Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Суд визначає розмір штрафу у встановлених законом межах, залежно від тяжкостівчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного




Автори зауваження пропонували текст частини другої статті 53 КК викласти в такій редакції

Класифікація видів кримінального покарання (стаття 51 КК) свідчить, що штраф є найм’якішим видом покарання. Заміна штрафу позбавленням волі та ще й на 12 років, навряд чи можна вважати пом’якшенням відповідальності. Як справедливо зазначають експерти, такі суперечності свідчать не про гуманізацію, а руйнацію сталої методологічно вивіреної системи кримінальної відповідальності.

Окреміположення законопроектуне відповідають його задекларованій меті – гуманізації відповідальності.Наприклад, стара редакція частини п'ятої статті 53 КК дозволяла заміну штрафу лише громадськими або виправними роботами на строк не більше двох років.

Нова редакція цієї частини норми (поряд з численними іншими недоліками) встановлює імперативний порядок заміни судом несплаченої суми штрафу позбавленням волі, аж до дванадцяти років.

2.3.4. Наслідки реалізації запропонованих положень частини п'ятої статті 53 КК слід розглянути також у поєднанні із законодавчою логікою, що міститься у пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень проекту.Так, заміна позбавлення волі штрафом і навпаки відбуватиметься поза волею засудженої особи. Адже у разі несплати штрафу (за правилами частини п’ятої статті 53 КК) суд знову замінить штраф на позбавлення волі. Такий механізм порушує принципи справедливості і рівності громадян перед законом незалежно від їх майнового стану чи інших характеристик. Хто привласнив суспільної власності багато і є з чого сплатити штраф сидіти не буде. Хто накопичив небагато цінностей, спожив їх і відповідної суми для сплати штрафу і відшкодування привласненого немає – відправляється в тюрму. Повернення до середньовіччя, коли принципи справедливості і рівності громадян перед законом не розглядається взагалі, а звільнення від позбавлення волі залежить від майнового стану зловмисника. Це у 21-му віці навряд чи є припустимим.

2.3.5. Як правильно відзначають експерти такі штрафи, навіть заради наповнення державного бюджету виглядає з точки зору законодавчої логіки дещо провокаційним щодо засуджених осіб, які підпадуть під дію цього закону. На відміну від «старого» порядку (за частиною п’ятою статті 53 КК «суд може замінити…») імперативний механізм заміни одного виду покарання іншим може виявитися просто не реалізованим стосовно осіб, які не мають фінансових можливостей чи майна для сплати штрафу, а також неповнолітніх, які не мають власних джерел доходів.

2.3.6. Нова редакція частини третьої статті 88 КК у частині звільнення від покарання не узгоджується з положеннями статті 74 цього ж Кодексу.

2.3.7. Інститути погашення та дострокового зняття судимості (статті 89-91 КК) буде штучно застосовано до осіб, яким суд відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень проекту замінить позбавлення волі на сплату штрафу.

Загалом на думку фахівців Головного експертного і Головного юридичного управління ВР зміни, передбачені проектом до статей 12, 53, 69, 89 КК практично руйнують логіку класифікації злочинів та усталену систему призначення кримінального покарання і вступають в суперечність з вимогами статті 61 Конституції України.

- Розмір штрафу, передбачений у статтях цього Кодексу, не може бути нижчим від тридцяти та вищим від тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- У вин яткових випадках статтями Особливої частини цього Кодексу може бути встановлено більш високий максимальний розмір штрафу.

3.1. З метою забезпечення вимог частини другої статті 61 Конституції України та відповідних положень Загальної частини КК (щодо індивідуального характеру відповідальності та покарання), у санкціях статей Особливої частини КК мають міститися альтернативні види покарань, пропорційні ступеню тяжкості злочину. Тобто, необхідно відмовитися від ідеї наявності у санкції диспозиції лише такого виду покарання, як штраф. Це стосується насамперед статей ч. 2 і 3 ст. 199, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 224, ч. 2 ст. 233, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-1, ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 368-4 КК за проектом).

3.2. У зазначених складах злочину такі покарання як «виправні роботи» та «обмеження волі» механічно замінено на штраф, що призвело до:

3.2.1 Не обґрунтованого пом’якшення відповідальності за тяжкі та особливо тяжкі злочини;

3.2.2. Порушило принцип співрозмірності покарання та суспільної небезпеки діяння;

3.2.3. Порушило принцип рівності громадян перед законом залежно від їх майнового стану, оскільки від відбування покарання звільнять лише тих осіб, які не відбуту частину покарання зможуть оплатити еквівалентною сумою штрафу (нова редакція ст. 53 КК). Таким чином при відсутності у ст.. 212 та 212 -1 таких видів покарання як виправні роботи та позбавлення волі незабезпечені громадяни будуть відбувати не відбуту частину покарання;

3.2.4. При сплаті штрафу, (читай арифметично еквівалентного викупу (згідно ст. 53 КК) не відбутому покаранню) настане прихована амністія. ЇЇ застосують, правда, не відповідно вимогам Закону У країни «Про застосування амністії в Україні», а за ознакою – сплачено викуп чи ні. Однак, в основі «стандартної» амністії лежить принцип гуманності, що у законодавчий спосіб поширюється на відповідну категорію осіб, безвідносно до того маєш ти гроші чи ні.

3.2.5. Впровадження штрафів як основного виду покарання й відносно корупційних складів злочинів (ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 365-1, ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 368-4 КК), які введені у КК на виконання міжнародних зобов’язань, взятих Україною перед Радою Європи і набрали чинності лише з 1 липня 2011 року є також прихованою амністією. Такі зміни, коли практично не сформовано реальної судової практики щодо такої категорії справ є, м’яко кажучи, передчасними і невиправданими, свідчать про певну корисливу зацікавленість чи іншу заангажованість або принаймні про вкрай непослідовну позицію розробників цих законів та й самого законодавця.

4. Пом’якшення відповідальності за «незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків обладнанням для їх виготовлення»(Ст. 200 КК) робить територію України (порівняно із санкціями інших країн) більш привабливою для вчинення у межах її юрисдикції іноземцями та особами без громадянства суспільно небезпечних діянь, які вчиняються, зазвичай, з метою створення знарядь, які використовуються для вчинення злочинів проти власності.

5. У змісті деяких положеннях КПК України та механізмах їх реалізації проглядаються також елементи дискримінації, спрямовані на встановлення певних преференцій для громадян за ознакою майнового стану, що всупереч вимогам статті 24 Конституції України ставить їх у нерівне становище перед законом. Принаймні це стосується максимального розміру застави, фактичного розміру штрафу, що має дорівнювати розміру завданої шкоди, запровадження нового інституту – заміни не відбутої частини строку позбавлення волі штрафом тощо. При цьому проблема розбалансованості розмірів штрафів у Кодексі України про адміністративні правопорушення і Кримінальному кодексі України залишається невирішеною, а законопроектом її ще більше актуалізовано.

6.Отже, якщо здійснені у 2008 році законодавчі кроки були, в принципі, послідовними, то ідея декриміналізації у запропонований проектом спосіб є сумнівною з точки зору вибіркової ревізії кримінально-правових норм. Принаймні, обсяг і зміст адміністративно-правових заходів та спрощений за процедурою порядок провадження адміністративних справ так само не здатен убезпечити громадян і юридичних осіб – суб’єктів господарювання від зловживань з боку представників правоохоронних органів. А тому зазначені у пояснювальній записці причини та задекларовані цілі прийняття законопроекту навряд чи будуть досягнуті.

Зазначене розробниками проекту підґрунтя для вироблення запропонованої ідеології не враховує того, що окрім функції покарання, кримінальне право виконує також функцію профілактики злочинів.

Однак, продуктивність і ефективність зазначених змін оцінить самий справедливий і непідкупний суддя – це час і правозастосовна практика

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2013-12-14; Просмотров: 286; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.