Форми фінансових відносин в економіці

Характеристика фінансових відносин.

У національній економіці кожної країни господарську діяльність здійснюють домашні (сімейні) господарства, підприємства, держава. Ці господарюючі суб'єкти утворюють базову структуру економіки. Між ними існують різноманітні економічні зв'язки, опосередковані рухом грошових ресурсів. Сукупність економічних відносин, які виникають між державою, підприємством і домашнім господарством (населенням) у зв'язку з рухом фондів грошових ресурсів, утворюють фінансові відносини.

Загальна схема фінансових взаємодій в економіці дозволяє виокремити найбільш представницькі її зв'язки і фінансові відносини на різних рівнях. Це, зокрема, такі види відносин і фінансових потоків:

· відносини"держава-підприємство","підприємство-держава" 'характеризують фінансові відносини, які виникають між державою та державними й недержавними підприємствами. 1).Фінансові відносини між державою та державними підприємствами характеризуються тим, що, з одного боку, держава (за допомогою системи оподаткування, різних платежів і відрахувань з підприємств до державного бюджету та інших централізованих фондів) через свої фінансові органи реалізує право власності на засоби виробництва, вилучаючи у підприємств і централізуючи частину їх прибутку, тобто держава отримує від підприємств кошти, з другого боку, підприємства за певних умов можуть одержувати від держави фінансову підтримку у вигляді прямих асигнувань (наприклад централізованих капітальних вкладень і дотацій), а також надання різних економічних пільг (зменшення ставок податку, звільнення від сплати певних платежів тощо). Відтак виникають розгалужені фінансові потоки в обох напрямках.

2)Фінансові відносини між державою і підприємствами недержавних форм власності складаються відповідно до економічної ролі держави, яка повинна створювати кошти державного, республіканського і місцевих бюджетів для задоволення суспільних потреб. Ці кошти створюються через їх вилучення у підприємств механізмами оподаткування, платежів, ренти, орендної плати тощо. Разом з тим, слід відзначити, що держава стосовно недержавних підприємств може виконувати роль активного учасника фінансових відносин: подавати їм свої замовлення, спрямовувати фінансові ресурси в потрібну сферу виробництва. При цьому недержавні підприємства одержують від державних органів кошти у формі оплати, а також певних пільг, дотацій, асигнувань. Фінансова політика держави стосовно до недержавних підприємств може бути також заборонною і обмежувальною, нести елементи примусу, створюючи межі, в яких функціонує приватне або колективне підприємство. Через систему жорстких фінансових санкцій держава може змінити спрямованість підприємницької діяльності або заборонити її. Так робиться в будь-якій країні з ринковою економікою.

При переході до ринкових відносин основною концепцією розвитку фінансових відносин між державою і підприємствами має бути, по-перше, прагнення до їх вирівнювання, універсалізації, незалежно від форм власності, по-друге, враховування специфіки податків і платежів, масштабів оподаткування, по-третє, врахування особливості передавання фінансових коштів з державного бюджету, особливо у процесі інвестування підприємств пріоритетних галузей національної економіки;

· відносини " держава-населення " (виникають насамперед з приводу отримання різного виду виплат (пенсії, допомоги, стипендії) і пільг, кредитів на будівництво житла та інші потреби, відсотків за державними цінними паперами) і " населення-держава " ( охоплюють податкові платежі населення та різні форми кредитування населенням держави, зокрема позики, лотереї, вклади в ощадні банки, мито, відсотки за кредит).

· відносини "держава-держава " характеризують перерозподіл коштів з одних каналів бюджету в інші.

· "підприємство-підприємство". Господарські договори, що укладені між ними, регламентуються як взаємними платіжними зобов'язаннями між постачальниками, так і системою штрафних санкцій, неустойок за порушення договірної дисципліни, а також винагородою за виконання особливих вимог замовника. Фінансові відносини цього виду охоплюють не тільки взаємозв'язки між виробничими підприємствами, але і їх відносини з підприємствами торгівлі і сфери обслуговування. В умовах переходу до ринку активізуються фінансові відносини між підприємствами всіх форм власності та видів підприємництва, що випливають з їх економічних взаємозв'язків.

· Відносини "підприємство-населення " ( характеризуються, перш за все, виплатою працівникам заробітної плати й інших видів грошових винагород, що входять в оплату праці; з грошових фондів підприємств здійснюються окремі соціальні й інші виплати теперішнім або колишнім їх працівникам і членам їхніх сімей - дивіденди, що виплачуються за акціями, а також повернення у грошовій формі особистої або приватної власності під час звільнення працівника з підприємства або в разі його смерті) та "населення - підприємство "( населення здійснює грошові виплати підприємствам у процесі реалізації ними товарів і послуг).

Дата добавления: 2013-12-14