Й семестр. Тема: ″Захворювання шкіри й пупкової ранки

Лекція № 7

Тема: ″ Захворювання шкіри й пупкової ранки. Сепсис новонароджених. Пологові травми. Асфіксія новонароджених. Внутрішньочерепна

пологова травма. Гемолітична хвороба новонароджених ″

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Викладач: В.П.Волошин

м. Херсон, 2012 р.

План лекції:

1. Захворювання шкіри.

2. Захворювання пупка.

3. Сепсис новонароджених.

4. Пологові травми.

5. Асфіксія новонароджених.

6. Внутрішньочерепна пологова травма.

7. Гемолітична хвороба новонароджених.

1. Захворювання шкіри

Пітниця

Шкірний покрив маленької дитини має великі відмінності від шкіри дорослої людини. Залози потовиділення в дитячій шкірі сформовані, але піт у здорової ди-тини починає виділятися тільки у віці чотирьох місяців. Причиною цього є недо-розвинення терморегуляторного центру. Якщо шкіра дитини перегрівається, то після перегріву вона починає покриватися яскраво-рожевим висипом, що предс-тавляє собою підвищення над рівнем шкіри. Таке явище називається пітницею.

У зв'язку з тим, що на шкірному покриві кожної людини, в тому числі і ново-народженого малюка, розташовується велика кількість найрізноманітніших мікро-організмів умовно-патогенного характеру, які при наявності сприятливих умов можуть стати джерелами інфекцій, при недотриманні основних гігієнічних правил до звичайної пітниці може приєднатися і гнійничковая інфекція.

В такому випадку на шкірі тіла, в областях складок, волосистої частини голо-ви починають утворюватися пухирі, наповнені гноєм. Загальне самопочуття дити-ни, як правило, не погіршується. Своєчасно розпочате лікування і правильний до-гляд та гігієна усувають висипання на шкірі.

Лікування пітниці

Дитині, яка страждає пітницею, потрібно кожен день проводити ванни з до-даванням розчину марганцівки, відваром ромашки лікарської або з настоєм з ку-курудзяного крохмалю.

Після прийняття ванни необхідно припудрити тіло дитячою присипкою або порошком окису цинку. Для лікування пітниці використовують суміші для про-ведення ванн - тальк, крохмаль, цинковий порошок; антисептичні розчини, на-приклад, спиртовий розчин саліцилової кислоти. Для зменшення свербежу вико-ристовують β-метазонові мазі, мазі з ментолом і камфорним маслом. Якщо спос-терігається приєднання інфекції, то призначають антибактеріальні препарати.

Попрілості

Попрілість - запалення шкіри, що виникає у разі тертя, мацерації (розм'як-шення тканин за тривалого впливу на них рідини) та подразнення потом, сечею, калом. Виникає переважно у новонароджених та грудних дітей.

Попрілість найчастіше зумовлена недостатнім доглядом за шкірою, трива-лим перебуванням дитини у мокрих пелюшках, недбалим підмиванням після се-човипускання або випорожнення, сповиванням дитини вдень і вночі.

У дітей з ексудативно-катаральним діатезом попрілості являються одним із симптомів захворювання.

У дітей виявляється почервонінням та лущенням шкіри.

Для попрілості І-го ступеня характерне незначне почервоніння шкіри без по-рушення її цілості, для II-го ступеня різке почервоніння шкіри та ерозії на ній. При ІІІ-му ступені крім різкого почервоніння і ерозій, з них виділяється лім-фа (мокнуття).

Попрілість з'являється переважно у пахвинній ділянці, в ділянці відхідника, пупка, у пахвових западинах, за вухами. Іноді вона є раннім проявом ексудатив-ного діатезу або природженого сифілісу.

Лікування можливе за суворого дотримання гігієнічного режиму, за умови усунення чинників, що сприяють захворюванню: травматизації грубими пелюш-ками, порушень вуглеводного обміну, зниження функції сальних та потових залоз і т.ін.

Щоденно рекомендують робити ванни з відвару трави череди та ромашки лі-карської. (40 г суміші залити 1 л води, кип'ятити 10 хв на малому вогні. Температура води у ванні 36°С. Корисні ванночки з відваром кори дуба, висівок (по 10 хв 2 рази на день).

При легких формах попрілості (без порушення цілості епідермісу) добре ро-бити обмивання та компреси з в'яжучих, протизапальних та антимікробних роз-чинів. (Відвару кори дуба, трави звіробою, череди, шавлії лікарської, квіткових кошиків рома-шки лікарської. 40 г сировини залити 600 мл окропу, витримати на водяній бані 20 хв, одразу процідити).

Попрілі ділянки присипають спорами плауна булавовидного (лікоподій), по-рошком кореня солодки голої, півників болотяних, листків мирту, білою глиною або ячмінним борошном. В Україні повсюдно з цією метою використовували гре-чане борошно.

Попрілості змазують перевареною соняшниковою, персиковою або мигдаль-ною олією.

Не можна використовувати вазелінову олію (подразнює шкіру), присипати крохмалем ділянки шкіри з посиленим потовиділенням (він легко розкладається і сприяє вторинному інфікуванню).

При різкому почервонінні шкіри, мокнучих ерозіях використовують компре-си з відвару бруньок тополі чорної. (1 столову ложку залити 300 мл окропу, кип'ятити 10 хв на малому вогні, настояти 30 хв, процідити).

Попрілості, що довго не гояться, лікують медом у суміші з риб'ячим жиром.

У народній медицині рекомендують обмивати уражені ділянки соком трави деревію звичайного. Можна просто прикладати свіжу подрібнену траву цієї рос-лини.

Попрілі частини тіла не треба закривати одягом, їх слід частіше оголювати, що можливо при температурі в кімнаті 24-25°С.

Попрілості добре лікуються при використанні повітряних або сонячних ванн.

Для профілактики попрілості рекомендують широке вільне сповивання дітей добре випрасуваними, сухими пелюшками. Користуватися слід підгузками з нату-рального полотна, не застосовувати клейонок. Щоразу після виділення сечі та ви-порожнення дитину підмивати і ретельно висушувати шкіру.

Поява попрілості майже завжди свідчить про недостатній догляд за дитиною, але може бути й проявом схильності до запальних процесів шкіри та слизових оболонок. Так, при ексудативному діатезі попрілість може виникнути і за належ-ного догляду.

Дата добавления: 2013-12-14