Конструктивное исполнение воздушных линий.Основными конструктивными элементами ВЛ являются опоры, провода, грозозащитные тросы, изоля­торы и линейная арматура

Конструктивне виконання повітряних ліній.Основними конструктивними елементами ПЛ є опори, проводи провода, грозозахисні троси, ізолятори й лінійна арматури.

Повітряні лінії електропередачі

Повітряними називаються лінії, призначені для передачі й розподілу ЕЕ по проводах, розташованих на відкритому повітрі і підтримуваним за допомогою опор і ізоляторів.

Повітряні ЛЕП споруджуються й експлуатуються в найрізноманітніших кліматичних умовах і географічних районах піддаються атмосферному впливу (вітер, ожеледь, дощ, зміна температури). У зв'язку з цим ПЛ повинні споруджуватися з урахуванням атмосферних явищ, забруднення повітря, умов прокладки (малозаселенна слабозаселенная місцевість, територія міста, підприємства) і ін.

Тому матеріали й конструкції ліній повинні задовольняти ряду вимог:

– економічно прийнятна вартість,

– –гарна електропровідність

– – достатня механічна міцність матеріалів проводів і тросів,

– –стійкість їх до корозії,

– –хімічних впливів;

– –лінії повинні бути електрично й екологічно безпечні,

– – займати мінімальну територію.

Воздушными называются линии, предназначенные для передачи и распре­деления ЭЭ по проводам, расположенным на открытом воздухе и поддерживае­мым с помощью опор и изоляторов. Воздушные ЛЭП сооружаются и эксплуати­руются в самых разнообразных климатических условиях и географических районах подвержены атмосферному воздействию (ветер, гололед, дождь, изменение температуры). В связи с этим ВЛ должны сооружаться с учетом атмосферных яв­лений, загрязнения воздуха, условий прокладки (слабозаселенная местность, тер­ритория города, предприятия) и др. Поэтому материа­лы и конструкции линий должны удовлетворять ряду требований: эконо­мически приемлемая стоимость, хорошая электропроводность и достаточная ме­ханическая прочность материалов проводов и тросов, стойкость их к коррозии, химическим воздействиям; линии должны быть электрически и экологически безопасны, занимать минимальную территорию.

По конструктивному виконанню опор найпоширеніші одне- та двухланцюгові двухцепніе ПЛ. На трасі лінії можуть споруджуватися до чотирьох ланцюгів. Траса лінії — смуга землі, на якій споруджується лінія. Один ланцюг високовольтної ПЛ поєднує три проводи (комплекту проводів) трифазної лінії, у низьковольтній — від трьох до п'яти проводів. У цілому конструктивна частина ПЛ (мал. 1.18) характеризується типом опор, довжинами прольотів, габаритними розмірами, конструкцією фаз, кількістю ізоляторів.

По конструктивному исполнению опор наиболее распространены одно- и двухцепные ВЛ. На трассе линии могут сооружаться до четырех цепей. Трасса линии — полоса земли, на которой сооружается линия. Одна цепь высоковольт­ной ВЛ объединяет три провода (комплекта проводов) трехфазной линии, в низ­ковольтной — от трех до пяти проводов. В целом конструктивная часть ВЛ (рис. 1.18) характеризуется типом опор, длинами пролетов, габаритными размерами, конструкцией фаз, количеством изоляторов.

 

Рис. 1. Конструкційна схема одноланцюгової повітряної лінії:

а) 1 – анкерна опора; 2 — проміжна опора;

б) основні характеристики габаритного прольоту ПЛ

Довжини прольотів l ПЛ – це відстань між двома сусідніми опорами. вибирають із економічних міркувань, тому що зі збільшенням довжини прольоту зростає провис проводів f (стріла прогину), необхідно збільшити висоту опор Н, щоб не порушити припустимий габарит лінії h (мал. 1.18, б), при цьому зменшиться кількість опор і ізоляторів на лінії.

Габарит лінії h -найменша відстань від нижньої крапки проведення до землі (води, полотна дорога) — повинен бути таким, щоб забезпечити безпека руху людей і транспорту під лінією. Ця відстань залежить від номінальної напруги лінії й умов місцевості (населена, ненаселена).

Відстань між сусідніми фазами лінії залежить головним чином від її номінальної напруги.

Конструкція фази ПЛ в основному визначається кількістю проводів у фазі. Якщо фаза виконано декількома проводами, вона називається розщепленою. Розщепленими виконують фази ПЛ високої й надвисокої напруги. При цьому в одній фазі використовують два провода при 330 (220) кВ, три – при 500 кВ, чотири-п'ять – при 750 кВ, вісім-дванадцять – при 1150 кВ.

Длины пролетов l ВЛ – это расстояние между двумя соседними опорами. выбирают по экономическим соображениям, т. к. с увеличе­нием длины пролета возрастает провис проводов f (стрела провеса), необходимо увеличить высоту опор Н, чтобы не нарушить допустимый габарит линии h (рис. 1.18, б), при этом уменьшится количество опор и изоляторов на линии. Габарит линии h —наименьшее расстояние от нижней точки провода до земли (воды, полотна дорога) — должен быть таким, чтобы обеспечить безопасность движения людей и транспорта под линией. Это расстояние за­висит от номинального напряжения линии и условий местности (населенная, ненасе­ленная). Расстояние между соседними фазами линии зависит главным образом от ее номинального напряжения. Конструкция фазы ВЛ в основном определяется количеством проводов в фазе. Если фаза выполнена несколькими проводами, она называется расщепленной. Расщеп­ленными выполняют фазы ВЛ высокого и сверхвысокого напряжения. При этом в одной фазе используют два провода при 330 (220) кВ, три – при 500 кВ, четыре-пять – при 750 кВ, восемь-двенадцать – при 1150 кВ.

Дата добавления: 2013-12-14