Клінічні методи

ОСОБЛИВОСТІ НЕФРОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ В ПЕДІАТРІЇ

Таким чином, дитина народжується з морфологічно і функціонально не-дозрілими нирками. Однак функція нирок достатня для забезпечення гомео-стазу в суворо фізіологічних умовах. Будь-яка зміна рівноваги може призвести до порушень гомеостазу, особливо при захворюваннях дитини.

В комплекс обстеження дітей входять:

- Клінічні методи.

- Генетичні.

- Клініко-лабораторні.

- Інструментальні неінвазивні (ультразвукові, тепловізійні, рентгено-радіологічні).

- Інструментальні ендоскопічні (цистоскопія).

- Морфобіоптичні.

Збір скарг спрямований на виявлення болей в животі, попереку, головного болю, дизурич-них розладів, спраги, почащений або рідкий сечопуск, нічне або денне нетримання сечі,загаль-не нездужання, втомлюваність, дратівливість, підйом температури тіла, блювання, пронос.

У дітей раннього віку скарги матері на млявість дитини, відмову від їди, підйом темпера-тури тіла, блювання, пронос, зміну кольору сечі на пелюшці.

Збираючи анамнез важливо уточнити стан здоров’я матері у всі її вікові періоди, можли-вість впливу тератогенних факторів, перенесені захворювання, застосування нею нефротоксич-них медикаментів.

Встановлюють наявність у дитини рахіту, гіпервітамінозу Д, поствакцинальних реакцій, частих ГРВІ, скарлатини, що можуть зумовити появу нефропатії.

Уточнюють зв’язок з передуючим інтеркурентним захворюванням (рахіт, ГРВІ, скарла-тина і т.д.) при яких виникнення ниркового захворювання є характерним для вроджених та спадкових захворювань нирок, через деякий час після інтеркурентного - для патології нирок, пов’язаній з утворенням імунних комплексів в організмі.

Вживанням дитиною нефротоксичних ліків (препарати тяжких металів, аміноглікозиди, бісептол, поліміксин, тетрациклін, еритроміцин, циклофосфан та ін.) також слід виявити при опитуванні.

Огляд дитини включає оцінку фізичного розвитку (відставання спостерігається при спад-ковій патології нирок, хронічній нирковій недостатності; ожиріння при вживанні стероїдів, по-єднаній патології гіпоталамо-гіпофізарної системи і нирок), виявлення зміни ходи при остеопо-розі, зумовленому нефропатією, зовнішніх малих аномалій (при спадкових нефропатіях), проя-вів ексудативнока-тарального діатезу, наявність зовнішніх екстраренальних ознак ураження се-човидільної системи ("ниркова" блідість, яка не супроводжується анемізацією дитини, набряки, геморагії).

Вивчають при огляді загальний стан дитини, поведінку, активність.

Оглядають шкірні покриви (колір, сухість, наявність разчухів), слизові оболонки ротової порожнини (стан і колір).

Визначають набряки на обличчі, кінцівках, тулубі.

Вимірюють розміри, оцінюють форму живота.

Спостерігають за зміною поведінки дитини під час сечопуску.

Нирки пальпуються у дітей до 3-х років, при збільшенні в 1,5-2 рази, нефроптозі, загаль-ному виснаженні.

Пальпація нирок в горизонтальному положенні:

1 етап. Дитина лежить на спині зі злегка зігнутими й розведеними ногами в колінних суг-лобах на горизонтальній поверхні. Руки дитини розміщені вздовж тіла.

2 етап. Для пальпації правої нирки ліву руку підкладають під праву поперекову ділянку в поперечному до тулуба напрямку. Пальці цієї руки складені разом і випрямлені, впираються в кут, утворений ХІІ ребром і довгими м'язами спини.

3 етап. Праву руку кладуть на живіт вздовж зовнішнього краю правого прямого м'яза жи-вота так, щоб кінці пальців були навколо реберної дуги. Пальці складені разом і розміщені пер-пендикулярно лівій руці.

4 етап. Під час видиху лікар праву руку занурює в черевну порожнину в напрямку до зад-ньої стінки і намагається доторкнутися до пальців лівої руки.

5 етап. Одночасно лівою рукою піднімає догори поперекову ділянку, намагаючись набли-зити нирку до передньої черевної стінки.

6 етап. Під час глибокого вдиху нирка злегка опускається і за певних умов її можна про-пальпувати. При цьому пальцями правої руки можна відчути нижній полюс нирки. Провівши пальцями вздовж нижнього полюса нирки, можна оцінити його еластичність, форму, товщину, болючість, ступінь рухливості.

Пальпація нирок у вертикальному положенні:

NB! Методика пальпації запропонована С.П.Боткіним, дозволяє виявити опущену або па-тологічно рухливу нирку.

1 етап. Пацієнт стоїть зі злегка нахиленим вперед тулубом (для розслаблення м'язів пе-редньої черевної стінки).

2 етап. Руки лікаря розташовуються аналогічно як і при пальпації у горизонтальному по-ложенні: ліва паралельно і на рівні ХІІ ребра, права - вздовж зовнішнього краю прямого м'яза живота, перпендикулярно лівій руці.

3 етап. Під час глибокого видиху лікар намагається звести руки разом і пропальпувати нирку.

Пальпація сечового міхура:

1 етап. Сечовий міхур перед пальпацією повинен бути звільнений від сечі.

2 етап. Пальпацію проводять двома руками одночасно в надлобковій ділянці.

3 етап. Бімануальна пальпація дозволяє виявити пухлину або камінь у сечовому міхурі, однобічне випинання над лобком (дивертикул сечового міхура), овальний еластичний утвір з гладкою поверхнею, що іноді досягає пупка (гостра або хронічна затримка сечі).

NB! У нормі сечовий міхур пальпується в дітей до 2-х літнього віку.

Пальпація живота визначає рідину в черевній порожнині, болючісті і чутливість в про-екції нирок.

Пальпація гомілок, поперекової ділянки, низу живота проводиться також з метою визна-чення набряків.

Перкусія визначає вільну рідину в черевній порожнині (в положенні тіла вертикально та горизонтально), допомагає оцінити стан наповнення сечового міхура, визначає болючість в про-екції нирок - Симптом Пастернацького.

Для виявлення асциту (вільної рідини в черевній порожнині) необхідно провести перкусію в горизонтальному і вертикальному положеннях.

Перкусія живота в горизонтальному положенні:

1 етап. Пацієнт лежить на горизонтальній нерухомій поверхні (ноги випрямлені в колін-них і кульшових суглобах, руки вздовж тіла).

2 етап. Палець-плесиметр розташовують вздовж передньої серединної лінії. При цьому середня фаланга пальця-плесиметра розташовується на пупку.

3 етап. Перкусія тиха, проводиться по пупковій лінії в напрямку правого і лівого бічних відділів живота до переходу тимпанічного звуку в тупий.

В нормі це місце переходу збігається з передньою пахвинною лінією.

Перкусія живота у вертикальному положенні:

При вертикальному положенні пацієнта рідина накопичується внизу живота.

1 етап. Палець-плесиметр розміщують вздовж пупкової лінії. При цьому середня фаланга пальця розташовується на пупку.

2 етап. Проводиться тиха перкусія. Перкусію проводять зверху (від пупкової лінії) вниз (до лобка) до одержання тупого перкуторного звуку.

Дата добавления: 2013-12-14