Тема 3. податкова застава

як захід примусового стягнення податкового боргу

План лекції

1. Зміст податкової застави;

2. Виникнення права податкової застави;

3. Основні функції та повноваження податкового керуючого щодо податкової застави;

4. Узгодження операцій із заставленим майном;

5. Умови та підстави для звільнення активів з-під податкової застави;

6. Податкова порука

1. Зміст податкової застави

Внаслідок податкової застави орган стягнення має першочергове право у разі невико­нання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

Рішення про податкову заставу майна свідчить про наміри податкових органів застосувати примусове стягнення податків. Це примусить платників прискорити сплату недоїмки.

У зв'язку з тим, що податкова застава - це самостійний інститут, специфічний вид по­даткових правовідносин, яким широко користуються в країнах з високорозвиненою економікою, виникає вона не внаслідок договору, як звичайна застава, а внаслідок боргу перед бюджетами всіх рівнів та державними цільовими фондами. Право податкової не потребує письмового оформлення.

У разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

2. Виникнення права податкової застави

Право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій. Право податкової застави не поширюється на авансові платежі, не внесені своєчасно.

Право податкової застави визначається на підставі даних карток особових рахунків платників податків, що ведуться контролюючими органами відповідно до чинного за­конодавства.

Відповідно до пп. 124.1. ПКУ відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Предметами податкової застави не можуть бути:

- національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають осо­бистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизацію яких заборонено законодавчими актами, а також майно, що включає­ться до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають прива­тизації, у тому числі казенних підприємств (ст.4 Закону України «Про заставу»);

- майно та кошти благодійних організацій (ст.19 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»);

- приватизаційні папери (ст.5 Закону України «Про приватизаційні папери»);

- майно громадян, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами, перелік якого встановлено додатком до Закону України «Про виконавче провадження».

3. Основні функції та повноваження податкового керуючого

щодо податкової застави

Податковий керуючий щодо податкової застави має такі повноваження та виконує такі функції:

- Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, які стосуються здійснених заходів із погашення податкового боргу платника податків;

- Надсилання платнику податків податкової вимоги;

- Здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та складання акта опису такого майна;

- Реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі та її виключення із такого реєстру;

- Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу;

- Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу;

- Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу;

- Підготовка документів для звернення органу державної податкової служби до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків;

- Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі;

- Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за встановленою формою (додаток 1);

- Підготовка рішення про складення відповідних актів та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків;

- Підготовка рішення про виконання платником податків законних вимог податкового керуючого за встановленою формою (додаток 2) та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення операцій на рахунках платника податків;

- Підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі;

- Отримання від платника податків інформації та документів про операції із майном, яке перебуває у податковій заставі;

- Вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов’язковою згідно з вимогами ПКУ);

- Підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби;

- Розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов’язань (податкового боргу).

4. Узгодження операцій із заставленим майном

Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою органу державної податкової служби зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою органу державної податкової служби за умови часткового погашення податкового боргу.

5. Умови та підстави для звільнення активів з-під податкової застави.

Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження;

- реєстрації в органі державної податкової служби податкової поруки у випадках, визначених ПКУ.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених вище.

Дата добавления: 2013-12-14