За способами справляння податки бувають розкладні та квотні, або окладні

Залежно від рівня державних структур, які встанов­люють податки, їх поділяють на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки визначають вищі органи влади. їх стягнення є обов'язковим на всій території країни, незалежно від того, до якого бюджету (держав­ного чи місцевого) вони зараховуються.

Місцеві податки встановлюються місцевими органа­ми влади та управління. Можливі різні варіанти запро­вадження місцевих податків:

— у вигляді надбавок до загальнодержавних податків(рівень надбавки визначають місцеві органи відпо­відно до чинних обмежень);

— введення місцевих податків за переліком, що вста­новлюється вищими органами влади (вибір подат­ків здійснюється місцевими органами влади);

— впровадження місцевих податків на розсуд місцевих органів без будь-яких обмежень боку цент­ральної влади.

Місцеві податки сплачуються юридичними та фізич­ними особами, які одержують доходи, володіють май­ном на певній території або землею, займаються пев­ним видом діяльності або використовують майно, що перебуває у розпорядженні місцевого самоврядування.

Розкладні податки — це історична форма справлян­ня податків. Механізм оподаткування був наступним: спочатку уряд визначав загальну суму податкових над­ходжень, необхідну для фінансового забезпечення функ­ціонування держави. Потім ця сума розподілялась між адміністративними одиницями залежно від обраного масштабу. Пізніше органи управління адміністратив­них одиниць доводили до кожного платника відповідну суму нарахованого податку.

За квотних, або окладних, податків для кожного платника нарахована до сплати сума податку визна­чається залежно від обсягу податкової бази або об'єкта оподаткування і ставок податку.

Розрізняють три способи утримання податків:

1) біля джерела отримання доходу;

2) на підставі декларації;

3) на підставі платіжного повідомлення.

Перший спосіб — використовується в процесі стяг­нення податків і зборів із заробітної плати і доходів гро­мадян від здійснення трудових обов'язків.

Другий спосіб — стягнення податків на підставі де­кларації, передбачає надання платниками даних про фактичні розміри об'єкта оподаткування. При цьому іс­нують значні можливості для ухилення від сплати податків.

Стягнення податків на підставі платіжного повідом­лення здійснюється лише у випадках, коли платник має

сплатити суму нарахованих йому відповідними органа­ми податків (наприклад, розрахунок сум земельного по­датку в сільській місцевості здійснюється фахівцями сільських Рад народних депутатів). В окремих випадках платник надає цим органам декларацію про фактичні чи прогнозовані розміри об'єкта оподаткування.

Дата добавления: 2013-12-14