Позакласна і гурткова робота з учнями молодших класів

1. Завдання позакласної роботи з техніки.

2. Індивідуальна робота з учнями.

3. Групові форми організації позакласної роботи.

4. Масові форми позакласної роботи.

1. Позаурочний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно його організувати, щоб він був розумно використаний для відпочинку і заняття улюбленою справою.

Завдання позакласної роботи в усіх її формах полягає в тому, щоб залучили учнів до активної участі в суспільне корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей. Позакласна робота з учнями складає важливу частину і важливий елемент всієї навчальне - виховної роботи загальноосвітніх шкіл. Вона є продовженням і розвитком тієї роботи, яка проводиться на уроках трудового навчання у відповідності з програмою.

Завдання позакласної роботи з учнями з техніки визначаються завданнями всієї навчально-виховної роботи школи - формування розвиненої творчої особистості.

Позакласна робота з техніки будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно враховувати такі специфічні принципи. До них відноситься:

- добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

- масовість позакласної роботи;

- опора на самостійність, індивідуальність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

- суспільне корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

- підпорядкування всіх позакласних занять загальними завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з техніки в позаурочний час і розвиток дитячої творчості можливе лише з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів. Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об’єднати в три групи:

- індивідуальна робота учнів;

- групові заняття в гуртках, клубах та інших творчих об'єднаннях за інтересами;

- масові заходи, до участі в яких залучається велика кількість школярів.

2. Індивідуальна робота з учнями є початковою ланкою в розвитку технічної аматорської творчості і може розглядатись як початковою ланкою гурткової.

Така робота полягає в тому, що окремі учні під керівництвом вчителя або іншого спеціаліста починають займатися моделюванням і конструюванням, поглиблено вивчають деякі питання, що відносяться до техніки і технології. Об'єкти для індивідуальної роботи підбираються так, щоб діти могли виготовляти їх самостійно, використовуючи ті ж матеріали, що і на уроках праці. Але по змісту, формі і опорядженню ці вироби не повинні дублювати те, що виготовляється на уроці.

В деяких випадках на уроці учні не в змозі виконати до кінця завдання, наприклад, розфарбувати виріб з паперу, картону, глини тощо. Виконання опоряджувальних операцій можна закінчити дома, виконуючи його як індивідуальне завдання. Така робота вимагає від учителя проведення додаткового інструктажу - як краще і простіше виконати опорядження виробу.

Велике виховне значення має самостійне виготовлення учнями посібників та обладнання, необхідного для вивчення різних предметів шкільного курсу: лічильного матеріалу для уроків математики, колекцій для уроків природознавства, виробів з глини чи пластиліну для уроків образотворчого мистецтва.

Іноді, плануючи створення якогось гуртка, вчитель спочатку залучає учнів до індивідуальної технічної творчості, щоб звернути увагу учнів до певної області техніки, зацікавить їх. Як, правило, на це і спрямовано зусилля вчителя або керівника гуртка в попередній індивідуальній роботі з юними техніками.

Робота вчителя з окремими учнями є одним з важливих етапів при проведенні будь-якого заняття групою і при організації масових форм роботи. Вони можуть бути складовою частиною, і продовженням участі школярів в масових позакласних заходах.

3. Основною формою організації позакласної роботи з техніки _е гуртки - добровільне об'єднання учнів, які мають спільну зацікавленість в тій чи іншій області техніки та намагання займатись практичною діяльністю в цій області.

В практиці діяльності шкіл та позашкільних дитячих закладівсклались такі типи гуртків для учнів початкових класів:

- гуртки по виготовленню іграшок;

- гуртки по виготовленню наочних посібників;

- гуртки початкового технічного моделювання;

- гуртки художньо-прикладної творчості.

Такі гуртки створюються в школах (головним чином в групах продовженого дня). В них молодші школярі в доступній для них формі знайомляться з елементами техніки і найпростішими технологічними процесами, працюють з папером і картоном, дротом і жерстю, розвивають початкові уміння по обробці деревини, пластмас та інших матеріалів. Учні виготовляють технічні іграшки, нескладні моделі машин і механізмів, прості автоматичні пристрої, навчально-наочні посібники, предмети шкільного і домашнього вжитку.

Конкретний зміст роботи гуртків визначається з урахуванням місцевих умов, побажань учнів, підготовленості самого вчителя або керівника гуртка.

Після створення необхідної матеріальної бази: для роботи гуртка проводить його комплектування з урахуванням дитячих інтересів, вибори активу. Гуртки бажано комплектувати по класах (окреме для перших, других і третіх класів) в кількості не менше як 15 учнів. При великій кількості бажаючих навчитись в гуртку, необхідно створити паралельні групи.

Робота в гуртку - це серйозна праця для школярів, яка вимагає організованості, дисциплінованості вольових зусиль. Тому необхідно, починаючи з перших занять, формувати в учнів ці якості. Заняття гуртка проводиться систематично, один раз на тиждень по 1,5 - 2 год. При роботі гуртка необхідно створити необхідні передумови для успішної діяльності дітей. Формування інтересу пов'язано з переживаннями дитини, почуттям задоволення від своїх досягнень. Психологічно - це підкріплення інтелектуальних і практичних умінь і навичок, що формуються у школярів.

Для успішної роботи гуртка неабияке значення має підготовка керівника. Вона полягає в складанні тематичного річного (піврічного) плану роботи гуртка і конспектів кожного заняття. План складається за розділами програми і може включати декілька занять, присвячених одній темі. В плані передбачаються бесіди, розповіді, досліди, перелік основних практичних робіт, екскурсії, заключні заняття по темі. Потім іде підготовка до кожного заняття. Спочатку визначається мета заняття: навчальна, виховна, розвиваюча. Навчальна мета включає в себе формування в гуртківців знань, умінь і навичок. Перелік знань і умінь визначається програмою гуртка. На кожному занятті керівник гуртка визначає виховну мету: формування почуття красивого, культури праці тощо. При цьому необхідно приділити увагу вихованню охайності, формуванню навичок правильного поводження з інструментами. Для визначення розвиваючої мети необхідно мати на увазі, що особистість в психічному плані характеризується взаємодією чотирьох сторін: інтелектуальної, емоційної, мотиваційної, вольової. Завдання кожного заняття - сприяти розвитку умінь порівнювати, аналізувати, виділяти головне, розвивати наполегливість тощо.

Успіх гурткової роботи суттєво залежить від вибору об’єктів праці. Вони повинні бути привабливими і доступними для дітей, нескладними у виготовленні, формувати в гуртківців любов до праці, мати суспільне корисну спрямованість.

4. Широкі можливості по залученню школярів до технічної творчості мають масові форми роботи, які займають чільне місце в системі виховного процесу в початковій школі.

Проведення масової позакласної роботи з праці має свої особливості. Заходи, пов'язанні з технічною тематикою, сприяють розширенню політехнічного кругозору школярів, вихованню в них пізнавального інтересу до науки, самостійності, творчості, професійної та естетичної освіти учнів.

В змісті роботи доступно, в захоплюючій формі відображається світ сучасної техніки, історії машин, розповіді про вчених, винахідників, раціоналізаторів. Особливістю таких заходів є можливість учнів випробовувати свої сили в конструюванні і моделюванні простих пристроїв (іграшки, сувеніри тощо), а також використання в змаганнях виробів, виготовлених самими учнями на уроках праці або заняттях гуртка.

До масових форм позакласної роботи відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки.

Бесіди про працю і техніку, про людей праці займають на позаурочних заняттях велике місце. Педагогічна ефективність бесіди підвищується, якщо вчитель використовує при цьому наочний матеріал. Наприклад, при виготовленні моделі планерів, літаків учитель демонструє серію картин, які показують, як в стародавні часи люди намагались піднятись в повітря. Далі розповідає про винахід і конструювання літальних апаратів. В Україні цією проблемою вперше почав займатись Левко Маркович Мацієвич, який в 1909 році створив один з перших гідропланерів. Все це підвищує у молодших школярів зацікавленість до занять.

Для проведення позаурочних масових заходів велике значення має перегляд кінофільмів і діафільмів на технічну тематику. Перед демонструванням учитель проводить невелику бесіду, мета якої полягає в тому, щоб учні звернули увагу на найбільш важливі моменти. Іноді при демонструванні діафільмів вчителю доводиться давати коментарі до деяких кадрів.

Після демонстрування кінофільму чи діафільму учитель проводить підсумкову бесіду, відповідає на запитання учнів, дає додаткові пояснення.

Спортивно-технічні змагання завіа-, судно-, автомоделями, виготовленими учнями на уроках та гурткових заняттях, є підсумком роботи учнів. З паперовими моделями планерів, літаків, вертольотів проводиться змагання на дальність польоту по прямій, на тривалість польоту і точність приземлення. З моделями автомобілів - на дальність проїзду і точність руху за заданим напрямком. Можна проводити настільні ігри з використанням технічних іграшок. Такі ігри розвивають у дітей пам'ять, швидкість реакції, точність рухів. Інвентар для таких ігор можна виготовити на гурткових заняттях, іграшки, виготовленні учнями, дозволяють поповнити дитячу ігротеку і зробити ігри більш різнобічними.

Екскурсії як було сказано вище, є однією із найбільш цінною в педагогічному відношенні формою навчально-виховної роботи. Екскурсії в позакласній роботі служать для розвитку політехнічного кругозору дітей, знайомлять з різними професіями, служать джерелом нових цікавих спостережень, активізують пізнавальну діяльність, дозволяють вибрати об'єкти для гурткової роботи.

Читання науково-популярної літератури має особливе значення в розвитку пізнавальних здібностей дітей, в формуванні високих моральних якостей. Для учнів молодшого віку видаються різні серії книг, які дозволяють розвивати інтерес дітей до техніки і їх технічні нахили. Це художня література, в якій розповідається про наших вітчизняних і зарубіжних вчених, новаторів виробництва, раціоналізаторів і винахідників. Видавництво "Веселка" випускає багато альбомів типу "Прочитай і розфарбуй", "Зроби сам". Вчителю необхідно використати ці книжки не лише для розвитку пізнавального інтересу дітей, але і для формування у них уміння моделювати прості вироби за описом і за о мами із книг. Вирішенню цих завдань сприяє також ознайомлення школярів з дитячими виданнями з техніки. Виставки дитячої творчості молодших школярів - це один з ефективних наочних засобів пропаганди дитячої творчості, популяризації роботи гуртків та окремих учнів.

Виставка може функціонувати протягом всього року і організовуватись в робочій кімнаті з трудового навчання або в іншому приміщенні, придатному для організації виставки. Підготовка до виставки включає в себе відбір кращих виробів дітей, оформлення приміщення виставки, яке повинно відповідати вимогам технічної естетики. Для кожного експонату виготовляється табличка, в якій вказано назву роботи, прізвище та ім'я автора, клас, в якому навчається. Для підведення, підсумків створюється журі з вчителів, керівників гуртків, представників з батьківського комітету. На виставці необхідно мати книгу відгуків, в який відвідувачі записують свої враження і побажання. Екскурсоводами на виставці призначаються найбільш активні і компетентні члени гуртків, які можуть детально відповісти на запитання відвідувачів.

Свята, ранки - це художнє оформлення суспільного життя. На святах огляд досягнень в праці, конкурси моделістів. Як правило, до таких свят готують і виставки робіт учнів, можуть бути проведенні міні-змагання авіа-, судно-, автомоделістів.

Робота по підготовці масових заходів поділяється на ряд етапів. Перший етап - вибір теми ранку, яка визначається програмою виховання школярів. Вибір її залежить від віку учнів, їх інтересів, підготовленості до проведення свята. Другий етап - визначення змісту ранку, його сценарію. Для цього учням пропонується прочитати книги, зробити вирізки з газет та журналів по темі ранку, намалювати картини, сконструювати моделі тощо. Після цього вчитель разом з учнями розробляють сценарій. Можна скористатись і готовими сценаріями, які друкуються в педагогічних журналах. Третій етап - безпосередня підготовка до свята, до якого необхідно залучити увесь колектив. Проведення масового заходу можна присвятити до знаменної дати календаря, до шкільних канікулів. Свято проводиться в урочистій обстановці, із запрошенням гостей з інших класів, батьків. Тривалість масових заходів повинна бути не більше, як одна година.

Заключним етапом повинен бути педагогічний аналіз проведеного заходу, де підводяться підсумки:чи досягнута поставлена мета, чи всі завдання вирішенні, які були прорахунки і в чому їх причина

Дата добавления: 2013-12-14