Показники старіния планів і карт. Періоди оновлення планів і карт

Чинники, що впливають на швидкість старіния

Старіння планово-картографічного материалу.

ПЛАНОВО-КАРТОГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

КОРигування І ОНОВЛЕННЯ

Плани і картм відображають ситуацію місцевості, що відповідає часу виконання знімань, тому з часом зафіксована на них інформація стає невідповідною її фактичному стану, тобто вони старіють.

Старіння планів і карт зумовлено:

1) неперервною зміною вигляду земної поверхні, що, в першу чергу, залежить від господарської діяльності людини;

2) підвищенням вимог до їх точності, детальності, повноти, змісту і оформлення у зв’язку з науково-технічним прогресом.

Зміни можуть відбуватися:

у розмірах і конфігурації землекористувань та їх контурів у зв’язку з трансформацією, вилученням і відведенням земель;

у якісному стані ділянок у зв’язку з проведенням меліоративних, агротехнічних та інших заходів;

у складі категорій земель та категорій землекористувачів;

у розмірах територій внаслідок зміни адміністративних кордонів.

Інтенсивне старіння планів і карт, що використовуються при проведенні землеустрою і земельного кадастру, зумовлює необхідність їх систематичного оновлення. Необхідно визначити планові показники старіння планів і карт для встановлення термінів їх оновлення або коригування.

Оновленням називають процес створення нових планів і карт на основі нових знімань із використанням існуючих планів і карт та їх геодезичної основи. Періоди оновлення встановлюються від 8 до 15 років у залежності від міри старіння планів і карт в різних районах картографування.

Однак інтенсивне старіння планів і карт зумовлює необхідність проведення заходів щодо підтримання планів і карт на сучасному рівні через коротші терміни, з метою систематичного задоволення вимог достовірності інформації про використання землі при проведенні земельного кадастру. Так, наприклад, через кожні 3–5 років, як правило, проводиться створення проектів землеустрою, а дострокове оновлення плану в ці терміни технічно недоцільне і економічно невигідне. Тому між оновленнями карт і планів проводять їх коригування

Коригуванням називають знімання нових контурів ситуації; нанесення результатів знімання на існуючий план (карту); зняття з плану або карти неіснуючих контурів.

Міру старіния планів і карт доцільно визначати головним чином з точки зору вартості робіт по коригуванню і оновленню плану. Вартість робіт залежить від наступних чинників:

– міра старіння плану (карти);

– спосіб коригування (наземним способом або за допомогою аерофотознімання);

– вид коригованого плану, що створений способом наземного знімання або аерофотознімання;

– категорії складності місцевості.

Вартість коригування визначається переважно об’ємом польових робіт, який є завжди меншим при використанні аерофотознімання, ніж при наземному методі. Об’єм польових робіт у свою чергу, визначається довжиною знімальних контурів і знімальних ходів, що прокладаються з метою знімання ситуаційних змін. Тому основним показником старіння планів і карт λ є відношення сум довжин відзнятих і нанесених на план контурів l до сумарної довжини всіх контурів L на момент знімання:

Однак простіше визначати λ з відношення площ контурів, що зазнали змін p до усіх відображених на плані P:

Щорічне старіння коливається в межах , причому найбільший відсоток старіння стосується значних площ. З кожним наступним роком приріст відсотка старіння поступово знижується, і на момент оновлення планів і карт, тобто через 8–15 років, він досягає 30–80%.

Аналіз показників старіння планів (карт), що обчислені за вищенаведеними формулами, а також вартостей робіт щодо коригування і оновлення планів і карт дозволяє встановити наступні висновки: якщо оновлення планів проводитиметься новим зніманням тільки наземними методами, то коригування доцільно проводити при змінах ситуації до 50% для місцевостей I і II категорій складності і до 40% для місцевості III категорії складності; якщо ж оновлення планів проводитиметься методом аерофотознімання, то коригування доцільне для планів місцевості I категорії складності при змінах ситуації до 30%, II категорії – до 20% і III категорії – до 10%.

Дата добавления: 2013-12-13