Фінанси підприємств,які функціонують на комерційних засадах

Зміст і основні принципи організації фінансів господарських суб'єктів

Тема5. ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ, ОРГАНІЗАЦІЙ ТА УСТАНОВ

1. Зміст і основні принципи організації фінансів господарських суб'єктів

2. Фінанси підприємств,які функціонують на комерційних засадах

3. Фінанси організацій і установ, які провадять некомерційну діяльність

4. Фінанси громадських об'єднань та доброчинних фондів

Ключові терміни: фінанси підприємств, фінан­сові ресурси підприємств, комерційний роз­рахунок, фінансова незалежність, фінансова відповідальність, бюджетні субсидії, фінан­си громадських об'єднань, фінанси організа­цій і установ, які здійснюють некомерційну діяльність, доброчинні фонди.

Фінанси підприємств і об'єднань — складова части­на фінансової системи держави. Специфіка фінансів підприємств і організацій полягає в тому, що вони без­посередньо обслуговують процес виробництва, де здійс­нюється створення і первинний розподіл ВВП.

Об'єктом розподілу є виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) на стадіях виробництва та реалізації. Для початку процесу виробництва потрібні відповідні фонди фінансових ресурсів цільового призначення, за раху­нок яких формуються основні та оборотні фонди. Після кожного виробничого циклу зазначені фонди поновлю­ються, а також створюється чистий прибуток, який роз­поділяється підприємством самостійно на поповнення статутного капіталу, у резервний фонд, у фонд матері­ального заохочення, на соціальний розвиток та інші потреби.

При первинному розподілі виручки від реалізації продукції створюються фонди фінансових ресурсів. Ли­ше частина з них є ресурсами підприємницьких струк­тур — це чистий прибуток і амортизаційні відрахуван­ня. Підприємства і організації, що займаються вироб­ничою діяльністю, можуть мати ресурси, що надходять у формі пайових внесків членів трудового колективу від продажу акцій та інших видів цінних паперів. Фінансо­ві ресурси можуть надходити також у формі кредитів, страхових відшкодувань за ризиками, бюджетних суб­сидій.

Фінанси підприємницьких структур — це різно­манітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються для виробництва і реалізації про­дукції, робіт і послуг у різних галузях економіки.

Організація і функціонування фінансів підприємств базуються на певних принципах. До них відносять:

— комерційний розрахунок;

— господарську і фінансову незалежність;

— фінансову відповідальність;

— матеріальну зацікавленість.

Комерційний розрахунок вимагає покриття всіх ви­трат власними доходами і одержання прибутку. Госпо­дарська і фінансова незалежність підприємств регламен­тується законодавством України. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від форм власності, однакові права і створює однакові можливості доступу до матері­ально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.

Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції між підприємцями, захищає споживачів від виявів не­сумлінної конкуренції та монополізму в будь-яких сфе­рах підприємницької діяльності.

Органи державного управління будують свої відно­сини з підприємствами, використовуючи:

— податкову та фінансово-кредитну політику, вклю­чаючи визначення ставок податків і відсотків за
державними кредитами, податкових пільг, правил ціноутворення, цільових дотацій;

— державне майно і систему резервів, ліцензій, лі­зинг, соціальні, екологічні та інші норми і норма­тиви;

— науково-технічні, економічні та соціальні держав­ні та регіональні програми.

Початкове формування фінансових ресурсів комер­ційних підприємств відбувається в момент заснування підприємства, коли створюється статутний фонд. Його джерелами в залежності від форм власності виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів, довготер­міновий кредит, бюджетні кошти. Величина статутного капіталу свідчить про розмір грошових засобів — ос­новних і оборотних, які інвестовані у виробництво.

Матеріально-технічною основою процесу виробниц­тва є основні виробничі фонди. Зношена частина варто­сті основних засобів, перенесена на готову продукцію, поступово накопичується в амортизаційному фонді. І У практиці господарювання застосовують різні методи нарахування амортизації: лінійний, регресивний та при­скореної амортизації. Кошти амортизаційного фонду ви­користовуються на повне відновлення основних фондів, що забезпечується капітальними вкладеннями.

' Оскільки розширене відтворення передбачає оновлен­ня основних фондів у розмірах, які перевищують нара­ховану суму зносу, для фінансування капітальних вкла­день, окрім амортизації, залучаються також інші дже­рела фінансових ресурсів: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; фінансові ресурси, за­лучені від розміщення акцій; пайовий капітал; довго­термінові кредити комерційних банків; придбання ос­новних фондів на основі фінансового лізингу; інвести­ційний податковий кредит; цільові субсидії; бюджетні асигнування та кошти державних цільових фондів (за рішенням уряду).

Для виробництва продукції підприємству, поряд із основними фондами, потрібні й оборотні кошти. Части­на оборотних коштів авансується у сферу виробництва і формує оборотні виробничі фонди, інша частина пере­буває в обігу і формує фонди обігу.

Джерелами створення оборотних коштів можуть бути:

— власні кошти (чистий прибуток підприємства);

— залучені кошти (кредиторська заборгованість);

— позикові кошти (короткотермінові кредити банків).

У комерційному підприємстві прибуток є основним узагальнюючим показником діяльності, а також дже­релом задоволення відповідних потреб підприємства.

Виділяють такі основні принципи розподілу при­бутку:

— першочергове виконання фінансових зобов'язань перед державою;

— максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного виробництва;

— використання прибутку на матеріальне стимулю­вання працівників;

— спрямування прибутку на соціально-культурні по­треби.

У розподілі прибутку підприємницьких структур можна виділити два етапи.

Розподіл загального прибутку підприємства. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підпри­ємство. При цьому державою регламентуються подат­ки з відповідними пільгами та санкціями.

Розподіл і використання прибутку, що залишаєть­ся в розпорядженні підприємства після здійснення пла­тежів до бюджету. На цьому етапі розподіл прибутку може відбуватися через попереднє формування цільо­вих грошових фондів або спрямуванням коштів безпо­середньо на фінансування витрат.

Дата добавления: 2013-12-14