Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 2.Категоріальний апарат наукового дослідження – 2 години




Види наукової діяльності студентів.

До наукової роботи студенти залучаються протягом усього періоду навчання в педагогічному ВНЗ. Завдання, які вони виконують, поступово ускладнюються й стають більш глибокими. Так, перші етапи набуття наукового досвіду передбачають ознайомлення майбутніх педагогів з окремими прийомами, методами, видами наукового дослідження, основними поняттями наукового апарату (проблема, тема, предмет дослідження тощо), правилами підбору потрібної інформації та підготовки доповідей, рефератів, рецензій та ін. Далі студенти включаються у самостійну дослідницьку роботу, що активізує різнобічні форми наукового пошуку: опрацювання літератури, аналіз педагогічної практики, розробку методики і проведення експерименту тощо.

Вже на першому курсі студенти оволодівають основами науково-дослідницької діяльності. Вони пишуть реферати з фахових та психолого-педагогічних дисциплін, виступають з доповідями й повідомленнями на семінарських та практичних заняттях, беруть участь у дискусіях. Усе це вимагає набуття вмінь працювати в бібліотеках, користуватися каталогами, конспектувати, анотувати, цитувати літературні джерела.

На другому курсі, коли в основному закінчується період адаптації до організації занять у ВНЗ, студенти повніше знайомляться з фаховими напрямами роботи кафедр, беруть участь у гуртках наукової творчості студентської молоді, проблемних групах, за допомогою викладача обирають галузь наукового дослідження, а також, що особливо відповідально, конкретну тему для самостійної пошукової роботи, її завершенням є підготовка реферату із фахових дисциплін, а також у багатьох випадках, виступ на засіданнях проблемних груп та гуртків.

На третьому курсі наукові знання студентів значно поглиблюються. З введенням безвідривної педагогічної практики відкривається можливість порівняти теоретичні положення, що вивчаються на психолого-педагогічних дисциплінах, методиці музичного виховання та інших фахово орієнтованих предметах, закріплюються на семінарських і практичних заняттях, в процесі самостійної роботи, та реальний навчально-виховний процес, діяльність учителя й учнів.

За навчальним планом студенти 3 курсу починають свої перші наукові розвідки в процесі написання курсової роботи з фаху, тобто з дисциплін фахової спрямованості. Такі курсові роботи, як правило, мають реферативний (теоретичний) характер. Утім в окремих випадках зміст курсової роботи з фаху може включати й елементи власних педагогічних спостережень. Кращі з курсових робіт можуть бути надіслані на всеукраїнські та міжнародні конкурси наукових студентських робіт й рекомендуються до друку. Нерідко така курсова робота стає початком більш серйозних наукових пошуків студента у подальшій науково-екпериментальній діяльності.

На четвертому курсі рівень підготовленості студентів дає можливість проводити досить вагомі самостійні наукові дослідження. Сприятливі умові для цього створює як вивчення методики викладання музичного мистецтва у школі, так і активна педагогічна практика. Перед її початком студентам рекомендується продумати зміст експериментального дослідження, визначити його мету й завдання, окреслити етапи пошукової роботи, розрахованої на невеличку кількість учнів певної вікової групи (як правило, початкових класів) та обмежений час експериментальної роботи. Такий матеріал стає основою для написання курсової роботи, проведення як констатуючого експерименту з наступним аналізом його результатів і формулюванням висновків, так, можливо й формуючого, якщо студентові вдається впровадити в процесі практики буль-які нововведення.

Отже, провідним видом наукової творчості на четвертому курсі є написання курсової роботи з психолого-педагогічних дисциплін або ж з методики музичного виховання з фахових дисциплін, котрі, як самостійна дослідна робота, узагальнюють досвід науково-пізнавальної діяльності студентів, поглиблюють і закріплюють набуті на рівні бакалаврату професійні та загальнопедагогічні компетенції.

 

На п'ятому курсі кваліфікаційна дипломна робота з фаху є підсумком всієї науково-дослідної роботи на рівні бакалаврату та спеціалітету. Тому вона має бути глибоким і повним самостійним дослідженням, яке відповідає вимогам до таких науково-методичних праць. Стає зрозумілою необхідність якомога ранішого вибору дипломної теми, тривалої роботи над нею, проведення експериментальної перевірки висунутих теоретичних положень у період проходження педагогічної практики в школі. Дотримання цих умов забезпечить успішність розв'язання поставлених дослідницьких завдань.

Дипломна робота досить часто настільки захоплює студентів, що стає приорітетним напрямом їх професіональних інтересів на рівні магістерського проекту, що готують студенти шостого курсу.

Кваліфікаційна магістерська робота є обов’язковою формою самостійного наукового пошуку майбутніх магістрів, оскільки магістерська підготовка розуміється як реалізація професійних освітніх програм, орієнтованих на науково-дослідницьку та науково-педагогічну діяльність, а

по закінченню магістратури студенти набувають академічний науковий ступінь «магістр наук». Й якщо на рівні спеціалітету дипломна робота передбачає науково-методичне або історико-теоретичне дослідження, що пов’язане із особливостями педагогічної діяльності вчителя музичного (хореографічного, образотворчого) мистецтва, то на рівні магістратури кваліфікаційна робота, як правило, присвячується актуальним проблемам підготовки фахівців вищої школи, в процесі дослідження яких студенти-магістранти мають розкрити теоретичні засади досліджуваної проблематики, розкрити основопокладаючі, ключові поняття досліджуваної проблеми, та здійснити експериментально-дослідницький пошук щодо висунутих мети, завдань та гіпотези дослідження. Структура магістерського дослідження передбачає складові, ідентичні структурі дисертаційного дослідження.

 

Змістовний модуль І. Поняття про логіку та структуру наукового дослідження.

Тема 1. Загальні відомості про систему педагогічних досліджень у ВНЗ.- 2год.

  1. Предмет і завдання курсу «Основи наукових досліджень».
  2. Методологія і методика педагогічного дослідження.
  3. Організація студентської наукової діяльності у педагогічному ВНЗ.
  4. Основні види наукової роботи студентів
  5. Форми наукового викладу матеріалів дослідження

 

 

1. Визначення проблеми та вибір теми дослідження

2. Мета і завдання дослідження

3. Об’єкт та предмет дослідження

4. Гіпотеза дослідження та її види

5. Висновки наукового дослідження

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 1229; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.