Макроекономічні показники двох країн

млрд дол. США

Показники	Країни
А	В
ВВП	95,2	35,4
Експорт товарів і послуг	16,9	6,4
Імпорт товарів і послуг	18,2	6,1

Розрахунки показників зовнішньої торгівлі для країни А: зовнішньоторговельний оборот становить 16,9 + 18,2 = 35,1 (млрд дол.); сальдо зовнішньої торгівлі 16,9 – 18,2 = – 1,3 (млрд дол.) коефіцієнт покриття 16,9: 18,2 = 0,929, або 92,9 %; коефіцієнт внутрішньовидової міжнародної спеціалізації (– 1,3): 35,1 = – 0,037, або – 3,7 %; експортна квота 16,9: 95,2 = 0,178, або 17,8 %; імпортна квота 18,2: 95,2 = 0,191, або 19,1 %.

Отже, країна А має негативний торговельний баланс; 7,9 % імпорту не покривається доходами від експорту; країна є імпортером, ступінь залученості її до міжнародної внутрішньовидової спеціалізації невисокий (– 3,7 %); країна із середнім рівнем відкритості економіки (17,8 %); рівень імпортної залежності (19,1 %) є безпечним для економіки країни.

Країна В має позитивний торговельний баланс (+ 0,3 млрд дол.), коефіцієнт покриття 104,1 %; країна є експортером; ступінь залученості її до міжнародної внутрішньовидової спеціалізації низький (+ 2,0 %); країна із середнім рівнем відкритості економіки (18,1 %); імпортна залежність (17,3 %) перевищує безпечний рівень (15 %).

Достатньо важливим аспектом в аналізі зовнішньої торгівлі та виявленні перспектив її розвитку є вивчення структури товарообігу.

Структура обороту зовнішньої торгівлі досліджується статистикою у двох напрямах:

· з погляду географічного розподілу імпорту й експорту, тобто визначення частки експорту (імпорту) окремої країни (групи країн) у загальному експорті (імпорті) своєї країни;

· з погляду їхньої товарної структури (частка окремих товарних груп в експорті (імпорті).

Метою географічного розподілу товарообігу є оцінка ступеня участі окремої країни в міжнародному розподілі праці, у характеристиці орієнтації країни в зовнішньоекономічних зв’язках, у визначенні її частки у світовій торгівлі.

Товарна структура — це частка окремих товарних груп в експорті (імпорті) або в зовнішньоторговельному обороті країни. Вивчення товарної структури зовнішньої торгівлі потрібне для оцінки товарних потоків, характеристики спеціалізації країни у виробництві окремих видів товарів, сировинних ресурсів.

Більшість зовнішньоторговельних операцій здійснюється за світовими цінами. Як світові на практиці застосовують ціни великих регулярних експортно-імпортних комерційних угод, що укладаються в центрах світової торгівлі відомими фірмами — експортерами чи імпортерами відповідних видів товарів. Наприклад, на машини й устаткування — це ціни таких країн, як США, Німеччина, Японія. На деякі сировинні товари (зерно, каучук, бавовна) світові ціни встановлюються на найбільших світових товарних біржах. Варто взяти до уваги, що під час визначення світових цін охоплюється приблизно 60 % світового обороту, що забезпечує достатню репрезентативність у розрахунках.

Статистичне вивчення послуг ЗЕД здійснюється лише у вартісному виразі. Особливість експорту (імпорту) послуг виявляється в тому, що їх надання і споживання збігаються в часі. Згідно з рекомендаціями МВФ у складі послуг вирізняють: транспортні, туристичні, послуги зв’язку, будівельні, страхові, фінансові, комп’ютерні та інформаційні, роялті та ліцензійні, інші ділові послуги. При цьому використовують такі методи їх визначення:

· транскордонна поставка, коли країна надає послуги іншій країни без переміщення, наприклад, комп’ютерні послуги;

· споживання послуги за кордоном, тобто споживач переміщується в іншу країну для придбання послуги, наприклад, туристичні послуги;

· метод комерційної присутності передбачає, що постачальник переміщується у країну споживача для надання послуг (консультаційних, ремонтних тощо);

· споживач і постачальник зустрічаються за межами своєї країни для надання послуг, наприклад, транспортні.

Рекомендації щодо визначення вартості послуг, їх класифікації, особливостей статистичного обліку містяться в Керівництві зі складання платіжного балансу.

Дата добавления: 2013-12-14