Розвиток мислення та уяви

Прийоми уяви

Типізація – виділення суттєвого, яке повторюється в однорідних образах (так створюється, як правило, художній образ).

Гіперболізація, що характеризується збільшенням або зменшенням предмета, а також аналогічною зміною окремих частин; крім того, може змінюватися і кількість окремих частин (Змій Горинич з трьома та більше головами тощо).

Схематизація – окремі уявлення зливаються, відмінності стираються, а риси схожості виступають чітко.

Дуже поширеним прийомом уяви є аглютинація, тобто «поєднання» різних, звичайно не об’єднуваних якостей, деталей, частин це джерело казкових образів (русалка, кентавр та ін.).

Схема вирішення розумових і творчих завдань

		Система образів

6. Мислення і мовлення

Мова й мовлення є одним із засобів мислення, розуміння. Роль мови велика навіть щодо осмислення й інтерпретації наочно даних об’єктів, коли результати роботи відчуттів та сприймання перекодовуються в мовні знаки.

Коли ж ідеться про розуміння складних об’єктів, абстрактного матеріалу, об’єкт мислення постає перед свідомістю в мовній формі.

Мова є носієм того, що пізнано, і водночас знаряддям пізнання нового, однак у мові як у знаковій системі відображені вже досить формалізовані, фіксовані значення, які можуть забезпечити занять та тісне спілкування. Особистісні смисли предметів та явищ, які завжди забарвлені індивідуальним життєвим досвідом, потребами й емоціями конкретної людини, можуть не збігатися з зафіксованими у словнику значеннями, а виражатися в мовленні.

Одним із видів мовлення є внутрішнє мовлення (без звуків). Воно є формою існування внутрішніх мисленнєвих дій, і саме тому процес інтеріоризації (перетворення зовнішніх дій у мисленнєві), проходячи ряд етапів, обов’язково завершується станом, коли він коментується й контролюється за допомогою мовлення не зовнішнього (промовлення вголос), а внутрішнього, часто скороченого й згорнутого.

Процес розуміння мовлення тісно пов’язаний з ширшою проблемою розуміння людиною, яка спілкується, не тільки слів, речень і фраз, а й того, що стоїть за ними: думок, намірів, мотивів, ставлень.

Дата добавления: 2013-12-14