Тема 1. 1. Предмет, мета, завдання та зміст курсу креслення у старшій школі

Вступ

Кафедра технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації

Фізико-технологічний факультет

Рівненський державний гуманітарний університет

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Растворимостью называется способность вещества растворяться в том или ином растворителе. Количественной мерой растворимости вещества при данных условиях служит концентрация его насыщенного раствора.

Растворимость

Поэтому растворимость может быть выражена в виде процентной, молярной концентрации растворённого вещества в насыщенном растворе. Очень часто растворимость выражают также числом граммов растворённого вещества, насыщающих 100 граммов растворителя (например, воды).

Растворимость разных веществ в воде может очень сильно различаться. Если в 100 граммах воды растворяется более 10 граммов вещества, то такое вещество считается хорошо растворимым; если растворяется менее 1 грамма вещества – малорастворимым, если менее 0,01 грамма вещества – практически нерастворимым. Следует, отметить, что абсолютно нерастворимых веществ не существует.

Принципы, позволяющие количественно предсказать растворимость вещества, в настоящее время неизвестны. Однако ещё со времён алхимиков известно правило «подобное растворяется в подобном», которое отражает тот факт, что вещества, состоящие из полярных молекул, и вещества с ионным типом связи (HCl, NaCl, H₂SO₄, K₂SO₄) лучше растворяются в полярных растворителях (вода, спирты, жидкий аммиак), а неполярные вещества (например, галогены) – в неполярных растворителях (бензол, сероуглерод и т.п.).

Растворение большинства твёрдых тел сопровождается тепловым эффектом:

кристалл + растворитель ⇆ раствор ± Q.

Применяя принцип Ле-Шателье к равновесию растворения, легко спрогнозировать, что если вещество растворяется с поглощением тепла, то увеличение температуры приведёт к увеличению растворимости. Если же образование раствора сопровождается выделением тепловой энергии, растворимость с ростом температуры уменьшается.

Растворение газов в воде представляет собой экзотермический процесс, поэтому растворимость газов с повышением температуры уменьшается. Так, кипячением воды можно удалить растворённый в ней воздух, сероводород, аммиак и другие газы.

Если растворимость вещества уменьшается при понижении температуры, то при охлаждении насыщенных растворов избыток растворённого вещества обычно выделяется. Однако, если охлаждение проводить осторожно и медленно, не допуская попадания в раствор твёрдых частиц извне, то выделения избытка растворённого вещества может не произойти. В этом случае образуется раствор, содержащий значительно больше растворённого вещества, чем его требуется для насыщения при данной температуре. Такие растворы называются пересыщенными. В спокойном состоянии они могут длительное время оставаться без изменения. Но при попадании в пересыщенный раствор извне твёрдых частиц растворённого вещества и при встряхивании раствора, весь избыток растворённого вещества быстро выкристаллизовывается.

Курс лекцій з дисципліни

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КРЕСЛЕННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

Для напрямку освіти 7.010103

«Технологічна освіта»

Рівне - 2012

УДК

ББК

Друкується за рішенням Вченої Ради фізико-технологічного факультету РДГУ

(протокол № від)

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КРЕСЛЕННЯ У СТАРШІЙ ШКОЛІ ТА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ. Курс лекцій для вчителів трудового навчання загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів та студентів педагогічних навчальних закладів напрямку підготовки «Технологічна освіта»./Автори-укладачі: М.С. Янцур, Ю.В. Фещук,– Рівне: РДГУ, 2012.- c.

Автори-укладачі: М.С. Янцур, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації РДГУ

Ю.В. Фещук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри пофесійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ.

Рецензенти: М.М. Козяр, кандидат педагогічних наук, доцент (Рівненський НУВГП);

Н.В. Щетина, кандидат педагогічних наук, доцент (Глухівський НПУ ім. Олександра Довженка)

Відповідальний редактор М.С.Янцур, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації. РДГУ.

Курс лекцій схвалений і рекомендований до друку кафедрою технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації РДГУ (протокол № від)

План

1. Мета, завдання курсу креслення у старшій школі. Зв'язок креслення з іншими предметами в старшій школі.

2. Зміст курсу креслення, варіанти його вивчення в старшій школі.

3. Побудова програм з курсу креслення для старшої школи.

4. Навчально-методичне забезпечення курсу креслення в старшій школі.

1. Курс креслення в загальноосвітніх навчальних закладах носить загальноосвітній характер та визначає за мету дати учням завдання з теорії зображення предметів на площині та сформувати в учнів навички читання і використання креслень.

Основне завдання курсу креслення —навчити учнів правильно читати та виконувати креслення, а також розширити їх політехнічний кругозір.

Засвоєння учнями змісту програми спрямоване на вирішення таких завдань:

1) дати елементарні відомості про основні способи зображення просторових об’єктів на площині;

2) навчити учнів свідомо читати графічні матеріали, відтворювати образи предметів та аналізувати їх форму і конструкцію;

3) сформувати у учнів систему знань та вмінь, необхідних для виконання графічних документів;

4) забезпечити умови для ознайомлення учнів з струк­турою і технологією сучасного виробництва, з елементами моделювання та конструювання;

5) сприяти розвиткові технічного мислення, пізнавальної активності та просто­рової уяви учнів;

6) сприяти формуванню здатності до самостійної роботи з навчальним матеріалом;

7) сформувати в учнів якості, необхідні для проективної діяльності людини у сфері матеріальної культури.

Міжпредметні зв'язки є однією з головних умов підвищення ефективності навчального процесу. Забезпечення міжпредметних зв'язків сприяє формуванню в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду, пізнавального інтересу, свідомого засвоєння знань, поглибленню політехнічних знань та підготовці учнів до продуктивної праці. Особливо важливо забезпечити Міжпредметні зв'язки при викладанні креслення, математики, трудового навчання, фізики, оскільки знання й уміння, набуті учнями при вивченні цих предметів, взаємозв'язані між собою і в цілому створюють в уяві учнів цілісну картину світу.

Креслення і математика тісно взаємопов'язані ще з «Арифметики» Л. Ф. Магницького, хоч креслення й входило до курсу математики як практична геометрія.

У школах нашої країни креслення вивчається як окремий предмет. Зв'язок геометрії і креслення зумовлений тим, що креслення побудоване на теоретичних основах геометрії, а навички побудов, яких учні набувають на уроках креслення, використовують на уроках геометрії для побудови трапецій, паралелограмів, ромбів.

Тому вчителеві креслення треба встановити тісний контакт з учителем геометрії з тим, щоб відповідний теоретичний матеріал був розглянутий на його уроках. Наприклад, такі питання як поділ та побудова кутів за допомогою циркуля і лінійки, побудова взаємно перпендикулярних прямих тощо, яких не розглянуто в підручнику з креслення, мають бути вивчені на уроках математики під час розв'язування геометричних прикладів і задач.

Відомо, що методи паралельних і прямокутних проекцій використовують не тільки в кресленні, а й у геометрії. Незнання цих методів гальмує глибоке засвоєння учнями способів як плоских, так і просторових зображень фігур. Учителям креслення й геометрії треба звернути також увагу на вивчення методів проеціювання.

Як було вже зазначено, креслення і геометрія користуються тими самими теоретичними викладками, правилами і законами. Прикладом цього може бути правило симетрії, яке широко застосовують як у кресленні, так і в математиці. Пропедевтичний зв'язок між цими предметами встановлюють під час вивчення основ якого-небудь явища поняття з математики для використання цих знань на уроках креслення, наприклад, вивчення масштабу, властивостей тангенсів гострого кута тощо.

З графічних понять і правил, які вивчають на уроках креслення, паралельне і прямокутне проеціювання учитель геометрії використовує при вивченні паралельних проекцій фігур та їх властивостей.

При виконанні креслень треба намагатись, щоб в усіх побудовах учні знаходили їх геометричний зміст. Для цього вивчення креслення має ґрунтуватись на математичній основі. Учитель продумує, який геометричний матеріал доцільно розглядати на уроках і коли та в якому обсязі пін вивчався на уроках геометрії. Використання згаданих порад сприятиме підвищенню активності учнів та якіснішому засвоєнню ними знань.

Креслення і трудове навчання. Креслення і праця нерозривно зв'язані між собою. Трудове навчання здійснюється значно раніше, ніж креслення, тому учитель трудового навчання дає перші навички виконання та читання креслень простих об'єктів праці. Ці елементарні знання з креслення учні можуть використовувати для виконання певних завдань. Учитель креслення разом з учителем трудового навчання оцінюють роботи, які учні виконують за кресленнями. Увагу учнів слід зосередити при цьому не тільки на якості роботи, а й на точності виготовлення деталі за кресленням та кількості витраченого матеріалу.

Фізика і креслення —дві важливі політехнічні дисципліни. На уроках фізики учні за рисунками ознайомлюються з будовою і принципом дії багатьох механізмів і машин, розв'язують різні задачі графічним способом. Креслення і технічний рисунок на уроках фізики розглядають як засіб пояснення певних фізичних законів. Тому не можна миритися з тим, щоб учні в графічних роботах з фізики порушували правила, вивчені на уроках креслення. Про це треба домовлятись з учителем фізики. З другого боку, вчитель креслення замість виконання ескізів і креслень незнайомих деталей і пристроїв може за домовленістю з учителем фізики взяти деякі прилади з кабінету фізики і використати їх як роздатковий матеріал до відповідної теми уроку. Радимо це практикувати особливо при вивченні складальних креслень. Такий захід сприятиме активізації навчальної діяльності учнів на уроках креслення і фізики.

Креслення і географія. На уроках географії учням часто доводиться виконувати різні технічні рисунки і креслення, які відіграють особливо важливу роль у розкритті загальних фізико-географічних понять. Уже в 5-му класі на уроках географії учні будують план класу, шкільної ділянки, місцевості, зображують рельєф місцевості за допомогою горизонталей, визначають азимут по карті тощо. У наступних класах учні, поглиблюючи знання з географії, вивчають картографічні проекції, вимірювальні можливості карт, умовні знаки і позначення на топографічних картах, визначають прямокутні координати точок за допомогою топографічної карти та ін.

2. В рекомендаціях щодо вивчення креслення в 2011-12 н.р. зазначено, що креслення може вивчатись як курс за вибором у 8-11 класах; вивчення креслення передбачено в 11 класі технологічного напряму (2 год. на тиждень).

Зміст курсу креслення у старшій школі:

№ теми	Тема	Орієнтовна кількість годин
	10-й клас
	Вступ
	Загальні вимоги до оформлення креслень
	Геометричні побудови на кресленнях
	Креслення плоских предметів.
	Креслення в системі прямокутних проекцій
	Виконання і читання креслень
	Аксонометричні проекції. Технічний рисунок.
	Перерізи та розрізи при виконанні креслень предметів
	Усього
	11-й клас
	Вибір зображень на кресленнях
	Складальні креслення
	Зображення з¢єднань на складальних кресленнях
	Читання та деталювання складальних креслень.
	Топографічні та будівельні креслення
	Технічні схеми
	Усього

3. Сьогодні креслення - це не лише засіб спілкування інженерів, конструкторів та робітників, - це фундамент графічної культури людини, яка живе в сучасному техногенному світі. Автоматизація і механізація сучасного виробництва істотно змінила зміст і характер діяльності людини. Зросла роль операцій, пов’язаних з сприйняттям та обробкою різної інформації. Досить часто дії людини в різних сферах пов’язані не з реальними об’єктами, а з їх замінниками у вигляді пультів управління, схематичних зображень реальних процесів і явищ. Схематичні і знакові моделі дозволяють в абстрактній, символічній формі не лише показувати взаємно-однозначну відповідність об’єктів і їх графічних зображень, але і принципово змінювати способи вирішення просторових та інших задач. Креслення - це один з ключів до успішного оперування сучасними видами інформаційних систем.

Програма передбачає послідовне вивчення учнями питань загальних вимог до оформлення креслень, побудови контурів зображень на кресленнях, теоретичних основ побудови зображень методом прямокутного проекціювання, виконання технічних креслень різного призначення, основних відомостей про будівельні й топографічні креслення а також про схеми.

Зміст програми передбачає створення умов для ознайомлення учнів з основами сучасного виробництва та з місцем графічних документів у діяльності людини. Формуванню в учнів просторового мислення, розвиткові їхніх технічних здібностей сприятимуть різноманітні практичні роботи, пов’язані з аналізом змісту зображень на кресленні та читанням креслення із метою визначення певних відомостей про зображені на них предмети, із застосуванням елементів конструювання та уявних перетворень просторових властивостей предметів.

Програма складається з загального тематичного плану курсу, змісту навчального матеріалу, переліку навчальних досягнень учнів, орієнтовного змісту практичних робіт.

У тематичному плані наведено рекомендований розподіл часу в годинах за навчальними темами. Залежно від конкретних умов, пов’язаних із засвоєнням змісту тієї чи іншої теми учнями, вчитель має право перерозподіляти години між окремими темами програми.

Засвоєння курсу креслення здійснюється на базі вивчення теоретичного матеріалу та виконання практичних робіт. Практичні роботи передбачають: читання креслень, виконання графічних вправ у робочих зошитах, виконання креслень та ескізів на аркушах креслярського паперу.

Конкретний матеріал для практичних робіт учитель добирає самостійно, виходячи зі змісту навчального матеріалу та орієнтуючись на наведені в підручнику з креслення зразки завдань. При доборі завдань перевагу слід віддавати таким, які активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів: роботі з довідковим матеріалом, завданням творчого характеру тощо.

Всі практичні роботи повинні виконуватись тільки олівцем із застосуванням креслярських інструментів.

У процесі вивчення курсу необхідно передбачити широке використання навчальних наочних посібників: таблиць, зразків креслень, моделей, роздаткового матеріалу, екранних посібників тощо. Самостійна робота учнів із підручником та наочними посібниками має стати невід’ємною складовою процесу навчання.

4. Навчальна діяльність школи регламентується двома основними документами: навчальним планом і навчальною програмою.

Навчальний план – документ, в якому визначається кількість і назви навчальних дисциплін, які вивчаються в школі, кількість навчальних годин, які відводяться на їх вивчення, і порядок проходження цих предметів по роках навчання.

В школі креслення вивчається в 8 – 9 класах по одній годині в тиждень. Всього на курс креслення в кожному класі відводиться по 34 годині на рік.

Навчальна програма – основний документ предмета, в якій вказано зміст розділів і тем предмета, та кількість годин на їх вивчення.

Навчальна програма являється основним керівним документом для вчителя даного предмета. Її потрібно хороше вивчити, зрозуміти основні напрямки і зміст, мету і завдання навчання в середній школі.

Основним напрямком програми по кресленню являється навчання учнів способам побудови зображень просторових фігур на площині, навчання читати і виконувати технічні креслення.

Програма підкреслює, що учні повинні навчитися самостійно користуватися довідниковим матеріалом в процесі читання і виконання креслень. Особливе значення програма надає розвитку просторових уявлень. І це потрібно розглядати як умова для формування конструкторсько – технічних здібностей учнів, що дуже важливо в політехнічній школі.

Програма рекомендує широко використовувати різні засоби наочності, які допомагають біль міцному засвоєнню вивчаючого матеріалу.

Програма передбачає ознайомлення учнів з різними пізнавальними і цікавими задачами, які не тільки підвищують інтерес до предмету, але і розширяють їх загальний кругозір, просторову уяву.

Програма орієнтує вчителя на роботу з учнями головним чином в класі. При виконанні графічних і практичних робіт учні повинні користуватися довідниковим матеріалом. При цьому обов’язкові графічні роботи повинні виконуватися на окремих аркушах, а тренувальні вправи – в робочих зошитах. Всі роботи виконуються тільки олівцем.

Підручник креслення являється одним із основних джерел набуття знань школярами. У ньому викладені основні теорії предмета в об’ємі, визначеним програмою.

Підручники з креслення для старшої школи:

§ Сидоренко В. К. Креслення. – Львів: Оріяна - Нова, 2004. – 356 с.

§ Сидоренко В. К. Креслення. Профільний рівень: Підручник для 11 кл. ЗНЗ. – К.: Освіта, 2011. – 239 с.

Дата добавления: 2013-12-14