Розлади мислення

Мислення – це психічний процес, який полягає в узагальненому відображенні суттєвих сторін предметів і явищ об’єктивного світу і їхніх внутрішніх взаємозв’язків. Мислення ґрунтується на чуттєвому сприйнятті. Перетворюючи сприйняття від зовнішнього світу, воно приводить до системи знань про властивості та взаємовідношення предметів.

Друге визначення мислення підкреслю його об’єктивно-особистісний, внутрішній характер, його спрямованість на діяльність. Мислення – цілеспрямована система ідей, символів і асоціацій, що виникає в процесі виконання завдання і призводить до вироблення правильного рішення. Мислення нормальне, якщо його результатом є логічна система висновків. З цих визначень виходить, що мислення – надзвичайно складний процес, вивчення і аналіз окремих його сторін до сьогодні залишаються недостатньо повними. Можливо, що мислення – головна відмінність людини від інших живих істот, навіть найбільш високоорганізованих тварин. Мислення нерозривно пов’язане з мовою. Ми думаємо і виражаємо свої думки словами, тому про властивості мислення і про порушення розумових функцій судять перш за все за висловлюваннями людини, за їхнім змістом, способу вираження ідей, темпу мови і т.д. Мислення – основна складова частина інтелекту (розуму), тобто основна пізнавальної діяльності людини. Мислення включає ряд форм: поняття – відображення властивостей предметів і явищ об’єктивного світу; усвідомлення – відображення властивостей зв’язків і відношень предметів і явищ; висновок – побудова висновку і нового висновку на основі оцінки суджень.

Розрізняють декілька типів мислення, кожен з яких може бути викривлений психічною хворобою. Наочно-дієве мислення – найбільш примітивний первинний вид мислення, коли конкретні, існуючі в даний момент в полі свідомості предмети, визначають дії з ними. Такий вид домовного мислення характерний для маленьких дітей. Наочно-образне мислення полягає в особливості до прийняття рішень в результаті безпосереднього спостереження за об’єктами своєї діяльності. Про образне мислення говорять, коли відношення між образами і явищами будуються не на основі абстрактних понять і суджень, а під впливом емоційного відношення чи обстановки, що склалась. Одним з його варіантів є художнє мислення. Абстрактне мислення характеризується тим, що людина притримується чітких логічних форм та істин. При цьому чуттєво-образний бік дійсності відступає на другий план, однак зберігається здатність розуміти багатомірне значення понять. Особливість аутистичного мислення в тому, що індивід захоплений власними суб’єктивними переживаннями та ідеями, не пов’язаних з реальним життям. Воно однобічне, підкорене емоціям, нелогічне при побудові висновків. Магічне мислення відрізняється тим, що причинно-наслідкові взаємовідношення оточуючого світу не враховуються, вони немов залишаються за лапками, а всі явища, що відбуваються, вважаються результатом дії надприродних сил. Особливе місце тут займає значення слів, які набувають незвичайного, символічного значення. Таке мислення називають ще архаїчним. Воно властиве раннім рівням розвитку культури, спостерігається у дітей. Так, дитина «карає» стілець, об який вдарилась. Подібні дії дитини відображають етап магічного мислення у становленні звичайного логічного мислення. Наведені форми мислення очевидно не вичерпують всіх можливих варіантів нормального розумового процесу у людей.

Протягом життя людини поступово формується логічне мислення, змінюючи інші варіанти мислення як етапи розвитку. Крім того, під впливом різних причин тип мислення може змінюватись. Можливе і співіснування різних варіантів мислення у здорової людини. Наприклад, забобони є відображенням магічного мислення, але вони вживаються у одного і того ж об’єкта з досить логічним і реалістичним відображенням дійсності в інших галузях.

Очевидно, що психічний розлад найбільше впливає на особливості мислення і часто служить головною ознакою проявів хвороби психіки. Давні говорили: «Якщо Бог хоче покарати, від відбирає розум».

Порушення темпу мислення. Розрізняють прискорене і уповільнене мислення.

Прискорення мислення полягає в тому, що думки швидко змінюють одна одну, асоціації виникають надзвичайно легко, часто за звучанням, схожістю, суміжністю. Думки і судження стають все більше поверховими, обумовленими випадковими враженнями. Знижується продуктивність мислення і здатність до прогнозу своїх дій. З’являється крайнє відволікання, образні уявлення переважають над відверненими ідеями. Найбільшим ступенем прискорення мислення є скакання ідей з вихором думок і уявлень. Мова хворого стає швидкою, втрачається зв’язок між окремими фразами, тому часто важко вловити значення сказаного. Такі порушення зустрічаються при маніакальних станах.

Уповільнення темпу мислення. За своїми проявами цей тип порушень протилежний попередньому. Цілеспрямованість мислення зберігається, але через труднощі в появі асоціацій, спогадів, уявлень відзначається одноманітність і скупість думок і висловлювань. Мова хворого відрізняється довгими потугами, затримками навіть у відповідь на звичайні питання. Хворі насилу підбирають необхідні слова, самі не прагнуть до розмови, на задають питання. Такі розлади спостерігаються при депресивних станах.

Докладність мислення полягає в тому, що поява нових асоціацій уповільнюється, ускладнюється перехід до них від попередніх думок. Мислення стає в’язким, важко рухомим, втрачається здатність виділити головне і другорядне. Тому в мові відзначається багато несуттєвих деталей, згадуються зовсім непотрібні дрібниці. Хворий не здатен виділити основну думку, описати коротко і чітко свої скарги чи переживання. Він «тоне в деталях», «топчеться» на одному місці, часто повертається до початку розмови, заявляючи, що забув повідомити про щось важливе, і повторює вже сказане. Такого роду розлади мислення властиві хворим на епілепсію.

Характерними розладами протікання думок при шизофренії є так звані закупорки мислення (шперрунги), обриви і напливи (ментизм) думок.

Шперрунги (закупорка думок), полягають у раптовому припиненні думок у хворого. При цьому пацієнт замовкає, втрачає нитку розмови, інколи продовжує розповідь з моменту зупинки. Скарги хворих на такий стан звучить схоже: з’являється «порожнина в голові», «переривання думок», «закупорка». Обриви думок відчуваються хворим як зникання потрібної думки, «забування» її. Наплив думок (ментизм) полягає в мимовільній уяві потоку думок, спогадів, уявлень, зазвичай зовсім не пов’язаних х думками хворого, інколи дивних за змістом. Може бути відчуття безлічі думок, паралельності думок, «думки розбігаються», «вислизають з голови». Хворі при цьому скаржаться на плутанину думок, їх невідв’язність, насильність, сторонність. Відзначають, що ці «зайві» думки їм заважають, не дають думати.

Всі ці порушення надзвичайно обтяжливі для хворих. Психіатри традиційно відносять порушення протікання думок до основних симптомів шизофренії, так званим симптомам І рангу за Куртом Шнейдером (1887 – 1967), хоча вони не є чітко специфічними і можуть мати місце, особливо ментизм, при інших психічних розладах.

Розірваність мислення – таке порушення ходу думок, коли втрачається логічний зв’язок між елементами суджень і висловлювань, мова хворого стає безглуздою. В найбільш тяжких випадках втрачається навіть граматична будова мови хворого і вона перетворюється в окремі слова, вигуки чи бурмотіння (словесна окрошка). Нерідко в мові таких хворих з’являються «неологізми» - нові слова, утворені з окремих складів звичайних слів. Неологізми інколи мають символічне, особливе значення для пацієнта. Наприклад, хворий, який тривалий час хворіє на шизофренію, називає себе шизохроніком.

Виділяються також порушення цілеспрямованості розумової діяльності, серед яких найчастіше зустрічається резонерство (марне міркування). Цей вид порушень мислення проявляється у схильності до пустого розмірковування на банальні, повчальні теми, нерідко з великим додаванням демагогічних висловлювань. Мова хворого повна словесних штампів, повторів, численних відступів і уточнень, інколи супроводжується посиланнями на авторитети, причому залучаються широко відомі висловлювання. Висловлювання пишномовні, багатозначні. Такі судження в народі називають «переливанням з пустого в порожнє», вони непродуктивні і, по суті, незмістовні. Однак пацієнти з досить поважним виглядом моралізують, прагнуть нав’язати свою точку зору, не помічаючи ходульності своїх заяв. Інколи висловлювання подаються у вигляді нескінченого монологу. Мова залишається граматично правильною, але рясніє вставними словами, дієприслівниковими зворотами, фрази надзвичайно довгі. Резонерство зустрічається не тільки у психічно хворих. Нерідко резонерськими судженнями намагаються замаскувати безпорадність своїх ідей люди, які прагнуть звернути на себе увагу, хочуть постати перед оточуючими в якості оригінальних, нестандартно мислячих, талановитих. Резонерство нерідко стає особливо чітким під час знайомства з письмовою продукцією здорових і психічно хворих. В таких текстах частими бувають підкреслювання, виділення «ключових» слів, вживання великої літери, знаків оклику та інші своєрідні особливості самого оформлення рукопису. Інколи такі ознаки записів набувають діагностичного і експертного значення.

Серед осіб з психічними розладами претензійне резонерство спостерігається у психопатичних осіб, при алкоголізмі, але найбільш характерне для порушень мислення у хворих на шизофренію. В останніх воно нерідко поєднується з формальністю мислення, коли висловлювання пацієнта, по суті зовсім правильні, не відповідають реальній ситуації. Наприклад, на питання лікаря, звідки приїхав хворий, він відповідає: «Із в’язниці», хоча за змістом розмови зрозуміло, що запитують про його місце проживання чи на питання про те, чи є у нього діти, відповідає, що зараз немає, так як він у лікарні, а діти залишились вдома.

Паралогічне мислення («крива логіка») відрізняється тенденційністю напряму розумової діяльності. Висновки будуються на випадкових явищах, які відповідають установці особистості. Все, що суперечить цій установці, ігнорується чи зовсім не береться до уваги. Такого роду висновки можливі при різних психічних розладах, але можуть зустрічатись у здорових під впливом афекту, у складних життєвих ситуаціях.

Дата добавления: 2013-12-14