Питання № 5

Існує немало різноманітних засобів, якими користуються міжнародні організації для впливу на соціальну політику національних урядів.

Засоби	Їх застосування
Позики з соціальною обумовленістю	Світовий банк надає позики з умовою зміни соціальної політики
Позики з економічною обумовленістю	МВФ надає позики з умовою зміни економічної політики країни (з відповідними наслідками в соціальній політиці)
Заохочувальна допомога	ЄЕС розробив положення про гранти та їх відповідність місцевим ресурсам (матеріальним, людським, моральним)
Законодавче регулювання	Рада Європи уповноважена складати звіти про допущені помилки в соціальній політиці в тих країнах, які належать до Соціальної хартії Ради Європи; те ж стосується МОП та тих країн, які ратифікували політику МОП
Підготовка кадрів як технічна допомога	МОП, ЄЕС, Світовий банк, ЮНІСЕФ підготували положення про технічні консультації та різноманітні підготовчі сесії
Політична угода	Такий інструмент використовується між Європейським Союзом та асоційованими державами
Перерозподіл ресурсів	Цей інструмент використовує Фонд соціального розвитку Ради Європи. Також існують проекти з підтримки грантами ЮНІСЕФ та ЮНДП
Координаційні конференції та спільні публікації	Проводяться усіма міжнародними організаціями для формування та впливу на громадську думку
Організація та підтримка зустрічей, обговорень	ЮНДП, якщо не приймає безпосередньої участі, то може надати приміщення або фінансувати роботу

Участь міжнародних організацій у розробці соціальної політики постсоціалістичних країн можна розглянути на прикладі роботи Ради Європи, яка розробила так звану «програму Демосфен». ЇЇ офіційна мета – забезпечення демократії в країнах перехідного типу. Метод досягнення цієї мети – надати можливість отримання спеціальних знань країнам-учасницям програми шляхом організації семінарів, практичних занять, спеціалізованих курсів, наукових та навчальних поїздок. У центрі уваги програми – конституційні, юридичні та адміністративні аспекти впровадження демократії «західного зразка», і, наскільки це можливо, впровадження ринкової економіки та розв’язання притаманних їй соціальних проблем. Значна частина «програми Демосфен» спрямована саме на соціальну сферу. Сюди залучають досвідчених фахівців, котрі покликані втілювати в життя цю програму шляхами:

• забезпечення інформацією про нормативні положення та механізми їх узгодження в Раді Європи;
• надання юридичної допомоги при складанні законодавчих документів;
• розробки типових положень для різних напрямків соціального захисту з тим, щоб кожна країна могла розробити власне законодавство у відповідності з цими положеннями.

Центр співробітництва ОЕСР з країнами перехідної економіки був заснований у 1990 році на кошти США з метою забезпечення американської участі у зусиллях Заходу, спрямованих на формування політики на Сході. Основна роль цього центру полягає у розробці та нагляді за виконанням щорічних робочих програм, до яких відносять політичні консультації, технічну допомогу, навчання. У 1993 році МОП та ОЕСР провели спільну конференцію з питань розвитку ринку праці та соціальної політики, учасники якої прийшли до висновку: необхідно більш ґрунтовно працювати над розробкою схем соціального захисту для країн, що переходять до ринкової економіки. Особливе місце займають створені під егідою ЄЕС такі організації як ФАРЕ (PHARE) – організація сприяння економічній перебудові в Центральній та Східній Європі (спочатку створювались лише для Польщі та Угорщини) та ТАСІС (TACIS) – Програма технічної допомоги колишнім республікам СРСР. Основна робота цих організацій полягала у фінансовій перебудові і підтримці фінансового сектора, особливо малих та середніх підприємств. Що стосувалось соціальних проблем, то в цьому випадку особлива увага приділялась соціальним наслідкам вилучення у підприємств громадського майна та способам альтернативного забезпечення.

Окрім програм ТАСІС та ФАРЕ, Європейський Союз уклав політичні угоди з європейськими країнами. Ці угоди передбачають необхідність приведення системи соціального захисту цих країн у відповідність до сподівань та умов ЄЕС. Було розроблено документ про порядок приєднання нових членів, в якому говориться, що соціальна політика тих країн, що прагнуть приєднатись до ЄЕС повинна відображати європейські соціальні виміри.

Формування соціальної політики у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі – це справжній пробний камінь для різних західних стратегій. Міжнародні організації, ступивши на «ринок» соціальної політики східноєвропейських країн, переслідували різні цілі, що й формувало їх тактику та стратегію у методах досягнення результатів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Дікон Б. Глобальна соціальна політика // Міжнародні організації і майбутнє соціального добробуту. – К.: Основи, 1999. – 346 с.

2. Колодко Г. Глобалізація і перспективи розвитку постсоціалістичних країни. – К., 2002.

3. Скуратівський В.А., Палій О.М. Основи соціальної політики. – К., 2002 – С.5-23.

4. Спеціалізовані установи системи ООО. – К.: Либідь, 1995. – 116 с.

5. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 212 с.

6. Нешатаєва Т.Н. Международные организации и право. – М.: Дело, 1999. – 272 с.

Лекція 4. Україна: реалії та перспективи розвитку соціальної сфери.

1. Соціальна сфера України на сучасному етапі.

2. Етапи та особливості розвитку соціальної сфери в пострадянській Україні.

3. Бідність і шляхи її подолання.

Дата добавления: 2013-12-14