Як вирішується питання про кримінальну відповідальність юридичних осіб в окремих зарубіжних країнах?

За які злочини, на думку дослідників, юридична особа може нести кримінальну відповідальність?

Російський науковець Н.А. Єгорова проаналізувала відповідальність юридичних осіб за корупційні злочини. Нею, зокрема, висловлена думка про те, що юридичні особи можуть нести кримінальну відповідальність за такі злочини, як заподіяння смерті або тяжкої шкоди здоров’ю через необережність, заподіяння майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою, незаконне підприємництво і незаконна банківська діяльність, відмивання грошей, злочини, пов’язані з незаконною конкуренцією, зловживання при емісії цінних паперів, податкові злочини тощо. Е. Желваков доводить доцільність кримінальної відповідальності юридичних осіб за екологічні злочини (щоправда, з використанням досвіду кримінального законодавства США, а не європейських держав).

Кримінальну відповідальність юридичних осіб передбачають кримінальні кодекси багатьох держав Європи. У 1985 р. керівними принципами в галузі попередження злочинності та кримінального правосуддя в контексті розвитку сучасного економічного порядку державам-членам ООН приписувалось «розглянути питання про передбачення кримінальної відповідальності не тільки для осіб, які діяли від імені якої-небудь установи, корпорації чи підприємства… а й для самої установи, корпорації чи підприємства». Ще 1890 р. у США було введено антитрестівське законодавство. Дещо пізніше у 1929 р. в умовах зростання економічної кризи, великої депресії та посилення робітничого руху учасники Міжнародного конгресу з кримінального права висловились за введення кримінальної відповідальності для юридичних осіб, а в 1978 р. Європейський комітет з проблем злочинності РЄ рекомендував законодавцям визнати юридичних осіб суб’єктами екологічних злочинних діянь.

Як відзначає М.І. Хавронюк, кримінальна відповідальність передбачена у багатьох Європейських країнах [6, с.455]. Так, відповідно до ст. 20 КК Литви юридична особа несе відповідальність лише за ті злочинні діяння, за вчинення яких передбачена відповідальність юридичної особи у Спеціальній частині цього КК. Такими діяннями є, зокрема: необережне вбивство або заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю внаслідок порушення правил безпеки поводження, деякі злочини проти приватного життя особи, незаконне використання енергії і послуг зв’язку, привласнення чужого майна чи права на майно, необережне знищення чи пошкодження майна, злочини у сфері прав інтелектуальної власності, більшість злочинів і кримінальних проступків у сфері економічної діяльності та підприємництва, хабарництво, підкуп тощо.

Відповідно до ст. 14 КК Естонії юридична особа може нести відповідальність за діяння, вчинені її органом чи керівником в інтересах цієї юридичної особи.

Можливість кримінальної відповідальності юридичних осіб визнала і Польща, Сейм якої 27 червня 2002 р. прийняв спеціальний Закон «Про відповідальність колективних суб’єктів за дії, заборонені під загрозою покарання». У цьому законі під колективним суб’єктом розуміється, крім юридичної особи, також торговельна організація та їх союз, організація у стані ліквідації, іноземна організація тощо. Відповідальність юридичної особи є похідною від злочинного діяння відповідної фізичної особи (яка вчинила дію від імені першої або в її інтересах тощо). У Законі прямо перелічені злочини, вчинення яких згаданою фізичною особою тягне за собою кримінальну відповідальність колективного суб’єкта. Це, зокрема, злочини проти: господарської діяльності; порядку страхування; порядку здійснення банківської діяльності; права промислової власності; порядку діяльності торговельних союзів; порядку здійснення зовнішньоекономічних операцій; порядку охорони інформації; достовірності документів; власності; природи; порядку конкуренції; порядку оподаткування.

КК Австрії кримінальну відповідальність юридичних осіб поки не встановлює.

Як відзначалось вище, надзвичайно детально особливості кримінальної відповідальності юридичних осіб визначені у КК Франції, де їм присвячено кілька десятків статей. Це злочини проти людства, навмисні посягання на життя, посягання на недоторканність людини, поставлення людини в небезпечне становище, незаконне поширення наркотиків, дискримінацію, звідництво, проведення експериментів на людях, посягання на приватне життя, неправдивий донос, «комп’ютерні» злочини і проступки, усі види розкрадань, зловживання довірою, посягання на основні інтереси нації, тероризм тощо.

Згідно з КК Бельгії(ст. 5) будь-яка юридична особа несе кримінальну відповідальність за правопорушення, пов’язані з досягненням її цілей або захистом її інтересів, а також за правопорушення, які були вчинені за рахунок її коштів. При цьому, якщо відповідальність юридичної особи породжена виключно діями конкретної фізичної особи, засуджена може бути тільки остання. До юридичних осіб цей КК відносить комерційні та деякі інші товариства, спілки, які не мають на меті отримання прибутку. Але не є суб’єктами кримінальної відповідальності: держава, регіони, провінції, місто Брюссель, комуни тощо.

До КК Голландіїкримінальна відповідальність юридичних осіб у 1950 р. була введена за окремі фінансові й економічні злочини, і лише у 1976 р. як самостійний інститут Загальної частини КК.

У Загальній частині КК Даніїє спеціальна глава 5 (§ 25-27), яка визначає умови кримінальної відповідальності юридичних осіб – акціонерних компаній, кооперативів, партнерств, асо­ціацій, фондів, майнових комплексів і навіть муніципалітетів та органів державної влади. Але щодо двох останніх зазначено таке: караними є тільки діяння, вчинені ними в процесі виконання функцій, порівняних з функціями, що здійснюються фізичними чи юридичними особами.

Дата добавления: 2013-12-14