Міжнародні організації в системі міжнародних фінансів

Валютні ризики

Валютний ризик — це сукупність негативного впли­ву зміни обмінного курсу на вартість фірми. Коливання валютного курсу відображається або в бухгалтерській звітності фірми, або на залишках грошових коштів.

Валютний ризик поділяють на:

— обліковий (акаунтинговий) ризик;

— валютно-економічний ризик.

Акаунтинговий ризик виникає через те, що зміна ва­лютного курсу може негативно позначитися на вартості фірми (банку) при конвертуванні фінансової звітності щодо зовнішньоекономічних операцій з іноземної валю­ти у вітчизняну.

Окрім того, фірми піддаються ризику несприятливої дії зміни курсів іноземних валют на власні грошові кошти на поточних валютних рахунках. Такий ризик називають валютно-економічним.

Валютно-економічний ризик складається з двох ком­понентів:

— контрактний ризик;

— конкурентний ризик.

Контрактний ризик виникає як можливість отри­мання фірмою валютних доходів чи збитків у зв'язку з виконанням валютно-деномінованих контрактних зо­бов'язань. Конкурентний ризик виникає через те, що зміни валютного курсу можуть змінити майбутні дохо­ди і витрати компанії, тобто загальні грошові потоки, не пов'язані з окремими контрактами. Зміна цього типу ризику вимагає довготермінового розгляду ринкових позицій фірми, на конкурентоздатність яких можуть впливати зміни валютного курсу. Отже, фірма зіткнеть­ся з конкурентним ризиком у той момент, коли вона інвестує кошти для роботи із сильною іноземною конку­ренцією.

На розвиток міжнародних фінансових ринків впли­вають міжнародні організації. Репрезентуючи волю дер­жави, міждержавні організації в межах повноважень, зафіксованих в установчих документах, регулюють між­народні валютно-кредитні відносини.

Міжнародна організація — це об'єднання незалеж­них держав, створене на основі міжнародного договору і статуту для виконання певної мети. Вона має систему постійно діючих органів і заснована у відповідності з між­народним правом.

Класифікація міжнародних організацій здійснюєть­ся за такими ознаками: юридична природа організацій, масштаб діяльності організацій, предмет діяльності ор­ганізацій.

До міжнародних фінансових організацій належать:

— Міжнародний валютний фонд (МВФ);

— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);

— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);

— Багатостороннє агентство з гарантування інвести­цій (БАТІ);

— Банк міжнародних розрахунків.

Міжнародний валютний фонд є провідним фінан­совим інститутом, який має статус спеціалізованої уста­нови ООН. Він почав функціонувати в 1947 р. Основною метою діяльності МВФ є сприяння розвитку міжнарод­ної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулю­вання та надання кредитів у іноземній валюті для вирів­нювання платіжних балансів членів Фонду.

Статутний капітал МВФ утворюється за рахунок внес­ків держав-членів у відповідності з встановленою для кожного з них квотою. Квота є основою для визначення обсягу фінансового внеску кожного члена і розмірів кре­дитів у МВФ, які пропорційні квоті. Величина квоти залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі у світовій економіці та міжнародній торгівлі. Кво­та розраховується на основі таких показників: ВНП, об­сяг експорту й імпорту, величина золотовалютних ре­зервів.

Статут МВФ передбачає, що окрім власного капіталу, який є основним джерелом фінансування, Фонд може використовувати і залучені кошти.

Діяльність МВФ охоплює три основних напрями:

— кредитування з метою надання фінансової допо­моги країнам, у яких утворилося від'ємне сальдо платіжного балансу;

— регулювання міжнародних валютних відносин;

— постійний нагляд за світовою економікою.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку заснований у 1945 р. і як спеціалізована установи входить у систему ООН. Учасниками банку можуть бути лише країни-члени МВФ. Основною метою діяльності банку є сприяння розвитку економіки країн-членам МБРР через надання довготермінових кредитів та гарантування приватних інвестицій.

Кредитування здійснюється у двох формах — систем них позик та інвестиційних кредитів.

Системні позики надаються урядам окремих країн під програми макроекономічної стабілізації. Кошти по мають цільового призначення і можуть використовуватися урядом на власний розсуд. Отримання позик обу­мовлюється виконанням певних вимог. У разі їх невиконання надання кредитів може бути призупинено.

Інвестиційні кредити видаються під конкретні інвестиційні проекти терміном до 20 років під гарантії уряду. Виділення кредитів обумовлюється наданням інформації про фінансовий стан країни, що позичає кошти, та про об'єкти кредитування.

Міжнародна асоціація розвитку надає безвідсоткові кредити найбіднішим країнам світу терміном до 50 років на пільгових умовах — 0,75 %.

Міжнародна фінансова корпорація надає кредити високорентабельним приватним підприємствам країн, що розвиваються, причому без гарантії урядів відповідних країн.

Багатостороннє агентство з гарантування інве­стицій здійснює страхування іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, на випадок політичних ри­зиків.

Банк міжнародних розрахунків є першою в історії міжнародною фінансовою інституцією. Він був створе­ний у 1930 р. Основне завдання банку полягає у нала­годженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійсненні розрахунків між ни­ми. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної систе­ми. Він виконує депозитно-кредитні функції, валютні операції та операції на фондовому ринку.

Дата добавления: 2013-12-14