Препарати для парентерального введення

Препарат	Хімічна група	% або вага в мг ел.зал.	Лікарська форма	Особливості вмісту
Жектофер	Полінуклеарні гідроксильні комплекси	100 мгЕЗ в 2мл	Вм	Лимонна кислота
Фербітол	хелатні сполуки	1 мл(50 мг ел.з.)	Розчин,вм	Фол.к.
Ферум-лек,Мальто-фер	Колоїдний розчин сахарата заліза	2 мл (100 мг ЕЗ), 100 мгЕЗ в 5мл	Вм,   Вв	Полімальтозний комплекс
Ферковен	Полінуклеарні гідроксильні комплекси,сахарат заліза	1 мл 20мг	Розчин вв	Глюконат кобальту
Ферлецит	хелатні сполуки	1 мл 50мг, 5мл 100 мг	Розчин вм, вв

Середня терапевтична доза 180-200 мг елементарного заліза за добу. Підтримуюче лікування 30-60 мг на добу.

4.Препарати покриті облатками або капсулами. Вживати їх слід не розжовуючи, щоб залізо не залишалось в ро­товій порожнині з утворенням чорного сульфіду заліза. У випадку вживання рідких форм слід добре прополоскати ротову порожнину. Слід пам'ятати, що вживання препаратів заліза призводить до появи чорного калу і позитивної проби Грегерсена.

Вживати їх слід не розжовуючи, щоб залізо не залишалось в ро­товій порожнині з утворенням чорного сульфіду заліза. Максимальний ретикулоцитоз ("ретикулоцитарна криза"), спостерігається на 10-12 день, а починає зростати кількість ретикулоцитів з 5-го дня.

6.Використання парентеральних препаратів заліза практично не має переваг перед ентеральними формами. Навпаки небезпечне в плані передозування та анафілактичного шоку, утворення інфільтратів. Тому парентеральні препарати застосовуються тільки в разі неможливості або недоцільності використання ентеральних форм.

Показання для парентерального введення заліза:

1.виразкова хвороба шлунку або 12-палої кишки у фазу загострення.

2.ентерити з явищами мальабсорбції або резекції кишечника чи обхідні анастомози.

3. непритомний стан хворого.

4.порушення ковтання, безперервне блювання.

5. індивідуальна непереносимість пероральниx препаратів.

Розрахунок дози в ампулах: Амп.=Квага.(100 - 0,6Нв(г/л).0,0066

Амп.-кількість ампул, К-вага тіла в кг, Нв-вихідний рівень гемоглобіну.

Питання про призначення вітамінів групи В вирішується індивідуально в залежності від причини.

Дуже важливим є питання гемотрансфузій. ЗДА не являється показанням для гемотрансфузії, оскільки існує ефективне патогенетичне лікування – препарати заліза. Переливання еритроцитарної маси призначається тільки за життєвими показаннями – зниження гемоглобіну менше 40-50 г/л з клінічними ознаками гострої серцево-дихальної дисфункції та непритомність хворого. Інша ситуація, яка допускає гемотрансфузії, це необхідність термінового оперативного втручання.

Фітотерапія: кропива дводомна, череда, суниця лісова, шипшина, мед, смородина – підвищують всмоктування заліза.

Хворі на ЗДА повинні перебувати на диспансерному обліку у відповідного основному захворюванню фахівця та гематолога. Метою диспансеризації є діагностика та лікування захворювань, які призводять до дефіциту заліза, в тому числі оперативна ліквідація осередків крововтрат, періодичний /не менше 2-4 раз на рік/ контроль аналізу крові, сироваткового заліза, повторні /1-2 рази на рік/ курси феротерапіі для профілактики рецидивів.

Необхідне своєчасне виявлення латентного дефіциту в групах ризику:

- вагітні,

- жінки з мено- та метрорагіями, фіброміомою матки.

- діти до року,

- підлітки,

- донори крові,

- особи з патологією шлунково-кишкового тракту та перенесеними операціями на ньому,

- онкологічні хворі.

Дата добавления: 2013-12-14