Тема 2. Механізми творення

Види здібностей

Здібності поділяються на загальні та спеціальні. Виділяють такі види спеціальних здібностей:

ü навчальні та творчі

ü розумові та спеціальні

ü математичні

ü конструктивно-технічні

ü музичні

ü літературні

ü художньо-образотворчі

ü фізичні здібності

Навчальні і творчі здібності відрізняються один від одного тим, що перші визначають успішність навчання і виховання, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, в той час як друге - створення предметів матеріальної і духовної культури, виробництво нових ідей, відкриттів і творів, словом - індивідуальна творчість у різних областях людської діяльності.

Природа спеціальних здібностей. Вивчаючи конкретно - психологічну характеристику здібностей, можна виділити більш загальні якості, які відповідають вимогам не однієї, а багатьох видів діяльності, і спеціальні якості, що відповідають більш вузькому колу вимог даної діяльності. У структурі здібностей деяких індивідів ці загальні якості можуть бути винятково яскраво виражені, що говорить про наявність у людей різнобічних здібностей, про загальні здібності до широкого спектра різних діяльностей, спеціальностей і занять.

Рівні розвитку здібностей:

ü репродуктивний

ü творчий

Стадії розвитку здібностей:

1. Задатки

2. Здібності

3. Обдарованість

4. Талант

5. Геніальність

Рівні розвитку здібностей:

ü репродуктивний

ü реконструктивний

ü творчий

Основні поняття:

ü мозковий штурм

ü метод гірлянд асоціацій

ü синектика

ü методи теорії розв’язування винахідницьких задач (ТРВЗ)

Інформаційний орієнтир:

Методики творчості — методи підтримки творчості для цілеспрямованого генерування оригінальних ідей, знаходження альтернативних підходів до звичних задач та розв'язання проблем. Методики творчості допомагають чіткіше формулювати задачі, прискорювати процес знаходження ідей, а також збільшувати їх кількість, розширювати погляд на проблему та знищувати ментальні блокади. Методики не є алгоритмами, слідуючи яким обов'язково буде знайдено рішення задачі, натомість вони дають напрямок і дисципліну ходу думок і збільшують вірогідність одержання добрих ідей. Методики скорочують час пошуку ідей, організовуючи та роблячи ефективнішим сам процес пошуку. Методи можуть використовуватися як індивідуально, так і в групах.

Більшість методик творчості досягають бажаного результату — створення оригінальних ідей — шляхом керування увагою при розгляді проблеми. Це може означати усвідомлення та варіацію всіх припущень та якостей задачі. Для керування увагою застосовується також методи постановки оберненої задачі, коли, наприклад, замість бажання покращити певну річ свідомо ставиться завдання її погіршити. Або проблема розглядається з неочікуваних сторін та інших точок зору. Іншою загальною особливістю є асоціативне створення нових ідей на основі старих. При цьому основою добрих ідей можуть бути і фантастичні або неможливі ідеї, оскільки вони дозволяють вийти із звичного поля сприйняття. Застосовуючи методики генерації ідей, є сенс розділяти процес створення ідей від їхньої оцінки. Це дозволяє вільніше генерувати ідеї на першому етапі і концентруватися спершу на оригінальності і лише згодом на практичності.

Метод мозкового штурму (Алекс Осборн)

Відомий метод мозкового штурму був запропонований американським менеджером реклами Алексом Осборном в його книзі «Ваша творча сила» (англ. Your Creative Power, 1948 р.). Ця методика спочатку використовувалася в фірмі BBDO, де працював Осборн. Осборну належить також розробка процесу розв'язання проблем, який він розбив на шість кроків: знаходження цілі, збирання фактів, знаходження проблеми, пошук ідей, пошук рішення та пошук прийняття рішення. Для стимуляції систематичного пошуку ідей Осборн запропонував використовувати список питань до різних аспектів проблеми.

Латеральне мислення (Едвард де Боно)

Британський лікар Едвард де Боно запропонував велику кількість методик творчості та мислення. Він є автором поняття латеральне мислення, яке відрізняється від заснованого на звичних паттернах вертикального мислення, тим, що ставить під питання вихідні умови. Одним з прикладів латерального мислення є техніка шести шапок (біла — аналітичне мислення, червона — емоційне мислення, чорна — критичне мислення, жовта — оптимістичне мислення, зелена — творче мислення, синя — мислення у великій перспективі). У метафоричному розуміння, вдягаючи кожну з шапок людина може поглянути на проблему з декількох точок зору.

Дата добавления: 2013-12-14