Держава

МІСТО

СЕЛО

Основних громад є три: село, місто, держава.

Село є первісною територіальною хліборобською громадою, яка об'єднує родини, професійні скупчення, мовні, релігійні і інш. як прості, так і їх кумулятивні сполучення і агрегати в одну цілість, яку ми називаємо громадою. Громада є територіальною і публlчно-правною одиницею, що в певних межах самоуправляється, має примусову владу над своїми членами.

162---------------------------------------------------------------

Місто є також територіальною і публічно-правною одиницею, що об'єднує в собі і прості скупчення, і складні верствн, і суспільні агрегати. Місто від села дуже різниться тим, що в своїй діяльності відірване від прямого зв'язку з природою і виконує вищі соціальні функції — промисел^1, обмін, транспорт, публічна адміністрація, наука і мистецтво, а на долю села залишається сільське господарство.

Володіє територією і захищає її перед міжнародним правом, має всю повноту публічної влади, дає санкцію публічних прав села і міста. Економічна функція: організує засіб і мірило обміну - гроші і веде своє господарство у межах відчуженої в своє користування господарської землі і частини засобів із господарства громадян.

В ряді громад держава є верховною громадою, оскільки над нею жодної вищої організації немає.

Публічно-правове коло діяльності громад обмежується в простороні територією, в межах якої діє громадська організація. З того випливає і обсяг функцій кожної громади (так звана «компетенція»). але він міняється в історичному процесі: то держава перебирає на себе багато функцій, то місто відвойовує собі більше прав. Сільська громада завжди мала небагато прав, бо її обмежує держава, місто і крайова громада.

Населення поділяється ще на крайові громади: волость - то є вища громада над селами, повіт - над волостями, «край», «земля», «губернія», «округа» і т. д - це громада над повітами, держава - над всими громадами. Села стають осередками волоснихгромад, а міста - осередками всих інших громад, в тім числі і державної.

В суті речі беручи - всі крайові громади і держава зводяться до основних громад: село і місто. Коли б всі села і всі міста звести до купи, то ми мали б лише дві громади: село і місто. Повіт, губернія держава - це лише різні назви організацій, витворених містом на певній території. Ось тому відносини між селом і містом є головним змістом суспільного життя, що ж до повітів,

1:: Промисел - тут і в інших місuях викладу у значенні промисловість.

163--------------------------------------------------------------

губерній і держави - то це, сказати б, «штучні громади», внтворені лише для координації відносин на більших територіях, де стоїть б_а_г_а_т_о сіл і б_а_г_а_т_о міст.

Координація є важлива річ, тому держава відбирає від міст багато прав - стає централізованою, а коли міста відтягнуть більше прав від держави, то вона стае децентралізованою (господарські і культурні відносини вийшли з меж села, багато суспільних функцій виконує місто, котре одібрало їх від села, а від міста одібрала держава).

Насамперед від людей, що займаються здобуттям поживи (харчів), обробляють землю, здобувають тваринні і рослинні речовини для харчування, відокремилася функція ремісництва, цебто виготовлення всяких предметів і виконання всяких робіт, що не відносяться прямо до природи. Такі люди-ремісники мусили свої вироби обмінювати на хліб і всяку поживу. З того виникла потреба оселятися в таких місцях, куди б легше було діставатися кожному, хто хоче обміняти поживні речі на ремісницькі вироби. Ремісники купчилися в одному пункті. Сюди приходили люди для обміну. Коли реміснича праця стала зручною, то ремісники виробляли більше, ніж могла спожити їхня місцевість і близька околиця. Тоді з ремісництва виокремилася група людей, що розносила й розвозила по дальших околицях ремісничі вироби. Це так звані купці. Торгівельна функція виокремилася з ремісничої. Ремісники й торгівці мусили жити разом в одній місцевості. Торгівельна функція викликає потребу більшого руху, зносин на дальші простори. Ясно, що й колишня громадська адміністрація (старшини, військові, представники культу) зосереджувалися в тих пунктах, де жило більше ремісників і тopгівців. Ось так витворювалося поступово місто внаслідок суспільного поділу праці. Ясно, що містами повільно ставали села, які лежали біля річок або в місцях, де сходилося кілька шляхів. Поступово всі жителі такого села покидали працю, зв'язану із добуванням поживи (мисливство, рибальство, хліборобство) і займалися ремісництвом, торгівлею або втягалися в громадські обов'язки (керівництво, військова справа, релігійна служба). Ремісничо +торгівельно + адміністративно-військові +культові осередки ставали містами, а люди, що здобували поживу просто від природи, жили в селах. Щоб існувати і задовольняти свої потреби, і село, і місто взаємно мусили вступати в обмін продуктами праці. Сeлa

164-----------------------------------------------------------------

мусили давати податки на адміністрацію, міста примушували селян підпорядковуватися.

Село, коли обмежити його потреби до самої їжі, могло б прожити без міста, але місто прожити без допомоги села не може, бо мусить мати із села головне - їжу. Міста неминуче стали політичними осередками і керівниками над селами. Хоч села не раз протягом історії бунтували проти міст, але з того нічого не вийшло: переможцем завжди виходило і виходить місто. Треба зауважити, що коли розвинулися міста і почалося захоплювання земель, то великими землевласниками стали в першу чергу люди з міста: начальники, військовики, служителі культу і купці. Державу створило місто, як форму організації для примусу сіл. Державна влада роздавала захоплені землі і людей своїм людям - так витворено клас поміщиків, котрі володіли землею, як засобом визискувати працю інших. Поміщики стали по професії «державниками», цебто з себе створили державну організацію, воювали, підбивали інші племена, набирали собі рабів і невільників, орудували ннми, як худобою, утримували свої бойові відділи (військо), якими страшили всіх слабших - чи «чужих», чи «своїх». При тім закладали вже міста умисно у вигідних пунктах, з яких краще наступати і воювати. («стратегічні міркування»), з яких краще організувати торгівлю («економічні міркування»), чи розповсюджувати свою віру («релігійні», чи як кажуть тепер, «культурні» інтереси). Теперішні деякі «учені», що не розуміють причин витворення міст, вигадують всякі «теорії» про походження міст, напр. «воєнну теорію», «монастирську теорію» і так без кінця, а справді місто витворилося лише внаслідок суспільного поділу праці.

Це є соціологічна теорія походження міста, і вона є єдино-наукова теорія. Міста були державами. Старовинні грецькі республіки, Римська республіка, середньовічні міські республіки (Венеція, Генуя і ін.), навіть у наш час є такі держави -міста, наприклад, вільне місто Гданськ (Данціг).

Така держава-місто має всю публічну владу в своїх руках у межах міста. Державна влада є тут ніщо інше, як влада міської громади, ніким не обмежена.

Коли ж владу такої держави-міста поширити на багато інших міст і сіл, то вийде сучасна держава, в якій одне місто (столиця) виконує верховну владу, інші міста обмежено до їх місцевих справ, а над сільськими гpo-

165----------------------------------------------------------

мадами і містами утворено крайові громади (губернія, земля, чи округа, а потім повіт і волость або район). Цей поділ влади між столицею і іншими крайовими громадами та міськими і сільськими викликається потребами зручності управління і керівництва. Розуміється, за міськими і навіть сільськими громадами визнається певна кількість неминучих функцій - завідувати суто місцевими справами (охорона «порядку», чистка вулиць, організація освітлення, постачання води, харчів, навіть трохи шкільництва, розваг і т. п.). В селі ці функції ще менші: «порядок», ремонт шляхів, боротьба з пожежами і інш.

Таким чином громадська організація в селі і місті є передовсім організація для розподілу осельної землі, охорони порядку, регуляції основних потреб, що виникають внаслідок співжиття певного числа людей у даному місті. Функції громад подібні, хоч і різняться в кількості, а не якості. Порівняймо кілька громад (див. табл. на стор. 167):

Можна б далі вести порівняння устрою, органів і функцій, які виконує держава, місто і село, але й цього досить, щоб ясно побачити, що між селом, містом і державою так багато спільного, що можна б сказати: село є зародком міста, місто є прообразом держави (іноді й державою).

І село, і місто, і держава є справді громадами, лишень та є різниця, що держава є формою зв'язку між містами та селами і що над державою немає вищого органу. (В тих випадках, коли держава є складною, прим., конфедерація, то сама держава розкладається на кілька організацій - вищих громад, над якими стоїть верховна громада, а під якими стоять крайові громади, що в свою чергу об'єднують міські і сільські громади).

Коли сільська і міська громади є на певній території сполученням простих і складних скупчень та агрегатів, то що таке держава, як громада? Це є форма координації міських і сільських громад в простороні; всі громади виростають із сільської і мають все ширше територіальне охоплення і ширшу компетенцію в правах і функціях.

Коли ми візьмемо державну організацію, то бачимо, що вона поділяється на підлегле населення, керуючо-підлеглі шари і верховні керуючі шари, зведені до єдиної керуючої волі, висловлюваної або однією людиною (самодержцем), або кількома представниками (парла-

166-----------------------------------------------------------

ментом). значить, устрій держави кількаповерховий, як і міста, і села.

Громади є формою правно-політичної організаціі населення, а партії є приватно-політичними організаціями, що борються за владу чи в сільській, чи міській, чи крайовій, чи державній громадах.

	Держава	Місто	Село
Земля	Територія держави	Територія міста	Територія села
Члени організвції	Громадяни (всі жителі на території держави	Громадяни міста	Громадяни села
Як стають членами?	Автоматично від народження чи приймаються за згодою урядів	З народження або за згодоб громади	З народження або за згодою громади
Керівництво	Влада законодавча, виконавча і судова (парламент, уряд, суд)	Міська рада і Управа, мировий суд	Сільська рада, управа, волосний або народний суд
Органи охорони	Військо і поліція	Поліція своя і від держави	Поліція своя чи від держави
Назва емблеми	Власне ім'я Державний прапор і герб	Власне ім'я Міський прапор і герб	Власне ім'я ---
Визначення устрою	Конституція	Закон про місто, даний державою	Закон про село, даний державою
Господарство: земля і ліси, природні добра. Підприємства Фінанси	Розпоряджається уряд, веде уряд, податки і прибутки з підприємств	Розпоряд. управа і Рада, веде Управа, податки і прибутки з підпр.	Розпор. заг. збори і рада. ---   Податки і прибутки з природ. добр.
Просвіта	Веде уряд	Веде управа	Веде управа і місто
Санітарія	Державна	Міська	Веде місто
Комунікація	Державна	Місто в своїх межах	---
Регуляція обміну	Держава (гроші і правила)	Деколи місто	---

Пригадаймо собі теорію нації: чи в сільській, чи міській, чи державній громадах людей скрізь тут діють мовні (лінгвістичні) скупчення, несучи в собі свідомість свого зв'язку і спільних цілей. Коли лінгвістичне скупчення усвідомить собі оті спільні цілі, то воно в першу чергу хоче опанувати територію як джерело людського прожитку, але здійснити опанування території можна лише одним шляхом - діставши владу в громаді, власне - ставши громадою. Сільська громада розпоряджається територією в межах свого осідку і тому коли б досягло якесь мовне скупчення повної влади в сільській громаді, то ця громада і була б державою, а мовне скупчення стало б потрійною кумулятивною верствою (мовна +територіальна +громадська). Коли б така громада стала самостійною, то це була б держава. Драгоманів каже, що принципово беручи - кожне село може стати державою («Листи на Наддніпрянську Україну»). Одначе сучасне село є занадто обмежене в своїх правах: передовсім місто командує селом економічно, культурно і політично, а також крайова громада і держава.

Ось тому, мовне скупчення мусить опанувати і місто, і крайову громаду, і державу. щоб стати нацією, цебто потрійно-кумулятивною верствою (мовно+територіально+ державною). Лише із соціологічної теорії громади яснішою стає соціологічна теорія нації взагалі і теорія української нації зокрема.

Дата добавления: 2013-12-14