ІІ. Аксіоми та їх зміс

Аксіома 1. (про потенційність небезпеки). Все, що оточує людину (матерія, процеси, інформація) є для неї потенційно небезпечним.

Потенційна небезпека являється універсальною властивістю взаємо­дії людини із середовищем існування та його компонентами. Дана аксіома має виняткове методологічне й пізнавальне значення. З неї випливає ви­сновок про те, що, незважаючи на захисні заходи, завжди зберігається де­який надлишковий ризик.

Аксіома 2. Небезпеки діють у просторі і часі.

Небезпека проявляється у вигляді потоків речовини, енергії або ін­формації. Вона може впливати на людину тільки у тому разі, коли її прос­торово-часові характеристики співпадають з аналогічними характеристи­ками людини. Автомобіль, що їде по дорозі А не може бути небезпечним для пішохода, який переходить дорогу Б. В цьому випадку сфера дії не­безпеки (дорога А) не співпадає із зоною діяльності (перехід дороги Б) людини. Також даний автомобіль не може бути небезпечним для пішохода і у випадку, якщо він перетне місце переходу раніше або пізніше часу, ко­ли відбувалася діяльність людини. Небезпеки, що в даній ситуації ніяк не загрожують людині є пасивними.

Розглянемо графічне відтворення можливих ситуацій взаємного роз­міщення небезпеки і людини в просторі і часі (рис. 1.1). Введемо наступні поняття:

Гомосфера - простір (робоча зона), де знаходиться людина в процесі розглянутої діяльності.

Ноксосфера - простір, у якому постійно існують чи періодично ви­никають небезпеки.

Рисунок 1.1 - Варіант» взаємодії гомосфери і ноксосфери в часі:

зони дії: Л - людини, Н - небезпеки; Ч - час; 3 - засоби захисту

У випадку а ступінь небезпечності ситуації визначається збігом у ча­сі гомосфери і ноксосфери. Такі випадки виникають, коли поява людини в небезпечній зоні і тривалість дії небезпеки характеризуються непостійніс­тю і є найбільш типовими для процесів життєдіяльності. Ймовірність ураження залежить від синхронності дії небезпеки і діяльності людини. Віро­гідність реалізації небезпеки пропорційна площі перетину кіл (зафарбова­но чорним), які символізують тривалість дії небезпеки і діяльності люди­ни. Основною ознакою ситуації є ймовірність реалізації небезпеки.

У випадку- б гомосфера і ноксосфера розведені у просторі, хоча від­буваються в один і той же час. Це означає, що людина знаходиться на до­статній відстані від джерела небезпеки. Прикладом такої ситуації може бути дистанційне керування процесами і обмеження доступу в небезпечну зону.

Основна ознака ситуації - дистанція.

У випадку в людинай знаходиться в зоні дії небезпеки, яка в даний момент є пасивною. Стан безпеки визначається тривалістю пасивного періоду (до моменту переходу в активний стан) і є характерним для раптових непередбачуваних ситуацій. Його основною ознакою є очікування або неспооіванка.

Випадок г характеризують крайні обставини, коли людина повсякчасно знаходиться в зоні ноксосфери. Ймовірність ураження в цьо­му випадку максимальна. Основна ознака ситуації ураження або мініма­льна безпека (максимальна небезпека).

Випадок д ілюструє ситуацію використання засобів захисту. Зрозу­міло, що їх використання можливе і у випадку а. Ймовірність реалізації небезпеки при використанні засобів захисту залежить від їх надійності і достатності. Ознакою ситуації є захист або обмеження небезпеки.

З позицій безпеки сполучення гомосфери і ноксосфери неприпусти­мо. Її забезпечення досягається 4 методами:

Метод А полягає в просторовому і (або) часовому розділенні гомо­сфери і ноксосфери. Це досягається засобами дистанційного керування, автоматизації, роботизації, планування і організації процесів.

Метод Б полягає в нормалізації ноксосфери шляхом виключення не­безпек. Це сукупність заходів, що захищають людину від шуму, газу, пи­лу, випромінювань, небезпеки травмування і т.п. засобами колективного захисту.

Метод В включає гамму прийомів і засобів, спрямованих на адапта­цію людини до відповідного середовища і підвищення його захищеності. Даний метод реалізує можливості професійного відбору, навчання, психо­логічного впливу, тренування, використання засобів індивідуального за­хисту.

Метод Г полягає у комбінації названих методів.

Особливе місце займають небезпеки пов'язані з інформацією. Відомо безліч випадків коли необережне слово, перекручене повідомлення або помилкові дані приводили до серйозних конфліктів. З початком ери пере­дачі інформації на відстань роль просторового фактора для такого виду небезпек не є вирішальною. В деяких випадках особливого значення не має і час прийнятого повідомлення - основне смислове навантаження за­кладене в нього.

Аналіз розглянутих випадків дозволяє сформулювати основні прави­ла безпечної діяльності людини:

1. Небезпеки необхідно попереджати (прогнозувати) у часі.

2. Між людиною і зоною прояву небезпеки необхідно підтримувати дистанцію більшу ніж сфера впливу вражаючих факторів.

3. Використання засобів захисту зменшує ймовірність ураження.

4. При відсутності форс-мажорних обставин вирішальним у безпеч­ній діяльності є воля і розумна поведінка людини.

5. При передачі інформації слід виважити можливі наслідки після її прийому адресатом.

Аксіома 3. Чим більш неявний (потайний) характер небезпеки, тим масштабніші наслідки (більша шкода) її дії.

Коли людина очікує небезпеку, а також має інформацію про її нега­тивні властивості, потужність шкідливих факторів, місце і час прояву, то може адекватно реагувати на неї, тобто захиститись. Наприклад, сучасні метеорологічні спостереження дають можливість визначати потужність, місце і час прояву тайфунів, що дозволяє попередити людей у зонах ймо­вірної їх дії заздалегідь. Ця інформація використовується для евакуації на­селення і захисту важливих об'єктів життєзабезпечення. З іншого боку ві­домо, що катастрофічні наслідки землетрусів пов'язані перш за все з їх­ньою раптовістю.

Аксіома 4. Небезпеки стають помітними, коли потоки речовини, енергії та інформації перевищують порогові значення.

Порогові, чи інакше, гранично допустимі значення (ГДЗ) небезпек встановлюються, виходячи із умов збереження функціональної і структур­ної цілісності людини і природного середовища. Дотримання ГДЗ потоків створює безпечні умови життєдіяльності людини в життєвому просторі і виключає негативний вплив техносфери на природне середовище.

Дата добавления: 2013-12-14