Щадний режим навчання

При раціональному проведенні уроків в класі можна майже повністю відмінити домашні заняття або скоротити їх об'єм, виключивши письмові завдання. Такий досвід, проведений спільно педагогами (Н.Н. Преображенська) і лікарями в колишньому Ленінграді виправдав себе. Був збільшений час перебування дітей на свіжому повітрі. Повноцінний відпочинок благотворно позначився на здоров'ї школярів, функціональному стані їх нервової системи: зменшилась частота фазової реакції (неправильних відповідей на сильні і слабі умовні подразники), поліпшилися взаємовідносини між сигнальними системами, що призвело до вищої працездатності організму.

Подібний досвід мав місце і в одній зі шкіл - інтернатів Москви (Л. А. Алексеєва і Ю. М.Пратусевич). Домашні навчальні заняття були скорочені для дітей I - II класів – до 45 хвилин, III - V класів – до 50 хвилин, VI -VIII класів – до 60–90 хвилин. При цьому виконувалисятільки письмові завдання, усні не задавалися завдяки ефективному засвоєнню знань на уроках. Разом із тим була скорочена і тривалість занять в класі, а час перебування дітей на повітрі збільшений до чотирьох годин. Введення такого режиму привело до збільшення тривалості сну дітей (швидко засинали), скороченню захворюваності і поліпшенню успішності.

Полегшується режим занять посередині тижня (у середу або четвер проводиться менша кількість уроків), а для дітей з вираженою інтоксикацією за рекомендацією лікаря вводиться додатковий вихідний день. Організація «розвантажувальних» вільних від навчальних занять днів в середу чи четвер сприяє підтримці працездатності організму школярів на вищому рівні протягом тижня, чверті і усього навчального року. Досвід організації згаданих «розвантажувальних» днів мав місце в одній з шкіл колишнього Ленінграда (Н. Б. Бушанська). У четвер діти повністю звільнялися від навчальних занять. У цей день проводилися тільки позакласне читання і фізична культура. В умовах такого режиму працездатність дітей щодня в кінці дня і в кінці тижня була набагато вищою, ніж у школярів, що займалися за звичайним розкладом. Успішність школярів при введенні «розвантажувального» дня не знизилася. Середня оцінка успішності дітей була 3,8 бали, а учнів, що займаються при звичайному режимі - 3,6 бали.

Обсяг позакласної роботи для дітей спеціальної медичної групи повинен бути обмеженим, зокрема, дозволяється участь лише в одному гуртку при умові занять не частіше 2-х разів на місяць.

Для дітей спеціальної медичної групи вельми втомливою є не тільки розумова, алеі фізична робота. Дослідження показали, що діти нижче за середній і низький фізичний розвиток в більшості випадків володіють низькими показниками м’язової працездатності. Цим дітям в більшій мірі властива зміна м’язової працездатності за несприятливими типами. Зниженими виявляються також і функціональні можливості серцево-судинної системи. Тому необхідно вельми обмежено залучати таких дітей до тривалих за часом та інтенсивних навантажень суспільно корисної роботи як в приміщенні школи (вологе прибирання стін, пересування меблів), так і на земельній дільниці (скопування ґрунту, перенесення вантажів).

Достатній відпочинок. До моменту виконання домашніх завдань працездатність організму школярів повинна бути не тільки відновлена, але і зміцнена. Це забезпечується тривалою перервою в розумовій діяльності, під час якої школярі обідають і займаються не менше 60-120 хвилин на свіжому повітрі рухливими іграми і спортивними розвагами під керівництвом вчителя.

Максимальне перебування на повітрі. Час перебування дітей на свіжому повітрі має бути збільшений. Для цього протягом дня слід організовувати 5 прогулянок: 1. ранкова (до початку занять (30 хв), 2. під час однієї з великих перерв (30 хв.); 3. відразу після закінчення навчальних занять (20 хв.); 4. після закінчення приготування домашніх завдань (1 год.); 5. після вечері (30 хв – 1 год.). В цілому учні молодших класів повинні бути на свіжому повітрі до 4.0-5.0 годин, старших – 2.0-3.0 години на добу, при цьому повинні активно рухатися. У вихідні дні прогулянки повинні збільшуватися до 4-6 годин.

На відкритому повітрі можна проводити денний сон, а також і навчальні заняття (в південних районах протягом усього року, в середній смузі при температурі не нижче 10˚С – усні уроки, письмові – восени та весною).

Нормальний сон відповідно до віковий потреб і стану здоров'я. Дітям з ослабленим здоров'ям і підвищеною стомлюваністю особливо необхідний гігієнічно повноцінний нічний сон. Скорочення тривалості сну, що часто спостерігається при надмірному загальному навантаженні дітей або невпорядкованості режиму в сім'ї, приводить до серйозних порушень вищої нервової діяльності. Так, скорочення вікової норми тривалості сну на 2-4 години і більше спричиняє пониження реактивності нервових кліток кори головного мозку, що виражається у зниженні величини умовних рефлексів. Триваліше недосипання приводить до глибоких змін реактивність кори головного мозку. Відмічається порушення взаємодії між першою і другою сигнальними системами, різко знижується працездатність. Збільшення тривалості сну до нормальної через деякий час сприяє відновленню функціонального потенціалу нервових клітин кори головного мозку. Дітям підготовчої і спеціальної медичної групи рекомендується збільшувати тривалість сну на 1-1,5 години в порівнянні з віковою нормою (див. табл. 4.3).

Таблиця 4.3

Дата добавления: 2013-12-14