового положення та підвищення рентабельності.

Фінансове планування – це процес прогнозування руху фінансових ресурсів (обсяги, джерела формування та напрямки цільового використання) підприємств на перспективний період та розробки шляхів оптимізації фінансового становища підприємства.

Метою фінансового планування є забезпечення виробничого процесу необхідними джерелами фінансування. В основі фінансового планування лежать стратегічний і виробничий плани. Стратегічний план передбачає формулювання цілі, задач, масштабів і сфери діяльності компанії. Виробничий план складається на основі стратегічного і передбачає визначення виробничої, маркетингової, науково-дослідної, інвестиційної політики.

Роль фінансового планування визначається його функціями:

1) Взаємна координація та взаємозв’язок різних напрямків діяльності підприємства і визначення пріоритетних напрямків розвитку;

2) Розробка, порівняння можливих альтернативних варіантів фінансової стратегії та об’єктивний вибір найкращого варіанту розвитку підприємства та його фінансового забезпечення.

3) Оцінка реальності запланованих перспектив розвитку підприємства та ефективності управлінських рішень.

4) Забезпечення необхідного попереднього контролю за створенням та раціональним використанням фінансових ресурсів.

В процесі здійснення фінансового планування на підприємстві повинні вирішуватись наступні задачі:

· Визначення прогнозних надходжень грошових коштів виходячи з наміченого обсягу виробництва та реалізації продукції з урахуванням укладених договорів, отриманих замовлень та реальної кон’юнктури ринку;

· Обґрунтування раціональних напрямків використання фінансових ресурсів;

· Визначення результативності кожної великої господарської та фінансової операції з точки зору кінцевих результатів;

* Обґрунтування оптимальних пропорцій в розподіленні фінансових ресурсів;

· Встановлення на деякий час рівноваги в надходженні та використанні грошових коштів з метою забезпечення платоспроможності та ліквідності підприємства впродовж прогнозного періоду.

Кінцевим результатом процесу фінансового планування є розробка фінансового плану підприємства.

Фінансовий план представляє собою документ, що характеризує спосіб досягнення фінансових цілей підприємства і взаємопов’язуючий його доходи та витрати.

Відомі два види фінансових планів: довгостроковий і короткостроковий. Основне цільове призначення першого – визначення допустимих, з позиції фінансової стійкості, темпів розширення підприємства; метою другого є забезпечення постійної платоспроможності підприємства.

Основними передумовами розробки фінансового плану є:

= визначення стратегічних цілей та завдань підприємства на плановий період

= наявність результатів моніторингу господарсько-фінансової діяльності підприємства

= наявність результатів вивчення умов зовнішнього середовища функціонування підприємства та його можливих змін.

Розробка фінансового плану базується на основі використання певної економічної інформації, яка поповнюється за рахунок внутрішніх та зовнішніх джерел.

Одним з найважливіших елементів процесу планування в цілому є складання бізнес-планів. Бізнес-план – це документ, що відображає в сконцентрованій формі ключові показники, які обґрунтовують доцільність проекту, чітко і наочно розкриває суть запропонованого нового напрямку діяльності підприємства. Відсутність такого документу призводе до неефективного розподілу обмежених фінансових і матеріальних ресурсів; не дозволяє сконцентрувати зусилля всього персоналу на рішенні найбільш перспективних задач; створює труднощі для проведення ефективного контролю через відсутність узагальнюючого документу, який дозволяє оцінити ступінь відхилення досягнутих результатів від запланованих.

Укрупнена схема процесу розробки фінансового плану може включати три етапи:

1) Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року;

2) Вивчення прогнозних виробничих, маркетингових показників, на основі яких будуть розраховуватись планові показники;

3) Розробка проекту фінансового плану. Формування проекту фінансового плану полягає в розробці основних його розділів:

· План доходів та витрат

· План надходження та витрат грошових коштів (платіжний календар)

· Балансовий план

· План формування та використання фінансових ресурсів.

У згаданих документах узагальнюються всі проведені раніше розрахунки щодо обґрунтування потреби підприємства в окремих видах коштів та джерелах їх покриття, а також забезпечується їх координація.

В процесі розробки фінансового плану використовуються наступні методи:

1. Балансовий метод. Його сутність полягає в тому, що балансуються не тільки підсумкові показники доходів та витрат, а кожна стаття витрат покривається конкретними джерелами доходів.

2. Нормативний метод. Сутність цього методу полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба підприємства у фінансових ресурсах та їх джерелах. В якості таких норм та нормативів можуть виступати: ставки податків, ставки тарифів, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів.

3. Розрахунково-аналітичний метод. Він передбачає розрахунок планових показників на основі аналізу досягнутої величини фінансових показників, які приймаються за базу, та індексів їх змінення у плановому періоді.

4. Оптимізація планових розрахунків. Сутність цього методу полягає в розробці варіантів планових розрахунків з метою вибору з них найбільш оптимального. При цьому застосовуються різноманітні критерії вибору варіантів:

= максимум прибутку на грошову одиницю вкладеного капіталу;

= мінімізація фінансових втрат;

= мінімізація поточних витрат;

= мінімізація ризику.

5. Метод економіко-математичного моделювання. Цей метод дозволяє знайти кількісний вираз взаємозв’язку між конкретним фінансовим показником та факторами, які його визначають. Цей метод дозволяє перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів.

Розробка проекту фінансового плану починається з складання плану доходів та витрат.

Метою його розробки є визначення суми чистого прибутку підприємства, який залишається в розпорядженні підприємства наприкінці планового періоду, а також узагальнення та координація в часі обсягів доходів та витрат підприємства.

Приблизна форма такого плану наведена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Показники	Рік	в т.ч. за квартал	в т.ч. поточний
1. Обсяг виробництва
2. Виручка від реалізації продукції
3. ПДВ
4. Акцизний збір
5. Чистий доход від реалізації
6. Витрати на виробництво
7. Валовий прибуток (збиток)
8. Інші операційні доходи
9. Витрати на управління та збут
10. Інші операційні витрати
11. Прибуток (збиток) від операційної діяльності
12. Доходи від інших видів діяльності
13. Витрати від інших видів діяльності
14. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування
15. Податок на прибуток від звичайної діяльності
16. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності
17. Надзвичайний прибуток (збиток)
18. Податок з надзвичайного прибутку
19. Чистий прибуток (збиток):
В т.ч.:
= соціальний розвиток
= виробничий розвиток
= заохочення
= дивіденди
= інші цілі

Для розрахунку окремих показників плану використовуються різні методичні підходи. Коротко зупинимось на них.

1) Обсяг виробництва продукції визначається на основі виробничої програми підприємства. Доцільним є розрахунок декількох варіантів цього показника:

а) мінімальний обсяг виробництва (реалізації) визначається обсягом діяльності в «точці беззбитковості», яка характеризує обсяг діяльності, чиста виручка від реалізації (за мінусом суми податкових платежів з виручки) при якому покриватиме сукупні витрати на виробництво (реалізацію) продукції. При випуску продукції в такому обсязі підприємство не буде отримувати ні прибутку, ні нести збитки. Ця умова може бути виражена формульно:

ВДо = Во + ПДВ

ТБ

Чдо = Во

де ТБ – обсяг діяльності в точці беззбитковості, ВДо – сума валового операційного доходу, Во – сукупна сума операційних витрат, ЧДо – сума чистого операційного доходу.

Формульно визначення точки беззбитковості може записуватись так:

Впост Впост*100 Впост * 100

ТБ = або ТБ = або ТБ =

Ц – ЗВо Рчд – Рзм. в. Рмп

де Впост – сума постійних операційних витрат, Ц – ціна за одиницю продукції, ЗВо – средні змінні витрати (на одну одиницю продукції), Рчд – рівень чистого операційного доходу, Рзм. в. – рівень змінних витрат до обсягу реалізації, Рмп – рівень маржинального операційного прибутку до обсягу реалізації продукції.

З поняттям точки беззбитковості тісно пов’язане поняття “запасу фінансової міцності” (порогу рентабельності, границі безпеки). Запас фінансової міцності визначає розмір можливого зниження обсягу реалізації продукції, який дозволяє підприємству здійснювати прибуткову діяльність. На графіку він позначений ЗФМ. Кількісно запас фінансової міцності може визначатися як в абсолютній сумі:

Дата добавления: 2013-12-14