Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади

За своїм статусом Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади і, як уряд, очо­лює цю систему. Він здійснює виконавчу владу як безпосе­редньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи діяльність цих органів.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр, перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри та міністри.

Прем'єр-міністр є главою Кабінету Міністрів України, який керує роботою Кабінету Міністрів і спрямовує її на виконан­ня програми діяльності Кабінету Міністрів, схваленої Верховною Радою. Він призначається Президентом України за згодою Верховної Ради України.

Склад Кабінету Міністрів формується Президентом Украї­ни за певної участі Верховної Ради в строк, що не перевищує 60 днів після припинення повноважень попереднього уряду.

Новоутворений Кабінет Міністрів не пізніше як за 30 днів подає Верховній Раді України для схвалення програму своєї діяльності на весь термін повноважень. До програми додається схема структури Кабінету Міністрів України з інформацією про його персональний склад. Програма вважається схвале­ною, якщо за неї проголосувала більшість від конституцій­ного складу Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів утворюється на строк повноважень Пре­зидента України, тобто на 5 років. Однак кожного члена Ка­бінету Міністрів може бути звільнено з посади в будь-який момент Президентом. Разом із тим, кожен член Кабінету Міністрів має право з політичних чи особистих мотивів за­явити Президентові про свою відставку.

Головними завданнями Кабінету Міністрів України є: забез­печення державного суверенітету й економічної самостійності України, реалізація прав та свобод людини і громадянина, ство­рення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості; виконання Конституції та законів України, актів Президента України про формування і проведення зовнішньої і внутрішньої політики держави; піклування про безпечне для життя та здоров'я людей довкілля, екологічну безпеку і раціо­нальне використання природних ресурсів; вжиття заходів з га­рантування національної безпеки й обороноздатності України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю тощо.

Діяльність уряду грунтується на принципах:

а) розподілу державної влади, який означає, що Кабінет Міністрів здійснює виконавчу владу у визначених Конститу­цією межах незалежно від органів законодавчої і судової влади, крім випадків, передбачених Конституцією;

б) верховенства права, тобто Кабінет Міністрів у своїй діяль­ності дотримується вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини, відповідальності держави перед громадяна­ми за забезпечення їм гідних умов життя;

в) законності, яка полягає в тому, що Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження на основі і на виконання Кон­ституції, законів України, указів та розпоряджень Президен­та України;

г) колегіальності, оскільки Кабінет Міністрів є колегіаль­ним органом, який ухвалює рішення після вільного демокра­тичного обговорення питань на своїх засіданнях;

д) науковості, тобто Кабінет Міністрів у своїй діяльності спирається на наукове і соціологічне обгрунтування здійснюваної ним державної політики, активно використовує новітні досягнення наукових досліджень;

е) гласності, тобто уряд регулярно інформує громадськість про свою діяльність.

Кабінет Міністрів України має дуже широкий обсяг функ­цій та повноважень із здійснення виконавчої влади. Прий­маючи за основу найбільш типовий перелік сфер і галузей суспільного життя, можна визначити такі основні їхні види.

1. У сферах економіки, фінансів, науки і технологій:

— здійснення прогнозування та антимонопольного регулю­вання економіки України, сприяння розвитку підприємниц­тва на засадах рівності перед законом усіх форм власності;

— вжиття заходів з проведення земельної реформи, залу­чення інвестицій в економіку України, утворення і викорис­тання державних резервних фондів, визначення порядку формування та розміщення замовлень на виробництво про­дукції для державних потреб;

- організація розробки і виконання Державного бюдже­ту України, контроль обслуговування державного боргу Украї­ни, дотримання порядку державного ціноутворення, органі­зація державного страхування тощо.

2. У сферах соціального розвитку, освіти і культури:

— вжиття заходів з підвищення реального рівня життя населення, забезпечення його зайнятості, пріоритетності соці­ального розвитку села, охорони сім'ї, материнства і дитин­ства, регулювання міграційних процесів;

— створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку галузей охорони здоров'я, освіти, культури, спорту і туризму;

— забезпечення духовно-культурного розвитку української нації, всього українського народу, збереження й охорони історико-культурних пам'яток тощо;

3. У сферах гарантування прав і свобод людини, закон­ності та громадського порядку, національної безпеки й обо­роноздатності:

— організація і контроль дотримання органами виконав­чої влади законодавства, що визначає права та свободи люди­ни і громадянина, гарантії реалізації їх та захисту;

— забезпечення охорони приватної та інших форм влас­ності, зміцнення громадського порядку, активної боротьби зі злочинністю, виконання судових рішень;

— забезпечення дотримання вимог законності в діяльності органів виконавчої влади та їхнього апарату, посадових осіб, вжиття заходів з подолання бюрократичних та інших зло­вживань при здійсненні їхніх повноважень тощо.

4. У сферах охорони природи, екологічної безпеки і приро­докористування:

— організація управління охороною і раціональним ви­користанням природних ресурсів, розробка і забезпечення виконання державних та міжурядових екологічних програм;

— забезпечення виконання програми ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС тощо.

5. У сферах зовнішньополітичної та зовнішньоекономіч­ної діяльності:

— участь у забезпеченні виконання міжнародних дого­ворів України, ухвалення рішень і проведення переговорів та підписання міжнародних договорів України, які уклада­ються від імені Кабінету Міністрів України;

— організація управління зовнішньоекономічною діяльніс­тю держави, митною справою, складання платіжного балансу України, забезпечення раціонального використання держав­них валютних коштів тощо.

На відміну від Президента України, якому Конституція забороняє передавати свої повноваження для здійснення іншим особам або органам, Кабінет Міністрів у разі необхід­ності може делегувати (тобто передавати для тимчасового чи безстрокового виконання) окремі повноваження іншим орга­нам виконавчої влади, а також органам місцевого самовря­дування — за їхньою згодою, якщо це прямо не заборонено законом або актом Президента України.

Повноваження уряду припиняються в разі:

— обрання нового Президента України;

— прийняття Президентом рішення про припинення пов­новажень Прем'єр-міністра України;

— ухвалення Верховною Радою резолюції про недовіру Кабінету Міністрів;

— відставки або смерті Прем'єр-міністра.

Основною формою реалізації компетенції Кабінету Міні­стрів є його правові акти — постанови і розпорядження, які обов'язкові для виконання на території України. Постано­вами уряду оформляються найбільш важливі рішення, які мають нормативний характер. Рішення з оперативних, інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

Акти Кабінету Міністрів підписує Прем'єр-міністр і вони набирають чинності з дня підписання їх, якщо інше не пе­редбачено в цих актах.

Дата добавления: 2013-12-14