Сучасні теорії соціальної роботи: від позитивізму до постмодернізму

Зміст

ТЕМА:ОСНОВНІ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

ЛЕКЦІЯ № 3

1. Сучасні теорії соціальної роботи: від позитивізму до постмодернізму

2. Людина в соціальній роботі: системний підхід

3. Соціалізаційні та адаптивні процеси в соціальній роботі

4. Адаптивно-соціалізаційна теорія соціальної роботи

Основна література:

1. Cоціальна робота: в 3-х ч. – Ч. 2.: Теорії та методи соціальної роботи / А.М. Бойко, Н.Б. Бондаренко, О.С. Брижовата та ін. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2004. – 226 с.

2. Капська А.Й. Соціальна робота: Навчальнийпосібник. – Київ: Центр навчальноїлітератури, 2005. – 328 с.

3. Кікало А. В. Еволюціяметодології в соціальнійроботі // Соці-альна робота: теорія, досвід, перспективи // 36. міжн. наук.-практ. конф. – Ужгород: УжДУ, 1998. – Т. 1.

4. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І.Д. Звєрєва, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2004. – 256 с

5. Якуненко Н. І., Сизранова Н. М., Кривенко Н. А., Шелест Е. М. Сучасний стан та перспективирозвиткусистемидержавноїсоціальноїдопомоги / НАН України; НДІ праці і зайнятостінаселення. – К.: СОЦІНФОРМ, 2005. – 114 с.

Додаткова література:

1. Бурлака Г.Ю., Григорьев С.И., Гуслякова Л.Г., Демина Л.Д., Зимняя И.А. Теория социальной работы. – М.: Юристъ, 1999. – 334 с.

2. Козлов А. А. Социальная работа за рубежом // Сб. научн. очер-ков. – М.: Флинта, 1988.

3. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи: Пер. з англ. – К.: 2000. – 456 с.

4. Холостова Е.И. Технологии социальной работы. – М.: ИНФРА, – М.: 2001. – 400 с.

Соціальна робота як наукова дисципліна – галузь молода, знаходиться в процесі становлення, формування свого предметного поля і структурного визначення. При цьому, з одного боку відбувається усталення теоретичних засад цієї науки, наукових критеріїв, методології і виділення найбільш загальновизначених наукових теорій. З іншого боку, динамізм розвитку соціальної роботи, викликаний розширенням та диференціацією об'єкта цієї науки, супроводжується як появою нових теорій соціальної роботи, так і уточненням концептуального бачення теорій, що вже зарекомендували себе як сталі. Отже, аналіз сучасних теорій соціальної роботи має враховувати обидві названі тенденції. Іншими словами, до сучасних теорій соціальної роботи ми відносимо як ті, що виникли практично разом з виникненням сфери діяльності по наданню соціальної допомоги, так і «модернізовані» теорії, що стверджуються останнім часом.

Основні об'єкти соціальної роботи поступово ставали основою об'єднання навколо них теоретичних знань і формування відповідних груп теорій соціальної роботи. При цьому виділяють такі основні теорії:

- теорія індивідуальної соціальної роботи;

- теорія групової соціальної роботи;

- теорія общинної соціальної роботи;

- теорія соціального адміністрування та планування соціальної роботи.

Теорія індивідуальної соціальної роботи створювалась у відповідності до завдань,які виникали перед соціальними працівниками щодо з'ясування причин, які привели того чи іншого індивіда до дезадаптивного стану у суспільстві.

У сучасній теорії індивідуальної соціальної роботи, на думку М.В. Фірсова, існує сім основних моделей такого присвоєння:

1. Особистісна модель, в основі якої лежить лише та чи інша технологічна теорія особистості, яка адаптується до соціально-орієнтованих завдань.

2. Процесуальна модель, в основі якої – теорії процесу та індивідуальної взаємодії.

3. Синтетична модель, в основі якої об'єднані різні теорії.

4. Різні психологічні теорії, коли в якості домінант беруть за основу особистісні та діяльністні психологічні теорії, але без їх протиставлення.

5. Психологічна і соціальна теорія.

6. Психологічні, соціологічні і теорії систем, де останні виступають в якості об'єднуючої парадигми.

7. Теорії систем, теорії процесів і психологічні теорії.

За дослідженнями автора такої класифікації, за такими «моделями присвоєння» відбувається не тільки інтеграція різних принципів та методик, але й «предметної мови» соціальної роботи, як засобу комунікації між представниками різних теоретичних шкіл, теоретиками і практиками.

Переходячи до аналізу групової соціальної роботи, необхідно зазначити, що як і в теоріях індивідуальної роботи теоретичне осмислення групової соціальної роботи здійснювалось за потребами практичної діяльності, яка здійснювалась за формами і методами, виправданими практикою соціальної роботи.

Зауважимо, що не тільки подібна класифікація теорій соціальної роботи мала своє походження від факторів, пов'язаних з більш пізнім виникненням теорії соціальної роботи на базі вже існуючої практичної соціальної роботи. На нашу думку, подібна обумовленість притаманна і всім іншим класифікаціям теорій, зокрема за ознакою близькості до сумісних наук про людину і суспільство, природньо-наукові та соціокультурні основи життя. З таких позицій виділяються три основних групи теорій:

- Психолого-орієнтовані теорії соціальної роботи.

- Соціолого-орієнтовані теорії соціальної роботи.

- Комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи.

Психолого-орієнтовані теорії об'єднують сукупність теорій, у центрі яких ідея допомоги клієнту шляхом оптимізації його власних зусиль, по використанню своїх особистісних і соціальних ресурсів для впливу на ситуацію.

Соціолого-орієнтовані теорії соціальної роботи концентрують увагу на соціальному контексті допомоги: соціальних детермінантах виникнення складних ситуацій, соціальних нормах та патології, соціальному контролі за поведінкою індивіда.

Комплексно-орієнтовані теорії соціальної роботи об'єднують концептуальні підходи декількох гуманітарних наук – соціології, психології, педагогіки. Таке об'єднання обумовлене складністю та комплексним характером як об'єктів соціальної роботи так і деяких типових ситуацій допомогти клієнтові.

На відміну від позитивістських, постмодерністські погляди на термін теорія соціальної роботи більш вільні і враховують три різні можливості:

Моделі змальовують у загальному вигляді, що відбулось під час практики, вдаючись до широкого ряду ситуацій у структурованій формі, таким чином, щоб вони видобули певні принципи та зразки діяльності, які утворюють практичну послідовність. Clark (1995) вони розглядаються як система класифікації, що дає можливість виконувати систематичне та економічне описання та пояснення, чи практика відповідає моделі, чи ні.

Підходи або перспективи щодо комплексної людської діяльності виражають світові цінності або погляди, які дозволяють учасникам задовільно упорядкувати їхні думки, або бути в змозі дати собі раду під час цієї участі.

Пояснювальна «теорія» показує, чому діяльність дає результат у конкретній послідовності дій, а також обставини, за яких вона призводить до результату. Це є позитивістське значення «теорії».

Дата добавления: 2013-12-14