Лекція 16

Тема: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГКОЇ, ТЕКСТИЛЬНОЇ, БАВОВНЯНОЇ, ВОВНЯНОЇ, ШОВКОВОЮ, КОНОПЛЯНО-ДЖУГОВОЇ, ТРИКОТАЖНОЇ, ШВЕЙНОЇ, ШКІРЯНО-ВЗУТТЄВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ.

ЛЕКЦІЯ 15.

Легка промисловість як галузь великої індустрії була створена у другій половині ХVІІІ ст. Швидке зростання кількості галузей легкої промисловості розпочалося у ХІХ ст., коли панські фабрики стали виштовхуватися капіталістичними. Розвиток легкої промисловості стримувався слабким розвитком сировинної бази, а також відсутністю машинобудування.

Шляхи вдосконалення розвитку легкої промисловості: підвищення якості, збільшення кількості, розширення асортименту продукції за рахунок розвитку відповідних галузей на новій основі, а саме: приватизації промисловості з метою заповнення споживчого ринку, створення галузі виробництва нового професійного обладнання, а також для сфери послуг населенню.

Легка промисловість тісно пов’язана із сільським господарством на стадіях первинної обробки сировинита з машинобудуванням й хімічною промисловістю, які постачають їй устаткування, барвники.

Вовняне, бавовняне, шовкове, трикотажне виробництво орієнтується на сировину і споживача, взуттєве і швейне – на споживача, льняне – на сировину.

У легкій промисловості найбільшою підгалуззю є текстильна, до якої належить первинна обробка текстильної сировини, конопле – джгутова, сітков’язальна, текстильно – галантерейна, трикотажна.

Серед галузей виробництва непродовольчих товарів однією з важливих є легка промисловість, яка забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям тощо, а промисловість – технічними тканинами.

У галузі легкої промисловості налічується 483 виробничих підприємства. Проте, значні потенційні можливості галузі використовуються недостатньо. З цього випливають: значні недопоставки сировини за міждержавними угодами з країнами СНД, практично припинені імпортні поставки, які щороку становили 500 млн. дол. США. Перед легкою промисловістю поставлено нову задачу – формувати і розміщувати державні замовлення і контакти та координувати діяльність підприємств, пов’язану з виконанням цього завдання, а також виробляти цільові програми перспективного розвитку нових видів сировини, збалансованого розвитку підгалузей. У розроблених проектах програм розвитку легкої промисловості передбачено розширити сировинну базу та ліквідувати диспропорції в окремих підгалузях, розвивати машинобудування для легкої промисловості, механізм відновлення кооперативних зв’язків із країнами СНД.

Бавовняна промисловість для виробництва тканини є першою серед галузей текстильної промисловості. На неї припадає 50,1% всіх тканин, що виробляються. Для неї характерне віддалення від сировинної бази і навіть споживача. Бавовняна промисловість у своїй структурі має прядильне, ткацьке, крутильно – ниткове і фарбувально – обробне виробництво. Бавовна є основною сировиною для деяких видів тканин із домішкою синтетичних і штучних волокон. Основні підприємства розміщені: у Херсоні, Тернополі – бавовняні комбінати, Донецьку – бавовнопрядильний комбінат, Києві – ватноткацька, Чернівцях, Івано – Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі – ткацькі фабрики, Нікополі – ниткова фабрика.

Вовняна промисловість – одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості. Вона виробляє 7% усіх тканин України. Первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. Чисте вовняне виробництво майже не збереглося. Як домішки використовують штучні та синтетичні волокна, бавовну.

Шовкова промисловість пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк – сирець. Вона виробляє 20,5% усіх тканин України.

Конопляно – джгутова промисловість, крім привізного джгуту і власної сировини (волокна конопель), використовує коротке волокно льону, бавовняну пряжу, хімічні волокна.

Шкіряно – взуттєва промисловість після текстильної є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Основна сировина для неї – природна шкіра свійських, диких і морських тварин. Широке використання нових синтетичних матеріалів (штучної шкіри, гуми), парусини, вовни (для валяного взуття), тканини суттєво збагатило й доповнило сировинну базу взуттєвого виробництва.

У взуттєвому виробництві велику роль відіграють процеси механізації та машинобудування для шкіряно – взуттєвого виробництва. Для шкіряного виробництва важливо удосконалювати діючу і створювати нову технологію, освоювати матеріали з поліпшеними технологічними та експлуатаційними властивостями, механізувати та автоматизувати виробничий процес.

Особливістю легкої промисловості є відсутність значних забруднень повітря інертними речовинами, тому підприємства розташовують у межах зони призначеної для забудови. На підприємствах бавовняної, льняної, вовняної промисловості виникають забруднення при транспортуванні, сортуванні, обробці сировини. За складом пил буває мінерального і органічного походження, за ступенем токсичності – інертним і токсичним.

Дата добавления: 2013-12-14