ЛЕКЦІЯ 1. Базовим класом для шести графічних об’єктів Windows CPen, CBrush, CBitmap, CFont, CPalette та CRgn є CGdiObject

Види графічних об’єктів.

Базовим класом для шести графічних об’єктів Windows CPen, CBrush, CBitmap, CFont, CPalette та CRgn є CGdiObject. Він містить набір функцій загальних для всіх графічних об’єктів. Він містить член класу CGdiObject::m_hObject в якому зберігається дескриптор одного з шести графічних об’єктів.

Кожен з графічних об’єктів створюється та ініціалізується за допомогою конструктора (одного або декількох) та володіє рядом методів, що виконують притаманні йому функції. Коротко, призначення графічних об’єктів можна охарактеризувати наступним чином:

CPen (олівець) – малювання ліній та контурів з різними стилями, властивостями та типами;

CBrush (пензлик) – основа для замальовування замкнутих фігур, можуть бути однотонними, тонованими, штрихованими та створеними на основі шаблону;

CFont (шрифт) – задає тип, стиль та вигляд шрифту;

CBitmap (бітовий масив) – забезпечує набір функції для роботи з растровими картинками;

CRgn (ділянка) – сукупність прямокутних та еліптичних ділянок, в основному призначений для визначення ділянок відсікання в межах вікна, містить функції для створення та комбінування багатокутних та еліптичних ділянок.

Всі ці об’єкти інкапсулюють та розширюють відповідні графічні об’єкти Win32 API. Виконання їх в об’єктно-орієнтованому стилі дозволяє легше освоїти принципи роботи, як з ними так і з графікою в цілому.

ЕКОЛОГІЯ ЯК НАУКА

1. Еволюція взаємовідносин людини й природного середовища

Близько 5 млрд років тому сформувалася літосфера (вік найдавніших знайдених порід — 4,5 млрд років). Первинний океан (гідросфера) виник, можливо, близько 4 млрд років тому, оскільки найдавніші осадові породи, утворення яких можливе в той час тільки у воді, мають вік 3,9 млрд років.

Найдавніші рештки мікроорганізмів знайдено в гірських породах, датованих 3,2 млрд років тому. З млрд років тому температура повітря досягала 70 С, і за таких умов могли існувати лише бактерії та ціанеї (синьо-зелені водорості).

Бурхливий розвиток органічного світу на Землі, освоєн­ня рослинами і тваринами континентів відбулося лише 0,5 – 0,4 млрд років тому. Отже, географічна оболонка Землі три­валий час була абіотичною (неживою) геосистемою, в якій відбувався геологічний кругообіг речовин у вигляді взаємо­пов'язаних фізичних та хімічних процесів.

Розвиток земної рослинності зумовив збільшення вмісту кисню в атмосфері та поживних речовин в ґрунтах, а також появу великих тварин. Активно змінювався склад поверхні Землі, атмосфери, гідросфери, виникла біосфера. Величезне значення мав біологічний обмін речовин, в який включився і геологічний, що суттєво його трансформував.

З розвитком органічного світу абіотична геосистема поступово перетворилась на глобальну екосистему – біосеру, що складається з двох взаємодіючих підсистем – неживої (абіотичної) та живої (біотичної).

Обмінні речовинно-енергетичні процеси у цій системі були значно видозмінені. Для утворення біосфери вирішальне значення мала поява на землі рослинності, яка містить хлорофіл. Подальший процес еволюції живих організмів призвів до появи людини — найвищого біологічного виду, який, розвиваючись, дедалі більше впливав на природу.

З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері. На відміну від інших організмів людина — це особливий біоло­гічний вид, який впливає на природу не лише процесами обміну речовин у живій природі, тобто біологічним обміном, а й трудовою діяльністю. Вплив її пов'язаний не тільки з ростом народонаселення, а з технічною оснащеністю та вмінням організовувати працю.

Аналіз результатів різноманітних наук, зокрема архео­логії, антропології, історії, географії, дозволив проф. Г.О. Бачинському (1993) стверджувати, що з впливом людської діяльності глобальна екосистема почала поступово перетво­рюватися у трикомпонентну глобальну екосистему, у функціонуванні якої все більшу роль відігравало людське суспіль­ство. В історії взаємодії людського суспільства і природи він виділяє три стадії, які по суті є різними етапами розвитку на нашій планеті глобальної соціоекосистеми, – незамкнену, частково замкнену, замкнену.

Перша стадія взаємодії суспільства та природи, а в цей час існувала незамкнена соціоекосистема — тривала близько 2 – 3 млн років від появи на Землі перших людей примітив­ного виду до виникнення близько 40 тис. років тому сучасно­го людського виду. Ця стадія відзначалася органічним вхо­дженням людей у природу. Відбувалося накопичення знань про природу, пристосування людини до природи. У цей час для людського суспільства природне довкілля було практично необмеженим, тому глобальна соціоекосистема виступала як функціонально незамкнена.

Друга стадія взаємодії суспільства та природи тривала близько 40 тис. років від початку палеоліту і до кінця другої світової війни, тобто до середини XX століття. На цій стадії інтенсивно розвивалося землеробство, скотарство, виникали ремесла, розширювалося будівництво сіл, міст, фортець. Людство своєю діяльністю почало завдавати природі відчутної шкоди, особливо після розвитку хімії та одержання перших кислот, пороху, фарб, мідного купоросу. Чисельність населення в XV—XVII ст. вже перевищувала 500 млн. Цей період можна назвати періодом активного використання людиною ресурсів, взаємодії з природою.

Глобальний тиск на довкілля був загалом ще незначним і локальним.

До втручання людини на кожній ділянці ландшафту існу­вали динамічна рівновага і певний баланс речовин і, як пра­вило, виключалась можливість ерозії та зберігалася родючість ґрунтів. Третя стадія взаємодії суспільства та природи поча­лася в середині XX ст. після закінчення другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки і техніки. Це — період активного розвитку локальних і регіональних екологічних криз, протистояння природи та людського су­спільства, хижацької експлуатації всіх природних ресурсів.

Він характеризується розвитком глобальної екологічної кризи, нарощуванням гонки озброєнь всіма розвиненими країнами світу. Це — стадія широкої хімізації, виробництва пластиків.

Людина своєю діяльністю на планеті все більше впливає на природу, на жаль, переважно негативно.

На території нашої держави екологічна криза почала вияв­лятися ще з середини 50-х років XX ст. Саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного періоду експлуатації природи, а отже, і її забруднення. Щорічно у природний обіг вводилося близько 1,5 млрд тонн первинної сировини. Це май­же 30 тонн на кожного громадянина України. У результаті цього обсяг накопичених відходів від добувної, енергетичної, мета­лургійної та деяких інших галузей промисловості становить уже близько 15 млрд тонн. Набагато більше їх потрапило у воду та повітря, які є первинною основою життя. Причина цього — відсутність природоохоронних інституцій та застарілі техно­логії. На додаток — в Україні найбільша у світі розораність земель, безконтрольне використання великої кількості пес­тицидів, дві третини яких мають чіткий мутагенний ефект. І це за умов, коли близько 40 % усіх сільськогосподарських угідь мають слабку здатність до самоочищення, тобто сприя­ють накопиченню отруйних речовин у життєво важливому шарі орного ґрунту. Все це підсилюється аварійним станом каналізаційних систем, що спричиняє викиди загального гігієнічного рівня.

Внаслідок цього помітно погіршився стан здоров'я насе­лення України, порушились природні процеси.

Ще на першому році нашої незалежності Верховна Рада проголосила Україну зоною екологічного лиха. І це не без­підставно.

Усе згадане змусило людей переосмислити ставлення до природи, почати глибоке вивчення походження та розвитку складних взаємозв'язків і процесів у навколишньому середо­вищі, шукати шляхів гармонізації взаємин людського су­спільства та природи.

Дата добавления: 2013-12-14