Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

КОНДИЦІЇ




5.1. Визначення та призначення кондицій.Кондиції – це сукупність економічно обґрунтованих граничних вимог промисловості до якості та кількості мінеральної сировини та гірничо-геологічних параметрів родовища.

Будь-яке родовище зазвичай характеризується великою мінливістю умов та глибини залягання, потужності рудного тіла та розкривних порід, вмісту корисних та шкідливих компонентів і т. і. У зв’язку з цим для промисловості важливо визначити граничні значення кондицій, які забезпечать економічну доцільність розробки родовища при сучасному стані технології видобутку та збагачення руд (балансові запаси) та з урахуванням перспектив їх змінення у майбутньому (за балансові запаси). Кондиції як і ціни категорія тимчасова (explain).

Перший раз кондиції розробляються після попередньої розвідки родовища і називаються т и м ч а с о в и м и. Їх призначення - оперативний підрахунок запасів, складання ТЕДів та обґрунтування детальної розвідки. Наступний раз кондиції готуються за матеріалами детальної розвідки, затверджуються ДКЗ України і називаються п о с т і й н и м и. Постійні кондиції використовуються для оконтурювання, підрахунку і затвердження у ДКЗ запасів мінеральної сировини, геолого-економічної оцінки підрахованих запасів, ведення подальших геологорозвідувальних робіт на родовищі; складання проектів гірничо-видобувних підприємств; планування та проведення видобутку тощо.

5.2. Обґрунтування кондицій.Кондиції повинні мати і геологічне і техніко-економічне обґрунтування. Геологічним обґрунтуванням служить вичерпна характеристика масштабу, умов залягання, внутрішньої будови, мінливості і вивченості родовища, його гірничотехнічних і гідрогеологічних умов розробки, просторового положення, якості руд, їх типів і т. і. У геологічному обґрунтуванні необхідно передбачити можливі варіанти кондицій та у відповідності з ними виконати оконтурювання, підрахунок запасів та дати якісну характеристику мінеральної сировини.

Техніко-економічне обґрунтування кондицій здійснюється на підставі проектування гірничо-збагачувального підприємства та визначення техніко-економічних показників експлуатації родовища за варіантами геолого-промислових параметрів. Обґрунтуванням кондицій служить варіант, який забезпечує найбільш повне задовільнення потреб промисловості у мінеральній сировині, комплексне використання, мінімальні втрати та витрати на його виробництво.

Таким чином, головним сенсом техніко-економічного обґрунтування є проектування рудника та встановлення оптимального варіанту геолого-промислових параметрів, що забезпечують максимальне виробництво мінеральної сировини, мінімальні втрати та збиток для навколишнього середовища, мінімальні капітальні вкладення та витрати на виробництво сировини.



При техніко – економічному обґрунтуванні кондицій вимагається визначення наступних показників:

· способу і системи розробки родовища;

· річної потужності підприємства;

· капітальних витрат;

· собівартості продукції підприємства;

· рентабельності розробки родовища та ефективності капіталовкладень;

За сукупністю вказаних показників приймається оптимальний варіант кондицій для підрахунку запасів і та експлуатації родовища. Ці показники та відповідні розрахунки розглядаються у курсі «Економіка мінеральної сировини».

5.3. Визначення основних показників кондицій.До найбільш поширених і найбільш важливих показників кондицій відносяться:

5.3.1. М і н і м а л ь н и й п р о м и с л о в и й в м і с т к о р и с н о г о к о м п о н е н т у. Це такий вміст корисного компоненту, який забезпечує повернення всіх витрат на видобуток і переробку мінеральної сировини. При визначенні мінімального промислового вмісту виходять з рівняння собівартості 1т продукції гірничорудного підприємства та оптової ціни1 т продукції (concrete calculations and examples you can see page 381, «Поиски и разведка…», 1977. ).

5.3.2. В р а х у в а н н я в и к о р и с т а н н я п о р і д р о з к р и т т я т а х в о с т і в з б а г а ч у в а л ь н и х ф а б р и к . Розкривні породи та хвости збагачувальних фабрик повинні розглядатися, як один з побіжних товарних продуктів комплексного гірничорудного виробництва за наступних умов:

1. технологічними дослідженнями доведено можливість їх промислового значення;

2. техніко-економічні розрахунки показують, що додаткові витрати на їх переробку до товарного продукту не перевищують вилученої при цьому цінності;

3. встановлені обсяги їх використання та виявлені конкретні споживачі.

Іншими словами, якщо доведена доцільність використання розкривних («вскришних») порід або хвостів збагачення, мінімальний вміст на родовищі має визначатися з урахуванням цього (знижуватися, you can see formula).

5.3.3. Б о р т о в и й в м і с т. Це вміст корисного компоненту у крайніх пробах, включення якого до контуру підрахунку запасів забезпечує максимальний економічний ефект експлуатації родовища при найменших втратах сировини у надрах. По пробах з бортовим вмістом здійснюється оконтурювання родовища. Бортовий вміст змінюється від мінімального промислового вмісту (верхня межа) до вмісту корисного компоненту у хвостах збагачення (нижня межа).

Якщо рудне тіло має чіткі контакти з вміщуючими породами а розподіл у ньому рудного компоненту рівномірний, то немає необхідності використовувати бортовий вміст для оконтурювання родовища (контури – самі контакти рудного тіла). Якщо рудне тіло характеризується поступовим зниженням вмісту корисного компоненту до флангів, оконтурювання запасів здійснюється за мінімальним промисловим вмістом, який тут співпадає з бортовим.

Використання бортового вмісту за величиною нижче мінімального промислового значення виправдане лише на родовищах з нерівномірним і незакономірним розподілом корисних компонентів, коли оконтурювання за мінімальним промисловим вмістом призведе до різкого скорочення запасів або розділення рудного тіла на низку дрібних ділянок, лінз, що у кінцевому випадку підвищує собівартість продукції (рис….). У таких випадках деяке зниження середнього вмісту корисного компоненту у руді із надлишком компенсується зниженням витрат на видобуток за рахунок підвищення продуктивності підприємства, покращення гірничотехнічних умов експлуатації.

5.3.4. М і н і м а л ь н а п о т у ж н і с т ь т і л к о р и с н о ї к о п а л и н и і м а к с и м а л ь н о п р и п у с т и м а п о ту ж н і с т ь п о р о ж н і х п р о ш а р к і в т а н е к о н д и ц і й н и х р у д , в к л ю ч е н и х у п і д р а х у н о к з а п а с і в. Мінімальна потужність визначається системою розробки родовищ, умовами залягання рудних тіл, міцністю та стійкістю руд, безрудних прошарків та вміщуючих порід.

Збільшення максимальної потужності порожніх та некондиційних прошарків, включених у підрахунок запасів зазвичай дозволяє використовувати більш продуктивну систему розробки, спрощує та здешевлює видобуток руд, збільшує запаси, але одночасно знижує якість руди, а також збільшує витрати на збагачення.

5.3.5. М і н і м а л ь н и й м е т р о в і д с о т о к. Для рудних тіл, які мають потужність менше мінімальної виймальної, але характеризуються підвищеним вмістом корисного компоненту, одним з показників кондицій служить мінімальний метровідсоток, який являє собою добуток мінімальної потужності на мінімальний промисловий вміст корисної копалини. Малопотужні рудні тіла за рахунок технічних обмежень ширини і висоти гірничих виробок при розробці будуть розубожуватися вміщуючими породами. Сенс застосування мінімального метровідсотку, як показника кондицій, полягає в тому, що розубожування повинно пропорційно компенсуватися підвищеним вмістом корисної копалини.

5.3.6. М і н і м а л ь н и й к о е ф і ц і є н т р у д о н о с н о с т і . Використовується тільки на родовищах із складним і вкрай нерівномірним розподілом корисного компоненту за наступних умов:

1. Оконтурювання рудних гнізд, кишень, лінз та перешарованих з ними безрудних або некондиційних за вмістом ділянок при проведенні розвідувальних робіт неможливе або економічно недоцільне.

2. При експлуатації родовища можливе та економічно доцільне селективне збереження або видалення у відвал порожніх порід та некондиційних руд. Порожні породи або некондиційні руди можуть видалятися у відвал або безпосередньо у процесі очисних робіт, або під час наступної рудорозборки.

Коефіцієнт рудоносності розраховується зазвичай лінійним способом за формулою:

Кр = m1 + m2 + + mn /M1 + M2 + + Mn,

 

де m1 - потужність кондиційної руди і порожніх (або некондиційних) порід, що включаються у підрахунок запасів;

М1 - сумарна потужність руди та некондиційних порід по виробкам в контурах підрахункового блоку разом з тими прошарками, що враховуються коефіцієнтом рудоносності.

5.3.7. Г л и б и н а р о з р о б к и і м а к с и м а л ь н и й к о е ф і ц і є н т р о з к р и т т я. Глибина підземної розробки родовища визначається на підставі прямих техніко-економічних розрахунків за варіантами глибини і видобутку. При цьому враховується гірничо-геологічні особливості родовища, потреба у мінеральній сировині, ступінь його дефіцитності у даному економічному районі. Вище вже наводилися відомості щодо максимальної глибини розробки (example шахта Тін-Тоу 3744 м).

Відкритий спосіб видобутку мінеральної сировини має значні переваги порівняно з підземним. Продуктивність праці на кар’єрах у 5-10 разів вище, а собівартість видобутку нижче, ніж у шахтах. Будівництво кар’єрів здійснюється у 2-3 рази швидше, а капітальні витрати на це вдвічі менше ніж на шахтах. Втрати мінеральної сировини при цьому знижуються у 3-4 рази, значно підвищується безпека робіт, виключається потреба у кріпленні виробок. Відкритим способом видобувається більш як 50 % всіх корисних копалин. Є кар’єри, глибина яких перевищує 700м. Продуктивність Соколовсько-Сарбайського родовища, наприклад, складає 35 млн. т залізної руди за рік.

Одним з чинників, який обмежує можливість використання відкритої розробки родовищ, являється обсяг розкривних порід («вскриші»). Зазвичай він виражається через коефіцієнт розкриття, під яким розуміють масу розкривних порід, що підлягає видаленню к відвал, при видобутку одиниці руди (в м3 / м3 , м3 /т, т/т).

Відкритий видобуток економічно виправданий лише у тому випадку, якщо собівартість видобутку 1 тони руди та порожньої породи, що на неї приходиться, не перевищує собівартості видобутку 1 т руди при підземному видобутку, тобто при дотримання рівняння:

 

Qo + Qв • Kв<Qп,

 

де Qo – собівартість видобутку 1 т руди відкритим способом;

Qв - собівартість видобутку 1 т (1 м3) розкривних пород;

Kв - коефіцієнт розкриття;

Qп - собівартість видобутку 1 т руди підземним способом.

З цього співвідношення можна знайти граничне значення коефіцієнту розкриття, при якому економічно доцільна відкрита розробка:

 

Kв.п. = Qп - Qo / Qв

 

5.3.8. М і н і м а л ь н і з а п а с и к о р и с н о ї к о п а л и н и. Цей показник вводиться у кондиції рідко, коли родовище представлено низкою розрізнених рудних тіл, розробка яких вимагає організації самостійного рудника. Такий показник у тимчасових кондиціях необхідний для правильного вибору об’єкту, обґрунтування та планування детальної розвідки, а у постійних кондиціях для розділення запасів на балансові та позабалансові. У загальному випадку мінімальні запаси визначаються з розрахунку відновлення («окупаемости») капітальних вкладень на будівництво копальні. Для родовищ середніх, великих і унікальних цей показник не використовується.

5.3.9. М і н і м а л ь н о п р и п у с т и м и й в м і с т ш к і д л и в и х д о м і ш о к. До шкідливих домішок відносяться, наприклад, вміст сірки і фосфору у залізних рудах, миш’яку і сірки у ртутних рудах, сірки і двооксиду титану у бокситах та інш. Мінімально припустимий вміст шкідливих компонентів у природних рудах або продуктах їх переробки у більшості випадків вказаний в Державних стандартах або технічних умовах. Тому зазвичай такі вимоги немає необхідності дублювати у кондиціях. Необхідність виникає при наступних умовах:

1. нерівномірний розподіл шкідливих домішок та можливе виділення на родовищі різних типів або ґатунків руд за вмістом шкідливих компонентів;

2. технічно неможливо або економічно недоцільна переробка окремих ґатунків руд для отримання з них продуктів, відповідаючіх за вмістом шкідливих домішок Державним стандартам.

5.3.10. В и д і л е н н я т и п і в т а ґ а т у н к і в м і н е р а л ь н о ї с и р о в и н и. У кондиціях повинні бути вказаними типи і промислові ґатунки руд, які вимагають окремого обліку або шляхом оконтурювання і виділення самостійних підрахункових блоків, або (якщо таке оконтурювання неможливе) шляхом визначення їх статистичного співвідношення у підрахункових блоках.

 





Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 334; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.162.91.86
Генерация страницы за: 0.094 сек.