Елементи інфраструктури

1. Торговельні підприєм ства та організації 1.1. Підприємства гуртової торгівлі 1.2. Гуртові та дрібногуртові крамниці 1.3. Підприємства роздрібної торгівлі 1.4. Товарні біржі 1.5. Будинки торгівлі 1.6. Підприємства комісійної та консигнаційної торгівлі 1.7. Ярмарки 1.8 Аукціони

2. Комерційно-посередницькі організації 2.1. Дкстриб'юторські фірми 2.2. Брокерські організації 2.3.Торговельно-промислові палати 2.4. Дилерські фірми

3, Організації з надання послуг 3.1. Організації з прокату 3.2. Лізингові організації 3.3. Інжинірингові організації 3.4. Консалтингові фірми

4. Інформаційні організації 4.1, Маркетингові та інформаційно-комерційні центри 4.2, Виставки 4.3. Рекламні організації

5. Фінансові організації 5.1. Банківська система 5.2. Фондові та валютні біржі 5.3. Організації зі страхування 5.4 Інвестиційні організації

6. Контролюючі органи 6.1. Рахункова палата 6.2. Органи податкової системи 6.3. Організації захисту прав споживачів 6.4. Митна служба 6.5. Аудиторські організації

7 Юридичні організації 7.1. Нотаріальні контори 7.2. Система адвокатури 7.3. Судова система 7.4. Нотаріальна система

8. Організації працевлаштування та кадрового забезпечення8. 1. Служби зайнятості 8.2. Кадрові служби підприємств, організацій, відомств 8.3. Навчальні заклади професійної підготовки 8.4. Служби перепідготовки та підвищення ква­ліфікації кадрів

9. Транспортна система 9.1. Залізничний транспорт 9.2. Автомобільний транспорт 9.3. Водний транспорт 9.4. Повітряний транспорт 9.5. Трубопровідний транспорт

10. Система зв'язку 10.1. Поштовий зв'язок 10.2. Електричний зв'язок 10.3. Теле- і радіозв'язок 10.4. Космічний зв'язок

11. Складське господарство 11.1. Склади 11.2. Обладнання 11.3. Вантажно-транспортні системи 11.4. Тара

12. Паливно-енергетичний комплекс 12.1. Нафтовий підкомплекс 12.2. Газовий підкомплекс 12.3. Вугільний підкомплекс 12.4, Електроенергетичний підкомплекс

Результати функціонування інфраструктури ринку товарів та послуг виступають не в матеріально-речовій формі, а у вигляді корисного ефекту, тобто продукцію інфраструктури не можна нагромаджувати. Характерною особливістю елементів інфраструктури ринку товарів і послуг є те, що вони просторово взаємозамінні. Велика концентрація складових інфраструктури в одному місці не може компенсувати їх нестачі в іншому. Крім того елементи інфраструктури різняться за техніко-економічними характеристиками. Одні з них створюють розгалужені мережі (транспортні комунікації, мережі зв'язку, енерго- і водопостачання. Вони мають напрям, протяжність, пропускну здатність.) інші мають поодинокий характер (складські місткості, залізничні станції, місця виконання вантажно-розвантажувальних та перевалочних робіт, електричні підстанції тощо). Уже навіть з цього випливає, що економічний зміст інфраструктурної діяльності позначений великою складністю та багатогранністю.

3. Усі ринки перебувають у тісному взаємозв'язку та взаємозалежності і поділяються на різні субринки й ринкові сегменти за допомогою спеціальних уточнювальних термінів (національний ринок, міжнародний ринок і т. ін.). Будь-який ринок характеризується складною структурою, що класифікується за різними критеріями:

1) залежно від економічного призначення об'єктів ринкових відносин — ринок споживчих товарів і послуг, ринок промислових товарів, ринок ноу-хау, сировинний ринок, ринок цінних паперів тощо;

2) залежно від географічного положення — місцевий, національний, світовий;

3) за ступенем обмеження конкуренції — монополістичний, олігополістичний, монопсонічний, вільний, мішаний;

4) за галузями виробництва — автомобільний, нафтовий, комп'ютерний і т. ін.;

5) за характером продажу — оптовий, роздрібний.

Маркетинг продукції промислового призначення та товарів широкого вжитку має однакові засади. Однак практичне розв'язання багатьох питань здійснюється за різних підходів – вибір ринку, сегментування споживачів, маркетингова політика щодо окремих видів товару, ціноутворення, канали збуту, просування товару.

Якщо попит значно перевищує пропонування товару, то це — ознака так званого ринку продавця, на якому існує стійкий дефіцит товарів та послуг. Переважання пропонування над попитом є характерною ознакою ринку покупця. Ринок покупця найпоширеніший у розвинутих країнах.

Незалежні рішення у ринковій економіці здійснюється за допомогою ринкового механізму. Організуючою силою цього механізму є ціни, які виконують функцію сигналів — інформаторів про умови на ринку для виготовлювачів і споживачів товарів. Тобто саме ціни стають генеральним координатором ринкової економіки. Через них утілюються в життя незліченні індивідуальні економічні рішення. Головною регулювальною та контролюючою силою ринкової економіки виступає конкуренція. Її форми та методи залежать від кількісного співвідношення продавців і покупців. Визначальні варіанти таких співвідношень:

Види конкуренції

	Форми ринку
Покупець
Продавець	Один	Кілька	Багато
Один	Обопільна монополія	Обмежена монополія	Монополія
Декілька	Обмежена монопсонія	Обопільна олігополія	Олігополія
Багато	Монопсонія	Олігопсонія	Обопільна поліполія

Конкуренція примушує виробника виробляти саме ті вироби, які бажає придбати споживач, та ще й за низькими цінами. Для окремого товару конкуренція набирає вигляду конкурентності ринку. Для кожної фірми конкурентність ринку — це міра її можливостей впливати на умови реалізації власної продукції. Чим менше окремі фірми впливають на ринок своєї продукції, тим більш конкурентним він є. Для оцінювання ступеня монополізації ринку застосовується коефіцієнт Герфіндаля—Гіршмана:

ІХХ =SUM (A_j)²

де ІХХ — індекс концентрації ринку;

A_j — частка фірми на ринку, при цьому SUM (A_j) = 1.

Крім цього, для оцінювання концентрації ринку застосовується ще один індекс. Він обчислюється піднесенням до квадрата відсоткової частки ринку кожної з фірм та підсумовуванням добутих результатів. Для галузі, в якій діє п фірм, що конкурують між собою, застосовується така формула розрахунку:

Дата добавления: 2013-12-14