Модель творчої особистості

План

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Лекція) – 4 год.

Н.Е. 1.3.

1. Модель творчої особистості.

2. Творчі якості особистості

3. Творча активність особистості

4. Креативність

5. Творчі здібності

6. Обдарованість

7. Класифікація творчих особистостей

8. Стадії творчого розвитку особистості

9. Творчі можливості

10. Характерологічні особливості

11. Творчі вміння

12. Формування творчої особистості

13. Розвиток творчої особистості

Основні терміни:

«особистість», «творча особистість», «твочий процес», «творча активність», творчі можливості учня», «формування та розвиток особистості»

Рекомендована література:

1.Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К.: ІСДОУ, 1994. – 112 с.

2.Сисоєва С.О. Підготовка вчителя до формування творчої особистості: Монографія.,К.: Поліграфкнига, 1996. – 405 с.

3. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість: Монографія. –Х.–К.: Книжкове видавн. «Каравела», 1998. – 150 с.

Розбудова системи освіти, її докорінне реформування має стати основою відтворення інтелектуального потенціалу народу, виходу вітчизняної науки і техніки на світовий рівень становлення національного відродження, державності та демократизації суспільства в Україні. Процеси демократизації і гуманізації освіти сприяють утвердженню людини як найвищої соціальної цінності, найповнішому розкриттю її здібностей і створюють сприятливі умови для виконання основних стратегічних завдань розвитку загальної середньої освіти, а саме: поєднання участі дитини в навчально-виховному процесі як суб'єкта і об'єкта діяльності, забезпечення її розумового, морального, трудового та фізичного виховання, зміцнення здоров'я, здобуття бажаного рівня освіти не нижче державного стандарту. Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технології в усьому світі – все це обумовлює необхідність формування особистості юного громадянина як творчої, розвитку його творчих можливостей, підготовки до плідної продуктивної праці тощо. Між тим, за даними соціологічного дослідження, сьогодні в Україні більшість ділових контактів переноситься у площину особистісних відносин. Спостерігається низька самостійність людей, велике бажання запобігти ризику і невизначеності, максимально захистити себе при прийнятті рішень, прикритися інструкціями, розпорядженнями тощо, величезна, майже найсильніша у світі схильність народу до покірності.

За соціально,психологічними дослідженнями, проведеними В.А. Козаковим серед студентів вузів України (980 осіб), виявлено конформних (покірних, залежних) особистостей – 65%, консервативних – 75%, гіпотичних (які недооцінюють свої можливості та принижують свою компетентність, знання і здібності) – 70%, самостійних – всього 15–25% студентів.

Актуальність розв'язання зазначеної проблеми зумовлюється також тим, що майже вся територія України визнана зоною екологічного лиха, що стверджує прийнята у 1992 році спеціальна Постанова Верховної Ради України. Як свідчать результати експериментальних і науково,практичних досліджень з проблеми розвитку творчої особистості в умовах екологічної кризи, для творчості необхідний певний психореабілітаційний, розвиваючий ефект; у зв'язку з тим, що особистість дитини може бути більш сприйнятливою, чутливою до впливу фізичних і соціально,психологічних факторів, які діють у зоні підвищеного радіологічного контролю, її реакція на дію цих факторів може бути підсилена або, навпаки, скомпенсована завдяки певним якостям її творчої особистості, актуалізації її творчого потенціалу. Для вирішення проблеми розвитку творчої особистості в складних екологічних умовах треба задіяти всі наявні і досі незадіяні можливості науки і практики і, перш за все, ті, що притаманні психології і педагогіці, всім ланкам системи освіти – дошкільній, шкільній, позашкільній, вузівській, післявузівській. За таких умов необхідно, щоб державна освітня політика була зорієнтована на підвищення професіоналізму педагогів, їх готовності до формування творчої особистості дитини, всебічного її розвитку.

Без чіткого усвідомлення поняття «творча особистість» та її структури, неможливо вирішувати проблеми, пов'язані з її формуванням. Оскільки виховання спрямовано на особистість дитини, на її розвиток і розкриття потенційних можливостей, поняття «особистість» є основним і центральним у педагогіці. Вчитель не тільки повинен розрізняти характерологічні особливості окремих учнів, їх здібності, особливості поведінки, а й розуміти і фіксувати ті зміни, що відбуваються, виявляти їх причини.

Спираючись на сучасну науку про творчість, ми поставили за мету адаптувати сучасні підходи до визначення творчої особистості та її структури до моделі творчої особистості і структури творчих можливостей учня. Означена структура повинна відображати творчі якості особистості, що мають провідне значення для творчої діяльності людини і на розвиток яких у традиційному навчально-виховному процесі звертається недостатня увага.

Актуальність розв'язання зазначеної проблеми зумовлюється також тим, що майже вся територія України визнана зоною екологічного лиха, що стверджує прийнята у 1992 році спеціальна Постанова Верховної Ради України. Як свідчать результати експериментальних і науково,практичних досліджень з проблеми розвитку творчої особистості в умовах екологічної кризи, для творчості необхідний певний психореабілітаційний, розвиваючий ефект; у зв'язку з тим, що особистість дитини може бути більш сприйнятливою, чутливою до впливу фізичних і соціально-психологічних факторів, які діють у зоні підвищеного радіологічного контролю, її реакція на дію цих факторів може бути підсилена або, навпаки, скомпенсована завдяки певним якостям її творчої особистості, актуалізації її творчого потенціалу. Для вирішення проблеми розвитку творчої особистості в складних екологічних умовах треба задіяти всі наявні і досі незадіяні можливості науки і практики і, перш за все, ті, що притаманні психології і педагогіці, всім ланкам системи освіти – дошкільній, шкільній, позашкільній, вузівській, післявузівській. За таких умов необхідно, щоб державна освітня політика була зорієнтована на підвищення професіоналізму педагогів, їх готовності до формування творчої особистості дитини, всебічного її розвитку.

Без чіткого усвідомлення поняття «творча особистість» та її структури, неможливо вирішувати проблеми, пов'язані з її формуванням. Оскільки виховання спрямовано на особистість дитини, на її розвиток і розкриття потенційних можливостей, поняття «особистість» є основним і центральним у педагогіці. Вчитель не тільки повинен розрізняти характерологічні особливості окремих учнів, їх здібності, особливості поведінки, а й розуміти і фіксувати ті зміни, що відбуваються, виявляти їх причини.

Спираючись на сучасну науку про творчість, ми поставили за мету адаптувати сучасні підходи до визначення творчої особистості та її структури до моделі творчої особистості і структури творчих можливостей учня. Означена структура повинна відображати творчі якості особистості, що мають провідне значення для творчої діяльності людини і на розвиток яких у традиційному навчально-виховному процесі звертається недостатня увага собою внутрішньо необхідний рух особистості від нижчих до вищих сходинок життя. Кожна особистість проходить ці стадії по різному залежно від суспільних умов життя, але кожна попередня стадія готує наступну, старий стан особистості перетворюється на новий, причому ці перетворення мають необоротний характер.

Фундаментом творчої особистості є її креативність, детермінантою якої виступає творча активність індивіда як нестимульована зовні пошукова і перетворююча діяльність (С. Арієті, Е. Девіс, Ф. Фарлей). Спираючись на дослідження німецьких вчених Г. Нойнера, В. Калвейта, Х. Клейна, доцільно розглядати творчу діяльність особистості як творчий процес, тобто процес, у результаті якого виникає нове творче досягнення, відсутнє у вихідних умовах. При цьому будемо вважати, що творчі процеси взаємозумовлені діалектичними закономірностями і їх результатом є не тільки створення об'єктивно чи суб'єктивно нових матеріальних об'єктів, а й зрушення в психічному розвитку особистості, в розвитку її мотивів, характерологічних особливостей і творчих умінь, які сприяють успіху людини у творчій діяльності.

Творча активність може набувати або не набувати характеру творчої діяльності залежно від того, чи притаманні їй властивості творчого процесу.

Дата добавления: 2013-12-14