Тема 9: антична культура

Індійська культура є однією з найстародавніших світових культур, яка і по сьогоднішній день існує на засадах, що склалися в глибині віків. Сучасна Індія за кількістю населення посідає ІІ місце в світі. Індійський етнос представлений різноманітними расовими типами. Основу населення складають індо арії – 72%. Нині в Індії співіснує понад 80 етносів, які розмовляють 834 мовами і діалектами. Індійська культура зазнавала впливів різних культур ззовні, і в середині культури також спостерігається наявність різних культур.

Специфіка індійської культури почала складатися ще в ІУ тис. до н.е. Саме тоді існували культури, які відносять до провісників індійської культури.

Індійський регіон був осередком людської життєдіяльності ще за часів неоліту (У тис. до н.е.). Але цивілізаційного рівня досягли лише ті культури, які існували тут у ІУ-ІІІ тис. до н.е. Назви цих культур походять від назв їх центрів – Хараппа і Мохеджо-Даро. Саме ці культури відрізнялися такими визначеними рисами, як – міський тип цих культур, що схожий на культури Єгипту і Месопотамії; - компактне розташування (локальна територія 1600Х1250); - самостійність і суверенність, що проявлялось у відсутності запозичень з Єгипетської і Вавілонської цивілізації, проте цей факт не заперечує існування відповідних контактів між культурами.

Культурні засади індійської культури починаються з розселення арійських племен, які з’явилися на території Індостану в другій половині ІІ тис. до н.е. Цей процес тривав декілька століть. Складним був процес створення самобутньої індійської культури, а не лише тлумачення арійських досягнень.

До фундаментальних засад індійської культури відносять такі: - наявність сільської общини як основного способу життєдіяльності; - брахманізм як панівне релігійне світоуявлення; - кастовий устрій як основний тип соціальних взаємодій; - створення санскриту як мови культурного спілкування.

Саме наявність такого соціального утворення дає можливість стверджувати, що урбаністичний характер арапської культури залишився в минулому і поступився місцем для аграрних рис індійської культури. Сільська община несе на собі декілька смислових тлумачень. Це і економічна одиниця і прототип всього індійського суспільства, де також виділялися прошарки старійшин, старост, ремісників, торгівців, лихварів. Суть сільської общини полягає в вихованні серед своїх членів згуртованості щодо релігійних, моральних, побутових устоїв громадського буття.

Каста – це замкнена група людей, які займають чітко визначене, усталене звичаєм місце в суспільстві. Приналежність до касти обумовлене народженням і передається у спадок. Представники однієї касти мають традиційні професії, спільні релігійні вірування, особливі правила спілкування між собою та з представників інших каст. Відома цікава версія щодо утворення каст: арії, що дуже швидко розселялися по території Індії і не менш швидко змішувалось із корінним населенням. Тому саме для збереження чистоти арійського етносу був запроваджений розподіл суспільства на такі частини, як касти.

Індійська культур відзначена ще й тим, що виробила особливий засіб культурного спілкування – мову санскрит. Санскрит – це мова індуїзму. Саме слово “санскрит” має значення прикрашений, удосконалений. Санскрит має досконалу, майже математичну граматику. Володіння санскритом і знання “Рігведі” було ознакою освіченості і культурності. Досить довгий період санскрит залишався усною мовою. Цей факт підвищував роль брахманів і саме завдяки цьому з’явився ще один індійський феномен – вчитель-наставник (гуру). Оволодіння санскритом полягало у вивченні тисячі слів-термінів цієї мови. Лише наприкінці І тис. до н.е. санскрит був записаний в так звану Шильпашастру – тест, що за своїм прямим призначенням був теоретичне керівництво для будівництва, скульптури, ремісників. До цього тексту вся інформація санскриту була виключно усною.

Розвиток релігійних уявлень став невід’ємною частиною розвитку індійського суспільства. Індія – багато релігійна країна, проте фундаментальною течією для виникнення інших релігійних вірувань став брахманізм.

На підставі брахманізму виникають решта індійських національних релігій, серед яких джайнізм, індуїзм, а також світова релігія – буддизм.

Література:

Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. М.,1985.

Страны и народы. Энциклопедия. М.,1982.

Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. Харків, 2000.

(4 год.)

Дата добавления: 2013-12-14