Самоконтроль

Самоконтроль – одна з форм спостереження за станом здоров'я. Дані самоконтролю є важливим доповненням до лікарських спостережень. Лікар і вчитель фізичної культури навчають учнів найпростішим методам самоспостереження за результатами занять фізичними вправами. Систематичні самоспостереження привчають вдумливо ставитися до занять, способу життя, раціонально, тобто з більшим ефектом використовувати фізичні вправи для збереження і зміцнення здоров’я, підвищення працездатності, уникнути фізичних перевантажень і пов’язаних з ними негативних наслідків для здоров’я. Знання необхідні для самоконтролю викладаються на 1-му занятті і поступово поглиблюються.

Ведення щоденника самоконтролю виробляє в учнів свідоме відношення до занять, а також слугує великою допомогою лікарю і вчителю у визначенні фізичного навантаження. Нерідко причиною підвищеної нервової збудливості, погіршення сну, поганого настрою, дратівливості, апатії, зниження апетиту, появи швидкої втоми є надмірне фізичне навантаження на заняттях. Аналіз (спільно з лікарем) щоденника самоконтролю допоможе встановити причину і своєчасно виявити розлад окремих органів і систем. Багато учнів довго не звертаються до лікаря, оскільки не знають, що причиною поганого стану може бути не відповідне стану здоров'я дозування фізичного навантаження на уроках фізичної культури.

В числі показників, які фіксуються в щоденнику самоконтролю, є показники об’єктивні, які фіксуються приборами, і є суб’єктивні, як, наприклад, настрій, самопочуття, бажання займатися, сон, апетит, працездатність і т. п. Проте їх також слід оцінювати.

Суб’єктивні показники: Настрій відображає психічний стан особи, що займається. Настрій можна класифікувати як бадьорий, невизначений, нормальний, пригнічений. Можна також вважати: “4”, якщо особа впевнена в собі, спокійна і життєрадісна,

“3” - при нестійкому емоційному стані,

“2” - якщо особа розсіяна, пригнічена.

Самопочуття часто вважають недостатньо об’єктивним, оскільки людина може іноді добре себе почувати, хоча в її організмі виникли больові відчуття. Або навпаки. Під час емоційної азартної гри особа може не помітити перших симптомів перенавантаження. Проте погіршення самопочуття може бути результатом різних неприємних відчуттів, пов’язаних з надмірним навантаженням і погіршенням загального стану організму. Це вимагає консультації з лікарем і перегляду системи тренувань.

При “4” самопочутті відмічається почуття бадьорості, сили;

при “3” - невелика в’ялість;

при “2” - може спостерігатися виражена слабість, понижена працездатність, пригнічений стан.

Бажання займатися в щоденнику відображається словами “велике”, “байдуже”, “нема бажання”. При перевтомі бажання займатися фізичними вправами пропадає.

Переносимість навантаження. В щоденнику відмічається чи виконане навантаження, що заплановано, якщо ні - то чому.

Больові відчуття. Болі можуть бути ознакою травми, захворювання чи перенапруження. В щоденнику необхідно відмічати при виконанні яких вправ з’являються болі, їх сила, тривалість. Болі в правому підребер’ї під час тривалих циклічних навантажень пояснюються перенаповненням печінки кров’ю. При цьому печінка набубнявіє і тисне на оболонку, що її покриває. Болі в лівій частині живота є наслідком перенаповнення кров’ю селезінки. Також можуть бути наслідком недостатнього розвитку дихальних м’язів, що не дозволяє необхідного розширення грудної клітини. Зменшити больові відчуття, які виникають в осіб, які тільки приступили до занять фізичними вправами, можна самомасажем, прийняттям ванни, парною.

Сон, апетит, працездатність та інші показники реєструються в щоденнику зранку, після сну і після тренування. Сон важливий суб’єктивний показник самоконтролю. Він є ефективним засобом відновлення після розумової і фізичної працездатності. Міцний нічний сон тривалістю 7-8 годин свідчить про оптимальні фізичні навантаження. Різні його порушення (часті пробудження, поверхневий сон, ускладнені засинання, відчуття недосипання тощо) - показники того, що необхідно зменшити чи збільшити обсяг рухової активності.

При хворобливих станах, перевтомі апетит стає гіршим. Проте не потрібно забувати про можливі переїдання. Апетит можна визначити як хороший, задовільний, поганий (повне небажання їсти, відраза до їжі).

Об’єктивні показники. У щоденники самоконтролю необхідно заносити такі показники: частота пульсу, частота дихання (до і після заняття, ранком наступного дня), динамометрія, життєва ємність легенів, маса тіла, обхвати тіла, результати тестів тощо).

ТАКИМ ЧИНОМ, процес фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи можна поділити на періоди, кожен з яких характеризується певними завданнями, специфічними засобами. Тривалість періодів чітко не встановлена фахівцями (1 чверть-навчальний рік), зазначається лише про залежність тривалості вступного періоду від швидкості одужання дитини. Характерною відмінністю підготовчого періоду фізичного виховання є відсутність спеціальних вправ.

Вибір контрольних нормативів індивідуальних для кожного школяра повністю покладається на вчителя фізичної культури, який проводить уроки з учнями спеціальної медичної групи. Проте фахівці одностайні у тому, що учневі спеціальної медичної групи необхідно виставляти диференційовану оцінку з фізичної культури.

Ведення учнями щоденника самоконтролю є важливою допомогою вчителю фізичної культури.

Дата добавления: 2013-12-14