Завдання керівника гри

Керівник повинен бути організатором гри й вихователем дітей у процесі її проведення. Використовуючи гру, він зобов'язаний прагнути:

- зміцнювати здоров'я дітей, сприяти їх правильному фізичному розвитку;

- сприяти оволодінню життєво необхідними руховими навичками, уміннями й удосконалювати їх;

- виховувати в дітей необхідні морально-вольові й фізичні якості;

- прищеплювати учням організаторські навички й звичку систематично самостійно займатися іграми.

Заняття іграми повинні сприяти вихованню дружби, чесності, колективізму, патріотизму, свідомої дисципліни, дбайливого відношення до суспільної власності. У зв'язку із цим важливо правильно підбирати ігри для навчання певним руховим діям, відповідно до програми з фізичного виховання.

Необхідно вживати заходів для того, щоб у дитяче середовище не попадали ігри, які виховують азарт, користь (ігри на гроші), що принижують гідність учнів, та ігри які мають антигігієнічний характер.

Але не завжди, правильно підібравши гру, можна домогтися позитивного виховного ефекту. Багато чого залежить від процесу організації й проведення гри.

При рішенні освітніх, виховних і оздоровчих завдань необхідно керуватися даними педагогіки, що розкривають загальні закономірності виховання, зокрема принципами дидактики.

Заняття рухливими іграми повинні бути виховними за характером. Використовуючи зміст гри (сюжет, рухові дії, які входять до неї, і правила), педагог певним чином організує дії граючих. Для цього він повинен добре знати колектив граючих, вивчити зміст гри й мати високу педагогічну майстерність.

У грі яскраво проявляється індивідуальність дітей. Вивчивши їхній характер і поводження в грі, керівник зможе запобігати надмірній збудливості, суперечки, перекручування або недотримання правил, нечесність і інші негативні сторони поводження.

У колективних іграх керівник привчає граючих до спільних дій, для досягнення ігрової мети, яка сприяє вихованню почуття товариства, колективізму, відповідальності за доручене завдання, наполегливості в доведенні своєї справи до кінця (у іншому випадку страждають товариші по команді).

У кожній грі є труднощі в досягненні мети. Гравці повинні переборювати їх, не порушуючи правил гри. Як тільки одні труднощі переборені, треба висувати інші, щоб діти докладали зусиль і переборювали їх. Це сприяє вихованню волі й працьовитості.

Керівникові необхідно визначити основні виховні та освітні завдання, які він намічає при проведенні тієї або іншої гри (наприклад, удосконалювання навичок кидання й ловлі м'яча, метання в ціль, закріплення навичок, придбаних на заняттях гімнастикою, легкою атлетикою, виховання в дітей сміливості, погодженості дій, колективізму, виховання навичок орієнтування на місцевості й т.і.).

Перед дітьми ставляться конкретні завдання, які розв'язуються порівняно легко й швидко. Наприклад, не потрапити в «полон», розшукати супротивників, виручити товариша, домогтися перемоги над суперником. Іноді керівник пропонує їм більше важкі завдання (наприклад, оволодіти передачами й веденням м'яча, кидками в кошик для гри в баскетбол).

Дата добавления: 2013-12-14