Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах

Лекція 3

Тема 2. Закономірності та чинники формування витрат.

Питания для самоконтролю

1. Який вплив мають витрати на результати діяльності підприємства?

2. Дайте визначення терміна «витрати».

3. Що таке класифікація витрат?

4. Яке значення має класифікація витрат для підприємства та які ознаки Ви знаєте?

5. Які витрати входять до складу постійних?

6. Які витрати входять до складу змінних?

7. Поясніть сутність класифікації витрат за періодичністю виникнення. Які витрати є первинними: одноразові чи поточні?

8. Охарактеризуйте маржинальні (граничні) витрати.

9. Яка особливість операційних та виробничих витрат?

10. Як здійснюється поділ витрат на основні та накладні?

11. За якими напрямками класифікуються витрати стосовно прийняття управлінських рішень?

12. Поясніть класифікацію витрат за критерієм доцільності їх здійснення?

13. Які витрати лежать в основі системи обліку за центрами відповідальності?

1. Особливості динаміки витрат у коротко- і довгостроковому періодах.

2. Функції витрат.

3. Вплив виробничого навчання і досвіду на рівень витрат.

Динаміка витрат суттєво відрізняється у коротко- і довгостро­ковому періодах. У зв'язку з цим визначення цих понять має тео­ретичне і практичне значення.

В економічній теорії короткостроковим вважається період, упродовж якого фактори виробництва і відповідні їм витрати стабільні, тобто незмінні. При цьому йдеться передусім про фак­тори виробництва, що беруть участь у ряді операційних процесів, зміна яких потребує тривалого часу і суттєвих разових витрат. Це засоби виробництва (машини, устаткування) і робоча сила. Конк­ретніше, в економічному сенсі короткостроковим є період, про­тягом якого виробнича, організаційна структура підприємства і його виробнича потужність незмінні.

Довгостроковим вважається період, у якому жодний фактор виробництва не є незмінним. Змінюються не лише витрати на ма­теріали, оплату праці, а й засоби виробництва. У довгостроково­му періоді реалізуються інвестиційні проекти, змінюється вироб­нича й організаційна структура підприємства, його величина, технологія виробництва.

Як зазначалося, у короткостроковому періоді витрати факто­рів виробництва стабільні. За цих умов залежність між обсягом виробництва і витратами залишається стабільною, і останні мож­на досить чітко поділити на змінні та постійні. Змінні є функцією обсягу виробництва, а постійні — функцією часу.

Формальна залежність витрат від обсягу виробництва у корот­костроковому періоді може бути виражена так:

С = С_ЗО * N + С_П, (1.1)

Ссо=С₃₀ +, (1.2)

де С — сукупні витрати за певний період;

СЗО— змінні витрати на одиницю продукції;

N — обсяг виробництва продукції у натуральному вимірі;

С_П — постійні витрати за розрахунковий період;

Ссо — сукупні витрати на одиницю продукції (собівартість продукції).

Графічну інтерпретацію цих залежностей показано на рис. 1.1 і 1.2. Як бачимо, сукупні змінні витрати (Сз) мають лінійну зале­жність від обсягу виробництва (рис. 1.1). З формули (1.2) і рис. 1.2 видно, що зі зростанням обсягу виробництва повні середні витрати на одиницю продукції знижуються і наближаються до змінних витрат (). Це є наслідком наявності постійних витрат, які розподіляючись на зростаючий обсяг виробництва, різко зменшуються на одиницю продукції. Тому збільшення обсягу ви­робництва є важливим чинником зниження собівартості продукції.

Ск

Рис. 1.1. Динаміка сукупних витрат: С_п — постійних; Сз — змінних

Рис. 1.2. Динаміка витрат на одиницю продукції: Сзо — змінних; Спо — постійних;

Ссо — сукупних

Фактично динаміка змінних середніх витрат здебільшого складніша. Ці витрати у більшості випадків знижуються із під­вищенням використання виробничої потужності, а за максималь­ного її завантаження (к₃ > 0,9) можуть зростати, як це показано на рис. 1.3

с

Рис. 1.3. Динаміка змінних середніх витрат із зростанням завантаження виробничої потужності

Деяке зниження витрат на початкових етапах зростання обся­гу виробництва (ділянка ON, на рис. 1.3) пояснюється підвищен­ням продуктивності праці внаслідок збільшення серійності виробів. У подальшому рівень витрат стабілізується (лінія N_{N₂), і на ділянці N₂N₃ певною мірою зростає. Справа в тому, що максимізація виробництва супро­воджується зростанням інтенсивності роботи за межі оптимальних її режимів і додатковими витратами (електроенергії, інструмен­тів, зарплати у формі доплат та ін.). Тому у короткостроковому періоді слід мінімізувати змінні витрати як комплектуванням оп­тимальних партій (серій) виробів, так і оптимальною адаптацією роботи устаткування до певного обсягу виробництва.

У довгостроковому періоді всі витрати змінюються, включаю­чи й ті, що належать до постійних. Останні змінюються стрибко­подібно через релевантні інтервали, тобто через проміжки корот­кострокових періодів. На рис. 1.4 і 1.5 ці інтервали розділяють обсяги виробництва,,.

N

Рис. 1.4. Динаміка сукупних постійних витрат у довгостроковому періоді.

N

Рис. 1.5. Динаміка середніх постійних витрат у довгостроковому періоді

Відносні витрати (собівартість продукції) регулюються комбі­нацією факторів виробництва в процесі визначення виробничої, організаційної структури підприємства, його виробничої потуж­ності. Передусім мається на увазі величина підприємства. Остан­ня вважається оптимальною за мінімальних середніх сукупних витрат, тобто за мінімальної повної собівартості продукції.

Дата добавления: 2013-12-14