Таблиця 3.7

Таблиця 3.6

РІВНІ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ

Рівень управління	Об’єкт витрат	Рівень собівартості
Підприємство
Окремий напрям виробництва
Цех
Виробнича дільниця
Бригада
Робоче місце

На машинобудівному підприємстві за рішенням його керівництва розробляється механізм внутрішнього ціноутворення. Ухвалено внутрішню планово-розрахункову ціну на продукцію виробничих підрозділів з предметно-замкнутим циклом формувати за схемою:
ціна = собівартість продукції підрозділу + прибуток.
Величина прибутку в ціні визначається шляхом розподілу прибутку за кінцевим виробом пропорційно вартості обробки (собівартість виготовлення продукції підрозділом без прямих матеріальних витрат). Витрати на продукцію (прилад П) для механоскладального цеху підприємства наведено в табл. 3.7.

Стаття витрат	Витрати на прилад П, грн
Основні матеріали та куповані напівфабрикати	65,00
Напівфабрикати інших цехів	32,00
Енергія технологічна	13,10
Зарплата виробничих робітників	24,20
Відрахування на соціальні потреби	13,00
Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування	28,70
Загальновиробничі витрати	15,00

Ціна готової машини, котра містить прилад П, становить 1000 грн., повна собівартість — 800 грн, вартість обробки — 400 грн.
Визначити величину планово-розрахункової ціни на продукцію цеху на основі її моделі, вибраної на підприємстві.
Вказівка. Визначення внутрішньої ціни на продукцію виробничого підрозділу здійснюється за формулою
,
де ВЦ і — внутрішня ціна і -го напівфабрикату;
і — вид напівфабрикату, котрий міститься у кінцевому виробі;
С і — собівартість виготовлення і -го напівфабрикату;
П — прибуток за готовим виробом;
— вартість виготовлення і -го напівфабрикату в підрозділі без прямих матеріальних витрат;
— вартість виготовлення виробу в цілому без прямих матеріальних витрат.
Відповідь:
ВЦ = 138 грн.

Запитання

1. З чим пов’язана поява концепції центрів відповідальності?
2. Що таке центр відповідальності?
3. Які є види центрів відповідальності за ознакою обсягу повноважень і відповідальності?
4. У чому полягає сутність функціонального і територіального аспектів системи центрів відповідальності?
5. Розкрийте переваги управління витратами за допомогою системи центрів відповідальності.
6. Назвіть вимоги до формування центрів відповідальності.
7. Що таке кошторис витрат підрозділу і які функції він виконує?
8. Визначіть, які витрати для підрозділу рівня цеху є прямими, непрямими.
9. Який склад витрат кошторису цеху?
10. Опишіть порядок складання плану витрат підрозділу підприємства.
11. Що таке гнучкий кошторис? Яка формула гнучкого кошторису?
12. Наведіть рух витрат окремого допоміжного чи обслуговуючого підрозділу за складання кошторисів основного виробництва і визначення собівартості продукції.
13. Які основні методи розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між підрозділами основного виробництва?
14. Поясніть сутність методу прямого розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами. Які вади і переваги цього методу?
15. Що є спільного та відмінного в методах взаємних послуг і системи рівнянь щодо розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів?
16. Що таке внутрішня ціна? Функції внутрішніх цін.
17. Які є методи формування внутрішніх цін?

Тести
З наведених нижче відповідей виберіть правильну:
1. Місцем виникнення витрат не може бути:
а) законсервований об’єкт, який не експлуатується;
б) робочі місця управлінського персоналу;
в) підприємство в цілому;
г) цехи допоміжного та обслуговуючого виробництв;
д) поліклініка, що знаходиться на балансі підприємства.
2. Організація управління витратами за центрами відповідальності:
а) доцільна на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи, філії та дочірні підприємства;
б) доцільна на будь-якому підприємстві;
в) дає можливість формувати механізм самоконтролю працівників підприємства;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
3. Функціональні центри відповідальності — це:
а) декілька місць витрат, очолювані однією особою;
б) місце витрат, яке контролюється функціональним управлінцем згідно з його повноваженнями;
в) це місце витрат, яке контролюється управлінською особою лише у визначений проміжок часу, під час здійснення операції;
г) правильними є відповіді а), б);
д) правильними є відповіді б), в).
4. Показник витрат є показником відповідальності для центру:
а) інвестицій;
б) витрат;
в) прибутку;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), б).
5. Організація центрів відповідальності на підприємстві:
а) здійснюється на підставі відповідних нормативних актів;
б) здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і звітність»;
в) не регламентується нормативними актами;
г) залежить від організаційної структури підприємства;
д) правильними є відповіді в), г).
6. Для обчислення гнучкого кошторису необхідно знати поділ витрат підрозділу на:
а) прямі та непрямі;
б) регульовані та нерегульовані;
в) змінні та постійні;
г) правильними є відповіді а), в);
д) правильними є відповіді б), в).
7. Розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів відбувається з допомогою:
а) методу прямого розподілу;
б) симплекс-методу;
в) методу системи рівнянь;
г) методу множників Лагранжа;
д) правильними є відповіді а), в).
8. До функцій внутрішніх цін належать:
а) стимулювальна функція;
б) розрахункова функція;
в) вимірювальна функція;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
9. Внутрішні ціни можуть формуватися на основі:
а) ринкових цін;
б) адміністративно-розпоряджувальних актів;
в) договорів;
г) правильними є всі попередні відповіді;
д) правильними є відповіді а), в).
3.3. Практичне заняття

Питання для обговорення

1. Концепція управління витратами за місцями їх формування та центрами відповідальності.
2. Функціональний і територіальний аспекти побудови місць витрат і центрів відповідальності.
3. Звітність в умовах управління доходами і витратами за центрами відповідальності.
4. Порядок складання кошторисів місць витрат.
5. Методи розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами.
6. Аналіз розв’язання задач за темою.

Література: 1 (розд. 2), 2 (розд. 2, 3), 3 (розд. 8.1, 8.3, 9.1, 9.2), 8
(гл. 8, 9).

Безнапівфабрикатний метод — метод формування внутрішніх витрат, за якого вартість напівфабрикатів власного виробництва не відноситься на собівартість продукції виробничих підрозділів.
Кошторис підрозділу — план витрат підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності.
Кошторис підрозділу за угодою (замовленням) — план витрат підрозділу на виконання угоди (замовлення).
Метод взаємних послуг — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого їх витрати розподіляються до певного моменту поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими підрозділами, на останньому етапі розподілу залишки витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів відносять на основні виробничі підрозділи прямо.
Метод прямого розподілу — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого їх витрати безпосередньо списують на основні виробничі підрозділи.
Метод системи рівнянь — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів відбувається з урахуванням взаємних послуг, відповідні обчислення передбачають складання та розв’язання системи рівнянь.
Місце витрат — робоче місце або сукупність організаційно поєднаних робочих місць (дільниці, відділення тощо).
Напівфабрикатний метод — метод формування внутрішніх витрат, за якого до складу витрат підрозділів входить вартість напівфабрикатів і продукції, виготовленої іншими підрозділами підприємства.
Центр відповідальності — сегмент діяльності підприємства, очолюваний певною особою, яка несе персональну відповідальність за встановлені показники його роботи.
Центр витрат — різновид центру відповідальності, в якому контролюються лише витрати (організаційно центр витрат може формувати місце витрат або сукупність організаційно поєднаних робочих місць).
Центр інвестицій — різновид центру відповідальності, в якому контролюються витрати, надходження та інвестиції.
Центр прибутку — різновид центру відповідальності, в якому контролюються доходи і витрати.

Дата добавления: 2013-12-14